3. Класифікація різьби.

Різьба — один або декілька рівномірно розташованих виступів постійного перерізу, утворених на бічній поверхні прямого колового циліндра або прямого колового конуса.

Різьба поділяється на такі види:

• зовнішня — нарізується гвинтовими поверхнями на циліндричних або конічних стрижнях;

• внутрішня — утворюється в циліндричних або конічних отворах;

• права — утворюється контуром, який обертається і одночасно поступально переміщується вздовж осі від спостерігача за годинниковою стрілкою;

• ліва — контур обертається проти годинникової стрілки.

За кількістю заходів різьби:

— однозахідні;

— багатозахідні.

В залежності від виду плоскої фігури:

Рис. 17. Класифікація різьби.

Найбільш розповсюджена в техніці метрична різьба.

У відповідності до ГОСТ 8724-81 метрична різьба з крупним кроком і з дрібним кроком.

4. Зображення та позначення різьби на кресленні.

Всі різьби кресляться згідно ГОСТ 2.311-68.

Згідно стандарту на кресленні вводяться такі позначення:

d — зовнішній діаметр різьби; d₁ — внутрішній діаметр різьби, l — довжина різьби.

Наприклад:

М24 — права метрична різьба діаметром 24 мм і з крупним кроком;

М642 — права метрична різьба діаметром 64 мм і з дрібним кроком (2 мм);

М24LH — ліва метрична різьба діаметром 24 мм і з крупним кроком.

Рис. 18. Позначення різьби на кресленні.

5. Вимоги до креслень і ескізів.

Складальне креслення призначене для зборки виробів з деталей, зроблених за робочими кресленнями.

Складальне креслення виробу повинно містити:

1. Зображення складальної одиниці (за необхідністю додається схема з’єднання або розташування складових частин виробу).

2. Винесення з зазначенням на них номерів позицій складових частин, які входять у виріб у відповідності до номерів, що стоять у специфікації.

3. Вказівки про характер спряження, якщо точність спряження забезпечується не заданими відхиленнями розмірів, а підбором або пригоном.

4. Вказівки про спосіб з’єднання нероз’ємних з’єднань (зварні, паяні тощо).

5. Параметри (наприклад, розміри) і вимоги, які повинні бути виконані або проконтрольовані на даному кресленні.

6. Установлювальні і приєднувальні розміри, необхідні довідкові розміри.

7. Габаритні розміри виробу.

8. Основний напис.

Основні вимоги до складальних креслень:

1. Кожне креслення виконується на окремому аркуші стандартного формату.

2. Формат креслення обирається в залежності від габаритних розмірів виробу і прийнятого масштабу.

3. Кількість видів, розрізів і перерізів повинна бути мінімальною, але достатньою для повного уявлення про конструкцію.

4. На кресленні розташування виробу повинно відповідати його положенню в процесі зборки.

5. Всі деталі виробу повинні мати власні номери позицій, які вказують на полицях-виносках.

6. На кресленні всі складові частини виробу нумерують у відповідності до номерів позицій, які вказані в специфікації.

Специфікація — документ (формат А4), який містить повний перелік складових частин виробу, а також конструкторських документів, які відносяться до цього виробу.

Робоче креслення деталі — документ, що містить зображення деталі та інші дані, які визначають її форму, розміри, позначення шорсткості поверхні, відомості про матеріал, термообробку, обробку, допуски й інші відомості, які необхідні для виготовлення або контролю деталі.

Основні вимоги до робочого креслення деталі:

1. Робоче креслення кожної деталі виконується на окремому аркуші стандартного формату з рамкою та основним написом.

2. Головний вид повинен давати найбільш повне уявлення про форму деталі та її розміри.

3. Деталь зображується в тому виді і з тими розмірами та позначками шорсткості поверхні, які вона повинна мати перед зборкою.

4. Для повного уявлення про форму і розміри деталі, виготовленої гнучким штампуванням, витяжкою тощо на кресленні додатково розташовують її розгортку з необхідними розмірами.

5. Кількість зображень на кресленні повинна бути мінімальною, але забезпечувати повне уявлення про деталь.

6. Для складних деталей доцільно замінювати основні види і повні розрізи на додаткові і місцеві види, перерізи і місцеві розрізи.

7. На головному виді деталь розташовують з урахуванням її положення при обробці і під час роботи в механізмі.

Рис. 19. Специфікація.