Розміщення, планування і забудова виробничих комплексів
Виробничий комплекс – це група промислових будівель і споруд, розташованих на компактній території, пов’язаних єдиним технологічним процесом і загальними транспортними та енергетичними сполученнями.
За своїм призначенням виробничі комплекси сільськогосподарських підприємств поділяються на дві групи: комплекси по виробництву товарної сільськогосподарської продукції; комплекси загальногосподарського призначення.
До першої групи відносять комплекси по вирощуванню тварин і плахів; теплично-парникові комплекси; комплекси з первинної переробки сільськогосподарської продукції; комплекси по виготовленню комбінованих кормів.
Другу групу складають комплекси, які обслуговують все виробництво сільськогосподарського підприємства: комплекси по ремонту і зберіганню сільськогосподарської техніки; комплекси по виготовленню будівельних матеріалів; комплекси для складування і зберігання сільськогосподарської продукції і матеріалів.
Виробничі комплекси, розташовані у межах населеного пункту і поблизу від житлової зони, формують його промислову зону.
Виробнича зона – частина території населеного пункту, призначена для розміщення промислових комплексів і пов’язаних з ним об’єктів.
На території виробничої зони можуть знаходитися будівлі і споруди підсобного призначення: котельні, трансформаторні підстанції, артезіанські скважини і водонапірні башти, пожежні депо тощо.
Виробничі комплекси і окремі об’єкти необхідно розміщувати так, щоб була можливість кооперувати всі побутові служби, споруди інженерного благоустрою, скоротити протяжність доріг.
При розміщенні виробничих комплексів враховується направленість вітрів з метою забезпечення санітарно-гігієнічних умов. Комплекси з більш шкідливим виробництвом розташовують з підвітряної сторони.
2.5.1. Планування комплексів великої рогатої худоби
Архітектурно-планувальне рішення ферм великої рогатої худоби передбачає поділ території комплексу на дві зони: основні виробничі будівлі; будівлі для зберігання і приготування кормів; будівлі для обслуговуючого персоналу, ветеринарні та інші підсобні будівлі; споруди для зберігання і переробки гною.
Зони між собою зв’язуються сіткою доріг і проїздів, що забезпечують високу економічну ефективність внутрішньо фермерських перевезень (доставка кормів, вивіз молока, видалення гною) і можливість впровадження наукової організації праці.
Рис. 2.5.1. Генеральний план корівника на 100 корів
1 – ветпункт; 2 – стаціонар; 3 – ізолятор; 4 – гноєсховище; 5 – приміщення для телиць; 6 – вигульні майданчики; 7 – приміщення для нетелів; 8 – корівник; 9 – гноєзбірник; 10 – молочний блок; 11 – телятник і родильне відділення; 12 – накрите гноєсховище; 13 – приміщення для молодняка; 14 – склад комбікормів; 15 – майстерня; 16 – водонапірна вежа; 17 – авто ваги; 18 – ветпропускник; 19 – кормоцех; 20 – підстанція; 21 – накриття для машин; 22 – адміністрація; 23 – туалет; 24 – сховище коренеплодів; 25 – сховище сінажу; 26 – сховище силосу