7 Захист прав і свобод громадян України в Європейському суді з прав людини

Права і свободи людини, гарантії щодо них визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Стаття 55 Конституції України проголошує: «Права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Кожен має право після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є  Україна». Україна як член Ради Європи ратифікувала Європейську конвенцію «Про захист прав людини та основних свобод» 1997 року. З того часу вона стала частиною загальнонаціонального законодавства. Проте перший практичний досвід застосування Європейської конвенції в нашій державі виявив певні труднощі, адже реформування законодавства та системи судової влади об’єктивно потребує багато часу. До того ж актуальноюпроблемою залишається відсутність традицій і практичних навичок звернення у вітчизняних суддів, адвокатів і прокурорів щодо чинних для України міжнародних договорів при розгляді конкретних судових справ. Та все ж сьогодні вже можна навести непоодинокі приклади посилання в судових рішеннях на норми Конвенції та рішення Європейського суду з прав людини. Це свідчить про певну зміну правосвідомості суддівського корпусу України щодо сприйняття міжнародних норм і судових прецедентів Європейського суду з прав людини та застосування їх у судовій практиці. Європейська спільнота, заклавши фундаментальні основи прав людини, постійно вдосконалює і розширює теоретичні засади та механізми практичної реалізації, які стають обов’язковими і для України.