- •1. Сутність і види податкового менеджменту
- •2. Функції податкового менеджменту
- •3. Елементи податкового менеджменту як системи управління
- •1. Інформаційне забезпечення.
- •2. Аналіз, планування і прогнозування податків.
- •3. Податкове регулювання.
- •4. Податковий контроль.
- •5. Організація управління податковим процесом.
- •4. Організаційні основи податкового менеджменту
- •5. Сутність податкового планування і податкового прогнозування
- •7. Методи планування і прогнозування податків
- •8. Система показників оцінки податкової системи і виконання податкових надходжень
- •9. Податкове регулювання та його сутність
- •10. Мета, завдання і функції податкового регулювання, методи його проведення та їх сутність.
- •11. Інструменти податкового регулювання.
- •12. Податкові пільги
- •13. Поняття податкового контролю та його суб’єкти
- •14. Види податкового контролю
- •15. Методи та принципи податкового контролю
- •16. Етапи податкового контролю
- •17. Загальні засади обліку платників податків
- •18. Взяття на облік юридичних осіб та відокремлених підрозділів юридичних осіб
- •19. Облік самозайнятих осіб
- •20. Державний реєстр фізичних осіб - платників податків
- •21. Вимоги до відкриття та закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах
- •22. Визначення інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу. Збір податкової інформації.
- •23. Отримання податкової інформації контролюючими органами.
- •24. Обробка та використання податкової інформації.
- •25. Порядок проведення перевірок.
- •26. Умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок
- •27. Строки проведення виїзних перевірок
- •28. Проведення експертизи під час здійснення податкового контролю контролюючими органами
- •29. Оформлення результатів перевірок
- •30. Поняття та суть податкового боргу
- •31. Джерела сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків
- •32. Податковий керуючий, його функції
- •33. Зміст податкової застави
- •34. Узгодження операцій із заставленим майном
- •35. Адміністративний арешт майна
- •36. Розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків
- •37. Поняття безнадійного податкового боргу та порядок його списання.
- •38. Сутність та види податкових правопорушень.
- •39. Особливості застосування штрафних санкцій до різних типів податкових правопорушень.
- •40. Особливості нарахування пені.
- •41. Економічна сутність ухилення від податків
- •42. Форми та способи ухилення від податків.
- •1) Нелегальна господарська діяльність:
- •2) Заниження та приховування об’єктів, бази оподаткування і сум податків:
- •3) Фальсифікація податкового обліку і звітності:
- •4) Маскування діючих господарських операцій фіктивними:
- •43. Сутність податкової оптимізації.
- •44. Подвійне оподаткування та шляхи його усунення.
- •45. Процедура перекладання податків.
32. Податковий керуючий, його функції
Керівник контролюючого органу за місцем реєстрації платника податків, що має податковий борг, призначає такому платнику податків податкового керуючого. Податковий керуючий повинен бути посадовою (службовою) особою контролюючого органу.
Податковий керуючий:
описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу;
здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;
проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених ПКУ;
одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди контролюючого органу вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб;
має право на дострокове скасування зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків.
У разі продажу в рахунок погашення податкового боргу майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право отримувати від такого платника податків документи, що засвідчують право власності на зазначене майно.
33. Зміст податкової застави
З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави не потребує письмового оформлення.
У разі якщо податковий борг виник за операціями, що виконувалися в межах договорів про спільну діяльність, у податкову заставу передається майно платника податків, який згідно з умовами договору був відповідальним за перерахування податків до бюджету та/або майно, яке внесене у спільну діяльність та/або є результатом спільної діяльності платників податків. У разі недостатності майна такого платника податків у податкову заставу передається майно інших учасників договору про спільну діяльність у розмірах, пропорційних їх участі у такій спільній діяльності.
Право податкової застави виникає у разі:
несплати у строки суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, – з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;
несплати у строки суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, – з дня виникнення податкового боргу.
Право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків.
У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.
У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Право податкової застави не поширюється на майно, що не може бути предметом застави відповідно до ЗУ «Про заставу»; на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю; на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов'язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов'язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.
Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.
Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.
Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.
У разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.
Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.
Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна діють до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі. Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що настає за днем складення цих актів, зобов'язаний надіслати банкам, іншим фінансовим установам, а також платнику податків рішення про складення актів, яке є підставою для поновлення видаткових операцій та скасування заборони на відчуження майна.
У разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється (БВ<боргу) й на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.
Платник податків зобов'язаний не пізніше робочого дня, наступного за днем набуття права власності на будь-яке майно, повідомити контролюючий орган про наявність такого майна. Контролюючий орган зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дня отримання зазначеного повідомлення прийняти рішення щодо включення такого майна до акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави та балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, або відмовити платнику податків у включенні такого майна до акта опису.
Якщо майно платника податків є неподільним і його балансова вартість більша від суми податкового боргу, таке майно підлягає опису у податкову заставу у повному обсязі.