«Історія країн Азії та Африки

(перша половина ХХ ст.)»:

Навчально-методичний комплекс

для студентів ІІІ курсу історичного факультету

Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Розробник і викладач:

Городня Наталія Данилівна, доцент кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн, доктор історичних наук, доцент

Затверджено на засіданні кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн

Протокол № 1 від 14 вересня 2016 року

Схвалено науково - методичною комісією історичного факультету

© КНУ імені Тараса Шевченка, 2016 рік

© Історичний факультет

© Городня Н.Д.

ВСТУП

Навчальна дисципліна «Нова та новітня історія країн Азії та Африки» є складовою освітньо-професійної програми підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавр напряму 6.020302 Історія.

Ця дисципліна – нормативна

Викладається у ІІ семестрі ІІІ курсу в обсязі – 108 год (3 кредити ECTS¹) зокрема: лекції – 18 год., семінарські заняття –34 год., самостійна робота – 56 год.

У курсі передбачено два змістовні модулі.

Завершується дисципліна – заліком.

Предметом дисципліни є особливості історичного процесу та провідні тенденції соціального, політичного й економічного розвитку ключових держав Азії та Африки у першій половині XX ст., у період від завершення процесу включення їх у світову економічну систему та зародження в них модернізаційних рухів до здобуття ними незалежності й національного суверенітету.

Метою викладання дисципліни є розкриття змісту суспільних, політичних, економічних і культурних процесів у ключових країнах Азії і Африки в першій половині ХХ ст., специфіки розвитку окремих держав і народів, їхнього місця у міжнародній системі і світовому історичному процесі цього періоду.

Завдання дисципліни полягає у формуванні у студентів розуміння визначальних суспільних, політичних, економічних і культурних процесів у ключових державах Азії і Африки в першій половині ХХ ст., спільного і особливого у їхньому розвитку, їхнього місця у світовому історичному процесі цього періоду; у виробленні у студентів вмінь і навичок аналізувати, узагальнювати й оцінювати історичні факти, працювати з джерелами й науковою літературою, здійснювати самостійні дослідження в межах дисципліни, чітко і аргументовано викладати свої думки усно і письмово, використовувати отриманні знання для пояснення сучасної історії держав Азії і Африки.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати :

– місце народів і країн Азії і Африки у світовій міжнародній системі першої половини ХХ ст.

– основні тенденції соціально-економічного та політичного розвитку країн Азії та Африки у перші половині ХХ ст.

– особливості модернізаційних процесів у цих країнах;

– особливості становлення і розвитку державності ключових держав Азії і Африки;

– вплив зовнішніх та внутрішніх (у тому числі релігійних, етнічних, династичних, суспільно-політичних) чинників на становище і розвиток народів Азаї і Африки у першій половині ХХ ст.;

– особливості зовнішньої політики провідних держав Азії та Африки;

вміти :

– здійснювати порівняльний аналіз історичних подій і процесів у країнах Азії і Африки,

– визначати фактори вирішального впливу на такий хід подій і процесів;

– пояснювати вплив зовнішніх акторів на розвиток народів Азії і Африки,

– осмислено працювати з різноманітними історичними джерелами і науковою літературою,

– самостійно поглиблювати знання шляхом пошуку й опрацювання нової інформації;

– вільно орієнтуватися на історичній карті,

–проводити самостійні наукові дослідження в межах дисципліни,

– чітко і аргументовано викладати свою думку,

–вести наукову дискусію і дебати з проблем курсу;

– застосовувати отримані знання в процесі вивчення інших дисциплін, у науково-аналітичній і викладацькій роботі.

Оцінювання здійснюється за модульно-рейтинговою системою.

До змістового модулю 1 (ЗМ1) входять теми 1-6, до змістовного модулю 2 (ЗМ2) – теми 7-12. Кожний змістовий модуль включає в себе лекції, семінарські заняття, самостійну роботу студентів.

Обов’язковим для заліку є отримання студентами мінімум 40 балів за поточну роботу (семінарські заняття, модульний контроль, контрольна робота у формі рецензії на наукову працю або документальний фільм).

Оцінка успішності знань студентів здійснюється у двох формах: поточний контроль (робота на семінарських заняттях, контрольні роботи) і підсумковий контроль (письмово-усний залік).

Оцінювання роботи на семінарських заняттях здійснюється за 5-ти бальною шкалою (від 0 до 5 балів). Контрольні роботи продовж модулю оцінюються від 0 до 5 балів (усього до 10 балів продовж семестру). Контрольна робота у формі рецензії на наукову працю або документальний фільм) оцінюється від 0 до 10 балів.

Загальна сума балів – 100 балів (із них - поточний модульний контроль 80 балів, підсумковий контроль – 20 балів). Для допуску до заліку необхідно набрати мінімум 40 балів.

Модуль 1. Новітня історія країн Західної Азії і Африки (перша половина ХХ ст.)			Модуль 2. Новітня історія країн Південної і СхідноїАзії (перша пол. ХХ ст.)			Підсум-ковий модул. контроль
50 залікових балів (максимум)			50 залікових балів (максимум)			20 балів
Семінарські заняття	Самостій-на робота	Модул. контроль	Семінар. Заняття	Самост. робота	Модул. контроль
40 балів (макс.)	5 балів (макс.)	5 балів (макс.)	40 балів (макс.)	5 балів (макс.)	5 балів (макс.)