Модульна контрольна робота

Модульна контрольна робота виконується письмово на останньому (п'ятому) семінарському занятті і має на меті перевірити:

• рівень знання текстів, обов‘язкових для прочитання;

• знання теоретичних понять та уміння ними оперувати у відповіді на питання;

• знання проблем історико – культурного процесу та вміння їх визначати в процесі відповіді на питання;

• знання основних характерологічних особливостей та чинників, які впливали на формування культурного світогляду відповідної епохи;

• знання жанрових канонів класичного західноєвропейської літератури, вміння пояснити їх системний характер, основні ознаки, поетикальні особливості;

• вміння віднести той чи інший текст до певного жанру та вказати його жанрологічні ознаки;

• знання найважливіші положення теоретичної думки про художній текст (за матеріалами лекцій, семінарських завдань та теоретичних розвідок на самостійне опрацювання);

• уміння інтерпретувати, коментувати тексти, які виносяться на обов‘язкове та самостійне опрацювання.

Кожен студент отримує білет з індивідуальним завданням. Білет містить один фрагмент художнього програмного тексту зі списку літератури для обов'язкового прочитання. У отриманому тексті студент повинен визначити і описати наступні аспекти:

- історико-культурний контекст;

- світоглядно-естетичний аспект;

- жанрову специфіку;

- поетикальні особливості.

Зразок білета до модульної контрольної роботи

БІЛЕТ №1 1. Основні засади символізму. 2. Визначте автора та твір, з якого взято уривок; проаналізуйте його за наступним планом: А. Історико-культурний контекст (вказати епоху). Б. Світоглядно-естетичний контекст (дати характеристику епохи). В. Жанрова специфіка (вказати жанр і дати його визначення). Г. Поетикально-стильові особливості. Щоб потрапити до мамки, треба було, пройшовши всю вулицю, звернути до кладовища і йти поміж дворами й хатами по вузькій стежці, обсадженій диким жасмином. Кущі жасмину цвіли, як і вероніка, шипшина, кропива і лапата ожина. Крізь проходи в живоплотах видно було, як свиня бабрається біля хатини у гною або корова чухається рогами об дерево. Молоді люди тихо йшли поруч, і Емма спиралась на руку Леона, а він стримував крок, намагаючись іти з нею в ногу; перед ними в паркому повітрі роєм кружляли й дзижчали надокучливі мухи.

Зміст диференційованого заліку

1. Загальна характеристика критичного реалізму в Європі ІІ пол. ХІХ ст.

2. Художньо-мистецькі засади європейського та американського натуралізму.

3. Художньо-мистецькі засади європейського та американського імпресіонізму.

4. Художньо-мистецькі принципи символізму.

5. „Об’єктивний метод” Г.Флобера. Відмінність від критичного реалізму першої пол. ХІХ.

6. Погляди Флобера на роль митця та літератури. Їх філософське підґрунтя.

7. Сарказм та іронія як визначальні домінанти об’єктивного методу Флобера.

8. Відмінність критичного реалізму др. пол. ХІХ від перш. пол.

9. Виклад Е.Золя основних положень французького натуралізму. Зв’язок і розбіжності з критичним реалізмом.

10. Американський інваріант натуралізму.

11. Теорія митця-екрана Е. Золя, конфлікт з позитивізмом.

12. Використаня імпресіоністичного інструментарію в межах поетики натуралізму.

13. Особливості натуралістичного психологізму.

14. Роль та особливості візуальної образності в поетиці імпресіонізму.

15. Мовні реформи в імпресіоністичній прозі та поезії.

16. Поняття «символ», особливості його потрактування у др. пол. ХІХ ст. Рівні потрактування символу.

17. Поетичне новаторство Бодлера. Структура, композиція, тематичне наповнення збірки «Квіти зла».

18. Стан «проклятості», мотиви богоборства у французьких пресимволістів.

19. Новітній пантеїзм Г. Флобера.

20. Явище боваризму як літературознавче поняття.

21. Теорія відповідностей Бодлера. Принцип сінестезії.

22. Формування нової чуттєвості у збірці “Листя трави“ Уїтмена.

23. Пуританський інтертекст у творчості американських натуралістів.

24. Концепт буржуазності у Флобера і Золя. Спільне і відмінне.

25. Формування нового типу візуальності в культурі та літературі кінця ХІХ ст. (з опорою на роботу В. Беньяміна).

26. Проблема тілесності та гендерного виховання у міметичних видах мистецтва кінця ХІХ ст.

27. Жіноча образність, мотиви вина і міста у творчості Бодлера.

28. Тема товарного фетишизму у Золя.

29. Розвиток драми на рубежі століть: напрямки, течії, стилі.

30. Художньо-мистецькі засади європейського неоромантизму.

31. Явище естетизму в літературі кінця ХІХ ст.: параметри та представники

32. Митецький доробок О.Уальда. Етика та естетика письменника

33. Містицизм та символізм у драматургії М.Метерлінка.

34. Принцип подвійного діалогу у Метерлінка та Ібсена.

35. Сутність поняття «статичний театр» («театр мовчання»). Засоби сугестивності.

36. Драматургійні новації Г.Ібсена. Поняття аналітичної драми.

37. Психологічний (драма народження нової особистості) та екзистенційний (образ доктора Ранка) аспекти драми Ібсена “Ляльковий дім”.

38. Жанр сімейного роману в західноєвропейській літературі: причини виникнення, специфіка нарації.

39. Тема смерті і занепаду у раннього Томаса Манна.

40. Ніцшеанське відлуння у творчості Т. Манна. Декадансні та неоромантичні мотиви.

41. Проблема митця і мистецтва ─ «воля до життя» і «воля до смерті» у Т. Манна.

42. “Шляхетний” неоромантизм США.

43. Англійський неоромантизм: головні течії та представники.

44. Ніцшеанська оцінка кінця століття: концепція надлюдини, любові до дальнього, ставлення до культурної традиції.

45. Відбиток філософії Ніцше та Шопенгауера у літературних напрямках і течіях порубіжжя ХІХ-ХХ ст.

46. Своєрідність потрактування Дж. Конрадом теми «занепаду Європи».

47. Естетика «прориву», мотив “внутрішнього підпілля” у Дж. Конрада.

48. Проблема душі і свідомості, раціо та емоціо у “занепадницькій“ літературі кінця століття.

49. Виснаженість творчих потенцій: стилізація як основний критерій творчості “кінця століття“.

50. Риси модерністської естетики Дж. Конрада (на основі матеріалів у додатку).

51. “Саломея” Уайльда як емблема естетизму. Особливості естетики та поетики.

52. Феномен декадансу, його стильові характеристики.

53. Співвідношення природного і неприродного в літературі декадансу. Стосунки з Богом.

54. Образ ляльки у драмі Ібсена “Ляльковий дім”. Соціальний та гендерний аспекти символу ляльки.

55. Екзистенційна наповненість явища дендизму, співідношення природне-неприродне, сутність естетики за Бодлером.

56. Типологія героя-естета кінця століття.

57. Жанр сімейного роману в кінці ХІХ ст. тематика, особливості, представники.

58. Естетизм та його критика у Гофмансталя.

59. Особливості іронії Шніцлера, соціальна тема.

60. Наративні особливості новели «Фроляйн Ельзе»

61. Співвідношення життя і смерті у Шніцлера і Гофмансталя. Роль мистецтва.

62. Ніцшеанська оцінка кінця століття: концепція надлюдини, любові до дальнього, ставлення до культурної традиції. Відбиток філософії Ніцше та Шопенгауера у літературних напрямках і течіях порубіжжя ХІХ-ХХст.

63. Концепція «точки зору», «центральної свідомості», «персонажів-світильників» у Г. Джеймса.

64. Поетика Г. Джеймса в творі «Дезі Міллер».

65. Дефабулізація як ознака модерністського письма Г. Джеймса.

66. Специфіка автсрійського декадансу.

67. Жіночі образи в новелістиці А. Шніцлера (Для німців).

68. Тема митця і мистецтва у творі Т. Манна «Смерть у Венеції».