4 Адміністративно‐правові режими

Слово режим (фр. від лат. керівництво») означає встановлений законодавством і нормами міжнародного права порядок у  суспільних відносинах (національний  режим, правовий режим, прикордонний режим тощо). Режим розглядається як свого роду розширений блок у  загальному арсеналі правового інструментарію, що з’єднує в  одну конструкцію визначений комплекс правових засобів.. Визначення правового режиму можна звести до деяких одних і тих же компонентів:1) установлення норми права – визначеного правила у  визначеній сфері публічного управління чи з приводу визначених об’єктів; 2) урегулювання суспільних відносин, ними встановлених; 3) застосування санкції за порушення встановлених правил. Закони України визначають правові режими – АТО, надзвичайного стану; воєнного стану; іноземного інвестування; таємності; цінних паперів; ліцензування та патентування; вільних економічних зон та ін. Адміністративно-правовий характеризується тим, що: по-перше, установлюється  в законодавчому порядку; по-друге, поєднує в собі адміністративно -правові засоби регулювання, що проявляється в центральному порядку, імперативному методі правового впливу та юридичній нерівності суб’єктів правовідносин. Змістом застосування адміністративно-правових режимів є система таких заходів: 1) установлення виду, часу та території, на яку розповсюджується адміністративно -правовий режим;2) визначення (створення) суб’єктів публічної адміністрації, які будуть забезпечувати режимні заходи; 3) конкретизація та доведення до суб’єктів, які перебувають у зоні дії режиму, їх обов’язків і заборон; 4) забезпечення публічною адміністрацією реалізації режимних правил з метою захисту прав, свобод та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, національної безпеки країни;5) застосування до порушників адміністративно-правового режиму заходів адміністративного примусу, притягнення їх до адміністративної відповідальності чи створення умов для такого притягнення. Адміністративно-правові режими поділяються спеціальні режими територій, режими видів діяльності та ін. За часовим аспектом дії адміністративно-правові  режими поділяються на постійні (наприклад, паспортний) і тимчасові  (карантин, надзвичайний стан). За територіальним критерієм режими поділяються на вседержавні та регіональні. За порушення режимних норм передбачається застосування засобів державного примусу, а також інших адміністративних засобів впливу для попередження та присікання порушень права за суворого дотримання гарантій законних прав і інтересів осіб, що перебувають у сфері впливу того чи іншого режиму. Отже, правовий режим – це цілісна розширена система регулювання суспільних  відносин,  установлена  законодавством України з метою захисту прав і свобод людини та громадянина,  національної безпеки країни, яка визначає права й обов’язки учасників цих правовідносин та механізми їх реалізації, характеризується особливим порядком виникнення та припинення, оптимально поєднує  інтереси всіх зазначених суб’єктів, забезпечуються державним примусом і громадським осудом порушників.