Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Konspekt_lektsiy_tsiv_protses_Osobliva_chastina.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1.28 Mб
Скачать

2. Розгляд справи у порядку наказного провадження

Для видачі судового наказу до суду подається заява, зміст, форма та порядок подання якої визначені загальними правилами з доповненнями та винятками, обумовленими особливостями провадження. Заява, підписана заявником чи його представником, подається у письмовій формі з додаванням копій за числом боржників, а також з документами, що підтверджують вимоги заявника.

За змістом заява про видачу судового наказу згідно зі ст. 98 ЦПК має містити:

– найменування суду, в який подається заява;

– ім’я (найменування) заявника та боржника, а також ім’я (найменування) представника заявника, якщо заява подається представником, їхнє місце проживання або місцезнаходження;

– вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються;

– перелік документів, що додаються до заяви.

Судовий збір сплачується відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»: юридичною особою або фізичною особою-підприємцем – 0,5 розміру мінімальної заробітної плати; фізичною особою – 0,2 розміру мінімальної заробітної плати.

Після отримання заяви про видачу судового наказу суд може винести одне із таких рішень:

1) повернути заяву про видачу судового наказу;

2) видати судовий наказ;

3) відмовити у прийнятті заяви про видачу судового наказу.

Повертається заява про видачу судового наказу в разі, якщо вона не відповідає вимогам: 1) щодо змісту; 2) щодо форми; 3) щодо порядку подання; 4) щодо оплати судового збору і заявник не усунув вказаних недоліків у строк, встановлений судом у порядку ст. 121 ЦПК. Така ухвала відповідно до ст. 101 ЦПК не перешкоджає повторному зверненню до суду із такою самою заявою. Ухвала про повернення заяви про видачу судового наказу може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, якщо:

1) вимога, що міститься у заяві, не належить до таких, за якими може бути видано судовий наказ;

2) із заяви і поданих документів вбачається наявність спору про право;

3) наявні обставини, зазначені у пп. 2-5 ч. 2 ст. 122 ЦПК (а) є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі у зв’язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав; б) у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав; в) є рішення третейського суду, прийняте в межах його компетенції, щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, за винятком випадків, коли суд відмовив у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду або скасував рішення третейського суду і розгляд справи в тому ж третейському суді виявився неможливим; г) після смерті фізичної особи, а також у зв'язку з припиненням юридичної особи, які є однією із сторін у справі, спірні правовідносини не допускають правонаступництва). Про відмову у прийнятті заяви суддя постановляє ухвалу (ст. 100 ЦПК), яка унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. У цьому випадку заінтересована особа не позбавлена права звернутися до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів у загальному позовному порядку. Якщо у прийнятті заяви відмовлено, судовий збір не повертається; він може зараховуватися у подальшому при поданні заяви у позовному провадженні (ст. 99 ЦПК). Ухвала про відмову у видачі судового наказу може бути оскаржена в апеляційному провадженні.

У разі прийняття судом ухвали про відкриття наказного провадження, суд у триденний строк з моменту її постановлення видає судовий наказ по суті заявлених вимог (ст. 102 ЦПК). Не передбачається можливості часткового задоволення заяви про видачу судового наказу, оскільки він видається лише за умови безспірності вимог.