Тема 9. Салтівська культура

1. Територія поширення культури. Хронологія.

2. Поселення та види жител.

3. Різновиди поховань і поховальний інвентар.

4. Етнічний та релігійний склад населення.

Методичні рекомендації

Салтово-маяцька (або салтівська) культура є однією з найвизначніших культур Східної Європи часів раннього Середньовіччя. Територія її поширення охоплювала степи та лісостепову смугу Прикаспію, Нижнього Поволжя, Подоння та Східного Криму. Проте чітко кордони культури окреслити важко і єдиної думки серед дослідників на це питання немає. В зв’язку з цим, варто визначити характерні особливості салтівської культури та окреслити територію їхнього розповсюдження. При цьому варто враховувати, що в даній культурі дослідники виділяють різні локальні варіанти, які в матеріальних джерелах проявляють свої особливості. Саме матеріальні залишки дозволяють датувати культуру УІІІ-Х ст., проте окремі її риси виявляються як в більш ранній час, так і в більш пізній. Варто також звернути увагу на те, що окремі дослідники виділяють певні етапи розвитку салтівської культури.

Двома найбільшими категоріями матеріальних джерел салтівська культури є поселення та могильники. На сьогодні відомо близько 1000 пам'яток. Серед них кочові та сезонні стійбища, постійні поселення, городища, оточені земляними валами і ровами, замки з кам'яними стінами, а також підкурганні поховання, ямні та катакомбні могильники з інгумаціями та кремаціями. При вивченні даних типів поселень та поховань варто виділити їхні притаманні риси та територію, для якої характерне поширення тих чи інших пам’яток. При цьому, варто враховувати також інші археологічні джерела та їхні специфічні риси, що виявляються безпосередньо на поселеннях і могильниках (як то житла, господарські ями, осередки гончарства - на поселеннях та різні види інвентарю й особливості поховального обряду - в похованнях).

Можна припустити, що такі відмінності між локальними варіантами пов'язані з поліетнічним характером салтівської культури. Це підтверджується також антропологічними даними. Звідси випливає питання про етнічні групи, що створили салтівську культуру та матеріальні особливості, що вони привнесли. Для кожної з цих етнічних груп були характерними свій світогляд та своя релігійна сфера. В зв’язку з тим, що писемних джерел з даних питань майже не збереглося, реконструкція релігійних уявлень відбувається на матеріальних залишках. Для кращого ж аналізу проводиться співставлення даних писемної традиції та археологічних джерел. Варто пам’ятати, що носії салтівської культури сповідували не тільки язичницьку релігію предків, а й монотеїстичні релігії (мусульманство, християнство, іудаїзм), тому потрібно виявити для яких груп населення яка релігія була характерною та як це проявляється археологічно.

Література

Артамонов М. И. История хазар. - Л., 1962.

Винников А. 3., Плетнева С. А. На северных рубежах Хазарского каганата. Маяцкое поселение. - Воронеж, 1998.

Гадло А. В. Этническая история Северного Кавказа ІУ-Х вв. - Л., 1979.

Магомедов М. Г. Кто же они такие, эти хазары// Советский Дагестан. - 1978.-№ 1.

Магомедов М. Г. Образование Хазарского каганата. - М., 1983.

Михеев В. К. По донье в составе Хазарского каганата. - Харьков, 1985.

Плетнева С. А. От кочевий к городам. Салтово-маяцкая культура. - М., 1967.

Плетнева С. А. Очерки хазарской археологи. - М., Иерусалим, 1999.

Плетнева С. А. Салтово-маяцкая культура// Археология СССР. Степи Евразии в эпоху Средневековья. - М., 1981.

Питання № 1.

Гадло А. В. Памятники салтово-маяцкой культуры в Центральном Предкавказье// Проблемы отечественной и всеобщей истории. - Л., 1976. - Вып. 3.

Гумилев Л. Н. Соседи хазар// Страны и народы Востока. - М., 1965. - Вып. 4.

Кузнецов В. А. Аланская культура Центрального Кавказа и ее локальные варианты в У-XIII вв.// С А. - 1973. - № 2.

Мерперт Н. Я. О генезисе салтовской культуры// КСИИМК. - 1951. - Вып. 36.

Флеров В. С. О хронологии салтово-маяцкой культуры// Проблемы хронологии археологических памятников степной зоны Северного Кавказа. - Ростов-на-Дону, 1986.

Питання № 2

Артамонов М. И. Саркел и некоторые другие укрепления в северо-западной Хазарии// СА. - 1940. - № 6.

Кравченко Э. Е. Городища среднего течения Северского Донца// Хазарский альманах. - Харьков, 2004. - Т. 3.

Магомедов М. Г. Хазарские поселения в Дагестане/ СА. - 1975. - № 3.

Плетнева С. А. Города в Хазарском каганате// Хазарский альманах. - Харьков, 2002. - Т. 1.

Плетнева С. А. Средневековые поселения верховьев Северского Донца// КСИИМК. - 1960. - № 79.

Флеров В. С. Раннесредневековые юртообразные жилища Восточной Европы. - М., 1996.

Флеров В. С. «Города» и «замки» Хазарского каганата. Археологическая реальность. - М., 2010.

Питания № 3

Айбабин А. И. Могильники VIII -нач. X вв. в Крыму// МАИЭТ. - Симферополь, 1993. - Вып. 3.

Аксенов В. С. Деревянные конструкции могильника салтовской культуры Красная Горка// Хазарский альманах. - Харьков, 2002. - Т. 1.

Аксенов В. С. Захоронения с нарушением анатомического порядка костяка на могильнике салтовской культуры у с. Червоная Гусаровка// Хазарский альманах. - Харьков, 2009. - Т. 8.

Аксенов В. С. Рубежанский катакомбный могильник салтово-маяцкой культуры на Северском Донце. [Електронный ресурс]// - Режим доступа: www.vantit.ru/component/k2/item/1233-rubezhanskij-katakornbnyj-mogilnik- saltovo-mayaczkoj-kultury-na-severskom-doncze-vsaksenov.html.

Аксенов В. С. Старосалтовский катакомбный могильник. - Режим доступа: www.archaeology.kiev.ua/pub/aksenov.htm.

Артамонова О. А. Могильник Саркела-Велой Вежи// МИА. - 1963. - № 109.

Власкин М. В., Ильюков Л. С. Раннесредневековые курганы с ровиками в междуречье Сала и Маныча// С А. - 1990. - № 1.

Иченская О. В. Об одном из вариантов погребального обряда салтовцев по материалам Нетайловского могильника// Древности Среднего Поднепровья. - К., 1981.

Плетнева С. А. О некоторых погребальных обычаях аланских племен Подонья// Исследованья по археологии СССР. - Л., 1961.

Скирда В.В. Попытки определения этнического состава населения салтовской культуры в первые десятилетия ее изучения // ВТУ "Св. св. Кирил и Методий" и българската археология. - Велико Търново, 2016. - Т. 2.

Скирда В.В. Речі фіно-угорського типу Красногірського могильника // Археологія і давня історія України. Вип. 7. Мадяри в Середньому Подніпров’ї. – К., 2011.

Флеров В. С. Погребальные обряды на севере Хазарского каганата. - Волгоград, 1993.

Питання № 4

Амин Рази. Семь климатов. В. «Хазар»// Ковалевський А. П. Книга Ахмеда ибн-Фадлана и его путешествия на Волгу в 921-922 гг.: статьи, переводы и комментарии. - Харьков, 1956.

Абаев В. И. Дохристианская религия алан. - [Електронный ресурс]// - Режим доступа: www.alanica.ru/articles/28-pre-christian-religion-alan. - 02. 03. 2013.

Аксенов В. С. Крестовидные подвески и проблема распространения християнства среди населения салтовской культуры Северского Донца// Хазарский альманах. - Харьков, 2004. - Т. 2.

Аксенов В. С. Об этнической неоднородности кремаций VIII - первой половины X вв. Подонцовья// Хазарский альманах. - Харьков, 2004. - Т. 3.

35. Березовець Д. Т. Про ім’я носіїв салтівської культури// Археологія. - 1970. - Т. 24.

Богуславський Г. С. До питань про етнічну приналежність поховань за обрядом кремації салтово-маяцької культури// Археологія. - 2001. - № 2.

Бубенок О. Б. Алани-аси Дніпровсько-донського межиріччя на військовій службі в хозар// Хазарский альманах. - Харьков, 2002. - Т. 1.

Бубенок О. Б. Етнічний та релігійний склад аланського населення Хозарського каганату в УІІІ-Х ст.// Хазарский альманах. - Харьков, 2005. - Т. 4.

Бубенок О. Б. К вопросу о веротерпимости у хазар// Хазарский альманах. - Харьков, 2004. - Т. 3.

Гумилев Л. Н. Выбор веры// Истоки. - 1989. - Вып. 20.

Мовсэс Каланкатуаци. История страны Алуанк. - Ереван, 1984.

Коковцов П. К. Еврейско-хазарская переписка X в. - [Електронний ресурс]// - Режим доступу: www.gumilevica.kulichki.net/Rest/0053 - 04. 12. 2011.

Колода В. В. Болгары в материальной культуре поселений салтовской лесостепи: проблемы выделения этнических критериев// Дриновский сборник. - Харьков, София, 2012. - Т. 5.

Новосельцев А. П. Христианство, ислам и иудаизм в странах Восточной Европы и Кавказа в Средние века Л Вопросы истории. - 1989. - № 9.

Флеров В. С. Иудаизм в степной и лесостепной Хазарии: проблема идентификации археологических источников// ХАЗАРЫ. Серия «Евреи и славяне». - Том 16. - М., 2005.

Флеров В. С. Постпогребальные обряды Центрального Предкавказья в I в. до н. э. - IV в. н. э. и Восточной Европы в IV в. до н. э. - XIV в. н. э. - М., 2007.

Флерова В. Е. Образы и сюжеты мифологии Хазарии. - М., Иерусалим,

2001.