Лекція 1. Вступ в інженерну графіку. Проектування точки і прямої. План.
Завдання і місце інженерної графіки в підготовці інженерів-технологів.
Основні поняття та історія розвитку дисципліни.
Прямокутне проектування.
Проектування точки.
Класифікація прямих.
Належність точки прямій.
Сліди прямої.
Натуральна величина відрізка.
Відносне положення прямих.
1. Завдання і місце інженерної графіки в підготовці інженерів-технологів.
Курс „Інженерна графіка складається з трьох розділів: 1. Нарисна геометрія. 2. Креслення. 3. Комп’ютерна графіка.
2. Основні поняття та історія розвитку дисципліни.
Графіка – це спосіб відображення оточуючої нас дійсності на площині. Графіка містить в собі багато способів відображення. Розглянемо два з них: рисунок і креслення.
Рисунок – це графічне зображення, виконане від руки на око, яке дає нам представлення лише про зовнішній вигляд предмета і не дає представлення про внутрішню його будову та розміри.
Креслення – це графічне зображення, виконане за допомогою спеціальних креслених інструментів і приналежностей за особливими правилами побудови зображень, яке дає нам повне представлення про зовнішню та внутрішню будову предмета та його розміри.
Спостерігаючи шлях розвитку креслення, можна виділити два основних його напрямки: перший – будівельні креслення, за якими будували житло, промислові споруди, мости тощо; другий – промислові креслення, за якими створювались різні інструменти, пристосування, машини.
3. Прямокутне проектування.
В основі побудови зображень лежить спосіб проектування. Отримати зображення будь-якого предмета – означає спроектувати його на площину креслення, тобто спроектувати окремі його елементи.
В залежності від взаємного розташування проектуючих променів проектування поділяють на центральне і паралельне.
Центральне проектування – поектуючі промені виходять з центру проектування.
Паралельне проектування – центр проектування віддалений у нескінченість.
Паралельне прямокутне проектування – проектуючи промені складають з площиною проекцій прямі кути.
Паралельне косокутне проектування – проектуючи промені складають з площиною проекцій гострі (косі) кути.
Рис. 1. Види проектування.
4. Проектування точки.
Найбільш простим і зручним є проектування на взаємно перпендикулярні площини проекцій за допомогою проектуючих променів, що перпендикулярні площинам проекцій. Таке проектування називається ортогональним проектуванням, а отриманні зображення – ортогональними проекціями.
Рис. 2. Розташування площин проекцій.
Площина Н – горизонтальна площина проекцій, площина V – фронтальна площина проекцій, площина W – профільна площина проекцій. Лінії перетину площин проекцій називаються осями проекцій, або осями координат і позначаються Ox, Oy, Oz.
Кут, утворений трьома площинами проекцій, називають координатним кутом.
Зображення, отримані на площинах координатного кута і суміщені в одну площину, називають епюром або ортогональним кресленням. Розглянемо побудову епюра точки.
Існує декілька способів отримання комплексного креслення точки:
1) за заданими координатами (рис. 3, а);
2) за допомогою циркуля (рис. 3, б);
3) за допомогою прямої, проведеної під кутом 450 до осі Y (рис. 3, в);
4) за допомогою бісектриси в четвертій чверті (рис. 3, г).
Рис. 3. Способи отримання комплексного креслення точки.