3. Громадський центр та площі

Громадський центр сільського населеного пункту є його основним структурним елементом, до якого входять головні установи управління і культурно-побутового обслуговування, а також площа для проведення масових громадських заходів.

Громадський центр повинен бути у вигляді площі, двох площ, з’єднаних бульваром, розширення головної вулиці. Форму і розміри площі громадського центру визначає просторова структура всього населеного пункту і природні особливості. Розміщення громадського центра виконують одночасно з проектуванням вуличної мережі, житлових кварталів і масивів зелених насаджень. Зазвичай громадський центр розміщують серед селищебної території, забезпечуючи однаковий радіус обслуговування для всіх її районів.

Площа громадського центру (без урахування парку і площинних спортивних установ) визначається у розрахунку 12 м² на одного жителя. Наприклад, для села на 1000 жителів площа громадського центру складає 12000 м².

Територію громадського центру потрібно зонувати за функціональним призначенням установ і підприємств, які слід розміщувати.

З метою створення сприятливого сприймання забудови громадського центру сільського населеного пункту відкритий простір треба передбачати не більше 1500 м².

Розмір вільного майданчика з твердим покриттям для проведення масових громадських заходів слід приймати 700 – 750 м² на 1000 жителів.

Площею в населеному пункті називають розширений вуличний простір, призначений для спеціальних цілей. За призначенням площі розділяють на 4 основні групи: громадські, транспортні, розвантажувальні, торгівельні.

Громадські площі – це найбільш парадні частини населених пунктів, вони влаштовуються у місцях розташування головних громадських будівель і використовуються для проведення демонстрацій, мітингів та інших народних зборів.

Транспортні площі призначені для кращої організації руху в місцях перетину магістралей.

Розвантажувальні площі влаштовуються для полегшення швидкого розвантажування транспорту.

Торгівельні площі слугують для влаштування ринків, базарів, ярмарок тощо.

Рис. 2.3. Форма і розміри футбольного поля

4. Вулична мережа

Вулична мережа представляє собою основу композиції плану населеного пункту.

При проектуванні вуличної мережі використовують планувальні прийоми, за допомогою яких вноситься певна ритмічність. Монотонність забудови, характерна для населених пунктів з прямокутною системою вулиць, можна виправити, проектуючи вулиці різної ширини, розділяти вулиці значної довжини на окремі ділянки шляхом зміщення її вісі, влаштуванням на окремих перехрестях газонів, клумб.

Мережу вулиць і доріг населених пунктів треба проектувати у вигляді єдиної системи з урахуванням функціонального призначення окремих вулиць і доріг, інтенсивності транспортного, пішохідного і велосипедного руху, архітектурно-планувальної організації території і характеру забудови, вимог охорони навколишнього середовища.

Класифікацію і параметри вулиць і доріг сільських населених пунктів приймають за таблицею 2.4.

Таблиця 2.4

Класифікація і параметри вулиць і доріг сільських населених пунктів

№ з/п	Категорія вулиць і доріг	Ширина смуги руху, м	Кількість смуг руху	Найменша ширина тротуару, м
1	Селищна дорога	3,5	2 – 4
2	Головна вулиця	3,5	2 - 4	1,5
3	Житлова вулиця	3,0	2	1,0
4	Проїзд	3,5	1 – 2
5	Дорога господарського значення	4,5	1	-
6	Пішохідна дорога	0,75	2 – 4