Надходження теплоти від вентиляції

Це теплонадходження розраховують для спеціалізованих холодильників зберігання овочів і фруктів та на підприємствах бродильних виробництв.

Теплонадходження при вентиляції, кВт:

,

де V_буд – будівельний об'єм приміщення, що вентилюється, м³ ; α - число обмінів повітря на добу; ρ_п – густина повітря за температури і відносної вологості повітря в охолоджуваному приміщенні, знаходяться за h-d діаграмою або за психрометричними таблицями вологого повітря, кг/м³ ; h_зов, h_вн – ентальпія відповідно зовнішнього та внутрішнього повітря в камері, кДж/кг.

Для цехів пивзаводів кратність вентиляції можна приймати такою: склад хмелю – 1; бродильне відділення – 5; відділення доброджування – 5; експедиції – 2.

Відносну вологість повітря охолоджуваних приміщень пивзаводу можна приймати φ=70…80%.

Якщо у виробничих охолоджуваних приміщеннях доводиться працювати відносно великій кількості людей, то в такі приміщення необхідно подавати зовнішнє повітря з розрахунку 20 м³/год на одного працюючого. Теплонадходження від цього повітря, кВт:

,

де n – число одночасно працюючих людей у приміщенні.

Надходження теплоти, пов’язане з експлуатацією камери

Величину Q₄ визначають як суму теплонадходжень

, Вт,

де – надходження теплоти відповідно від освітлення, перебування людей, працюючих електродвигунів та відкривання дверей.

Надходження теплоти від освітлення

, Вт,

де A – кількість теплоти, що виділяється освітлювальними приладами на 1м² площі камери, Вт/м² (для складських приміщень А=4 Вт/м², для виробничих – А=8 Вт/м²); F – площа підлоги камери, м².

Надходження теплоти від перебування людей:

, Вт,

де 350 – кількість теплоти, яку виділяє один працівник, Вт; n – кількість людей, що працюють у даному приміщенні (для камер площею до 200 м² – 2...3, понад 200 м² – 3...4).

Надходження теплоти від працюючих електродвигунів розраховують:

при розташуванні електродвигунів вентиляторів, насосів та т.ін. всередині охолоджуваних приміщень

, Вт;

при розташуванні електродвигунів зовні охолоджуваного контуру

, Вт,

де N_e – потужність електродвигунів, кВт; _е – ККД електродвигунів.

Під час орієнтовних розрахунків потужність встановлених електродвигунів можна приймати для камер зберігання охолоджених вантажів 1..4 кВт, для камер холодильної обробки – 4…16 кВт.

Надходження теплоти від відкривання дверей

, Вт,

де B – питоме надходження теплоти від відкривання дверей, Вт/м². Величину В приймають для камер висотою 6 м, рівною: при площі до 50 м² –17,4 Вт/м²; 50...150 – 9,3; 150 і більше – 7,0; F – площа підлоги, м².

Часто беруть

, Вт.

Надходження від "дихання" продуктів рослинного походження

Ці теплонадходження ( ) враховують лише в спеціалізованих і розподільчих холодильниках для камер зберігання плодів і овочів.

Визначення навантаження на камерне обладнання та компресор

Навантаження на камерне обладнання кожної камери визначають як суму всіх теплонадходжень в цю камеру

, Вт.

При цьому в Q₁ враховуються лише позитивні теплонадходження.

Під час визначення навантаження на компресор:

теплонадходження Q₁ враховують повністю для розподільних та холодильників для зберігання фруктів; для холодильників м’ясної та рибної промисловості ця величина залежить від температури в камері і враховується у розмірах,%: 80 – при температурі (-20) С, 60 – 0 С, 50 – при температурі +5С;

теплонадходження Q₂,Q₃ приймають рівним розрахунковому значенню;

теплонадходження Q₄ враховують у розмірі 50-75% від максимального значення;

теплонадходження Q₅ враховують повністю.

Холодопродуктивність компресора визначають за формулою

, Вт,

де k – коефіцієнт, що враховує втрати в трубопроводах та апаратах холодильної установки (в системах безпосереднього охолодження k=1,07, розсільного охолодження k=1,12); Q_км – загальне навантаження на компресор, прийняте з урахуванням вищенаведених міркувань; b - коефіцієнт робочого часу (на великих холодильниках дорівнює 0,9, що відповідає 22 годинам роботи на добу; для малих – 0,5...0,7).

В холодильниках з великим числом камер розрахунок теплонадходжень можна виконувати лише для кількох найбільш характерних камер, а для решти розраховувати за питомими тепловими навантаженнями q_f (вони віднесені до 1 м² площі підлоги), які одержано для характерних камер.

Виконуючи наближенні розрахунки, теплове навантаження на холодильне обладнання можна визначити за укрупненими показниками густини теплового потоку q_f , Вт/ м² ( таблиця у прикладі виконання контрольної роботи).

Тоді теплонадходження до камер визначається як добуток густини теплового потоку на площу підлоги приміщень, що охолоджуються.