Порівняння понять "методика", "технологія навчання"

Поняття	Визначення
Методика навчання	Система науково обґрунтованих методів, правил і прийомів навчання конкретного предмета
Технологія навчання	Систематична і послідовна реалізація на практиці раніше спроектованого процесу навчання, система способів і засобів досягнення цілей при управлінні процесом навчання, з діагностикою поточних і кінцевих результатів

Технологія дозволяє більш ефективно побудувати процес навчання, керувати ним, одержувати результати відповідно до запланованої мети. На думку І.Підласого та А.Підласого (14), "Системоутворювальним компонентом педагогічної системи дедалі частіше називають технологією навчально-виховного процесу. Технологічність - внутрішня якість системи, що визначає її можливості й організаційну (управлінську) логіку. Від методики технологія відрізняється відтворювальністю результатів, відсутністю безлічі "якщо". Технологія проектується з урахуванням конкретних умов та орієнтацією на заданий, а не передбачуваний результат".

Технологія не відміняє теорію і методику, вона ґрунтується на них, і її ефективність залежить від рівня їх розвитку. Всі вони збагачують одна одну.

Технологія навчання характеризується таким чином:

1. "Технологія" розуміється як універсальний засіб, який включає в себе потреби, цілі і засоби їх досягнення, і як процес досягнення мети навчання.

2. На відміну від методики, технологія акцентує увагу на процесі створення, а не тільки застосуванні конкретних методів і організаційних форм навчання.

3. Технологія дозволяє розглядати процес навчання в системі, яка об’єднує особистісний і колективний пошук, враховуючи всі взаємозв’язані фактори.

4. Технологія відображає процесуальний динамічний характер навчання - в той час, як методика дає цілком конкретні рекомендації.

Будь-яка педагогічна технологія повинна відповідати основним методологічним вимогам (Г.К.Селевко).

1. Концептуальність. Кожна педагогічна технологія має спиратись на певну наукову концепцію, яка включає філософське, психологічне, дидактичне і соціально-педагогічне обґрунтування досягнення освітніх цілей.

2. Системність. Педагогічна технологія повинна володіти всіма ознаками системи і логікою процесу, взаємозв’язком усіх її частин, цілісністю.

3. Керованість передбачає можливість діагностичного цілепокладання, планування, проектування процесу навчання, поетапної діагностики, варіювання засобами і методами з метою корекції результатів.

4. Ефективність. Сучасні педагогічні технології існують у конкретних умовах і мають бути ефективними за результатами і оптимальними за затратами, гарантувати досягнення певного стандарту навчання.

5. Відтворюваність розуміється як можливість застосування (повторення, відтворення) педагогічної технології в інших однотипних освітніх закладах, іншими суб’єктами.

Середовищем реалізації педагогічної технології є технологічний процес.

Технологічний процес — система технологічних одиниць, зорієнтованих на конкретний педагогічний результат. У теорії виховання технологічними процесами є, наприклад, методика колективних творчих справ, методика організації колективу, система виховної роботи тощо, у теорії навчання — система форм і засобів вивчення певної теми навчального курсу, організація практичних занять з відпрацювання умінь і навичок грамотного письма або розв’язання задач. На педагогічний результат технологічного процесу впливають рівень майстерності педагога, ступінь розвитку кожної дитини, психологічний клімат у колективі тощо.

У педагогічній технології виокремлюють також технологічні схеми і технологічні карти.

Технологічна схема — умовне зображення технології процесу, поділ його на окремі функціональні елементи і позначення логічних зв’язків між ними.

Таке зображення є необхідною умовою унаочнення процесу, що сприяє його аналізу і ефективному застосуванню.

Технологічна карта — опис процесу у вигляді покрокової, поетапної послідовності дій із зазначенням засобів, що використовуються.

Професійне вміння проектувати технологічну карту є одним із інноваційних компонентів професійної діяльності педагога, вершиною його методичної вправності. Ґрунтується воно на добре розвинених рефлексивних здібностях педагога, а за своєю суттю є інтегративним, багатокомпонентним. Технології максимально пов’язані з навчальним процесом, діяльністю тих, хто навчає, і тих, хто навчається.

Педагогічній технології притаманні всі ознаки системи: логіка процесу, взаємозв’язок частин, структурна і змістова цілісність, соціо- і природодоцільність, інтенсивність усіх процесів.

Оскільки технологія є важливою умовою втілення концепції в практику, закономірно постає питання, а чи не підміняє вона методику. Як відомо, методика обумовлюється окремою дидактикою, яка враховує своєрідність змісту освіти і засобів її засвоєння. За смислом поняття «методика» ширше за поняття «технологія», адже воно включає разом із змістовим інструментальний аспект педагогічного процесу. У межах методики можуть співіснувати різні технології.

Отже, методика є окремою теорією, а технологія — алгоритмом її втілення у практику.

Педагогу недостатньо знати методику, він повинен уміти трансформувати знання і вміння, тобто володіти технологією отримання запланованого результату. Суттєвою особливістю педагогічної технології є гарантування кінцевого результату і проектування майбутнього навчального процесу.

Аналіз сутності педагогічних технологій дозволяє зробити такі висновки: