Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекції (ЕНК).docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
179.48 Кб
Скачать

Лекція 7. Адміністративна відповідальність

1. Поняття, види, принципи та стадії провадження у справах про адміністративні правопорушення

Одним із видів адміністративних процедур, який найбільш часто використовується  суб’єктами владних повноважень, є  провадження у справах про адміністративні правопорушення. Орієнтиром для вирішення питання про визначення меж змісту провадження у справах про адміністративні проступки є  ст. 245 КУпАП, яка визначає, що завданнями провадження у  справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення  виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню таких правопорушень, запобігання їм, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.  Процесуальні норми, що утворюють адміністративно- деліктний процесуальний інститут, регулюють порядок реалізації відповідних деліктних матеріальних норм, процедури їх застосування, здійснення примусового впливу на винних з  допомогою адміністративних стягнень. Іншими словами, вони регулюють комплекс адміністративно-деліктних відносин. Внутрішня структура провадження у справах про адміністративні правопорушення характеризується принципами, положенням сторін у провадженні, їх правами й обов’язками та внутрішньою розумовою діяльністю судді щодо тлумачення адміністративно -правових норм та оцінювання доказів. Провадження у  справах про адміністративні правопорушення здійснюється на підставі таких принципів: верховенства права та правового законну; публічності; гласності; об’єктивності; здійснення провадження національною мовою; безпосередності провадження; змагальності сторін;Провадженням у  справах про правопорушення притаманні такі особливості: 1) вони виникають у  зв’язку адміністративного проступку та необхідністю проведення адміністративного розслідування; 2) вони реалізуються тільки визначеним колом суб’єктів публічної адміністрації; 3) процесуальні акти цього провадження мають певну специфіку; 4) за допомогою цього провадження реалізуються норми адміністративної відповідальності. Основні положення зазначеного провадження зосереджені в КУпАП: р. ІV «Провадження в справах про адміністративні правопорушення» та р. V «Виконання постанов про накладення адміністративних стягнень».  Крім адміністративно-правові норми наявні у розділі ХIХ «Про- вадження у справах про порушення Митних правил» Митного кодексу України від 13 березня 2012 р. № 4495-VI і численних підзаконних нормативно-правових актах1.Звичайне провадження здійснюється в більшості справ і  детально регламентовано чинним законодавством. Воно передбачає складання протоколу, визначає зміст, запобіжні заходи та порядок їх застосування, права та обов’язки учасників провадження, порядок розгляду справ, факти, обставини, що є  доказами. Прискорене (спрощене) провадження застосовується щодо незначної  кількості правопорушень. Таке провадження характеризується мінімумом процесуальних дій оперативністю. Протокол правопорушення не складається,  посадова особа, що виявила правопорушення, приймає і виконує рішення про накладення стягнення (штрафу або попередження) на місці вчинення правопорушення. Нетипове (презумпційно-винне) провадження передбачає ситуацію, коли особі, яка притягується до адміністративної  відповідальності, належить джерело підвищеної небезпеки, що стало предметом правопорушення незалежно від наявності безпосередньої вини власника. Залежно від виду органів, які здійснюють адміністративне  провадження, розрізняють два його види – судове та квазісудове  (адміністративне). В адміністративному порядку здійснюється: 1) органами виконавчої влади (адміністративними комісіями при місцевих органах державної виконавчої влади); 2) одноособово посадовими особами – представниками органів державної виконавчої влади – річкового, повітряного, автомобільного та електротранспорту, внутрішніх справ, пожежного нагляду, рибоохорони, митного нагляду, нагляду за охороною праці, військовими  комісаріатами  інспекторами,  контролерами, начальниками цих органів) тощо; 3) громадськими органами та їх уповноваженими особами – наприклад, громадськими органами з охорони громадського порядку; громадськими інспекторами Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, лісовим інспектором, мисливським інспектором, органів рибоохорони,  навколишнього природного середовища та ін. Провідним елементом, який характеризує зміст провадження у справах про адміністративні правопорушення, є  його стадії. Стадія провадження у справах про адміністративні проступки – це відносно відокремлена сукупність процесуальних  дій повноважених суб’єктів, що об’єднані в просторі та часі, характеризуються особливими засобами та формами їх здійснення і забезпечують логічну послідовність розгляду справи про адміністративне правопорушення. Стадії відрізняються одна від одної колом учасників провадження, характером проваджуваних дій та їх юридичною роллю. Розв’язання завдань кожної стадії оформлюється спеціальним процесуальним документом, який ніби підсумовує  діяльність. Після прийняття такого акта розпочинається нова стадія. Стадії органічно пов’язані між собою: наступна, як правило, починається лише після того, як закінчено попередню, на новій стадії перевіряється те, що було зроблено  раніше.