6 Перегляд справ про адміністративні правопорушення у зв’язку з оскарженням та опротестуванням

Стадія перегляду справи у зв’язку з оскарженням або опротестуванням  постанови є  факультативною, тобто необов’язковою, і настає лише в разі оскарження чи опротестування прийнятої постанови по суті справи. Вона може закінчитися прийняттям одного з таких рішень: про скасування, зміну або залишення в силі прийнятої постанови. Перегляд – це перевірка законності та обґрунтованості справи суб’єктом, наділеним правом скасовувати, змінювати або залишати раніше прийняту постанову без змін. Перегляд постанови як самостійна стадія побудована на поєднанні можливості оскарження й опротестування постанови з  обов’язком компетентної особи або органів розглядати і, за наявності підстав, переглядати її, дозволяє на підставі єдиноготлумачення і застосування закону виправляти й усувати зроблені помилки. Перегляд слід відрізняти від повторного розгляду справи, який провадиться в тих випадках, коли прийняту раніше постанову скасовано та направлено на новий розгляд. У першому випадку діє постанова у справі, законність та обґрунтованість якої перевіряється. У другому – стара постанова  скасовується  й приймається нова. Сам факт існування можливості перегляду постанови має велике превентивне значення, примушує посадову особу, якій  доручено застосовувати адміністративне стягнення, більш відповідально ставитися до винності особи, кваліфікації її дій, вибору заходу стягнення. Постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: 1) постанову адміністративної комісії – у виконавчий комітет відповідної ради або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд – у порядку, визначеному КАСУ, з особливостями, установленими КУпАП. 2) рішення виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради – у відповідну раду або в районний, районний у  місті, міський чи міськрайонний суд – у порядку, визначеному КАСУ, з особливостями, установленими КУпАП; 3) постанову іншого органу накладення адміністративного стягнення – у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у  місті, міський чи міськрайонний суд – у порядку, визначеному КАСУ, з  особливостями, (ст. 288 КУпАП).Ст. 186 КАСУ визначає, що апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги  одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Ст. 187 КАСУ встановлює такі вимоги до апеляційної скарги: 1. Апеляційна скарга подається в письмовій формі. 2. В апеляційній скарзі зазначаються: 1) найменування адміністративного суду апеляційної інстанції, до якого подається скарга; 2) ім’я (найменування), поштова адреса особи, яка подає апеляційну скаргу, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є; 3) вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, до суду апеляційної інстанції; 4) обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права; 5) у разі потреби – клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу, про витребування нових доказів, про виклик свідків тощо; 6) перелік матеріалів, які додаються. 3. В апеляційній скарзі зазначається про те, чи бажає особа взяти участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, чи просить суд розглянути справу за її відсутності. 4. Якщо у скарзі наводяться нові докази, які не були надані суду першої інстанції, то в ній зазначається причина, з якої ці докази не були надані. 5. Апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження, якщо цей документ неподавався раніше. В апеляційній скарзі зазначається дата її  подання. 6. До апеляційної скарги додаються її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. До скарги додається документ про сплату судового збору, а також копії доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. КУпАП  установив такі  особливості постанови у справах про адміністративні правопорушення: - постанову про одночасне накладення основного і  додаткового адміністративних стягнень може бути оскаржено за вибором особи, щодо якої її винесено, чи потерпілого в порядку, установленому для оскарження основного або додаткового стягнення; - скарга подається в орган (посадовій особі), який виніс постанову у справі про адміністративне правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України. Скарга, що надійшла, протягом трьох діб надсилається разом зі справою органу (посадовій особі), правоможному відповідно до цієї статті її розглядати; - апеляційна скарга, протест прокурора подаються до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову. Місцевий суд протягом трьох днів надсилає апеляційну скаргу, протест прокурора разом зі справою у  відповідний апеляційний суд; - постанову уповноваженого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути скасовано або змінено за протестом прокурора керівником відповідного органу, а також незалежно від наявності протесту прокурора – керівником вищестоящого органу; - особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення,  звільняється державного мита.Скаргу на постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. У разі пропуску зазначеного строку з  поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правоможним розглядати скаргу (ст. 289 КУпАП). Крім того постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути опротестовано прокурором протягом десяти днів з  дня винесення постанови. Скарга і протест на постанову у справі про адміністративне  правопорушення  розглядаються (посадовими особами) в десятиденний строк з дня їх  надходження, якщо інше не встановлено законами України (ст. 292 КУпАП).  Суд під час розгляду скарги або протесту на постанову у  справі про  адміністративне законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень:Протест, винесений прокурором за скаргою, вноситься до вищого органу (посадовій особі) щодо органу, який прийняв рішення за скаргою.  Строк розгляду скарги або протесту на постанову складає десять днів з дня їх надходження (ст. 292 КУпАП). При цьому правозахисна діяльність прокуратури не має протиставлятися  аналогічній діяльності суду, а  лише доповнювати її. Акцентується увага на тому, що прокурор є  активним захисником прав громадян, тоді як суд здійснює свою діяльність лише за умови відповідного позову громадянина. Ця обставина значною мірою зумовлює оперативність втручання прокурора в разі виявлення порушень законодавства.