Семінарське заняття №4 організація господарської діяльності

1. Утворення суб’єкта господарювання: загальний та спеціальний порядок.

2. Реєстрація суб’єктів господарювання (підприємницької діяльності) у державних органах.

3. Установчі документи суб’єкта господарювання.

4. Порядок державної реєстрації суб’єкта господарювання.

Завдання для самостійної роботи:

1. Охарактеризуйте правовий режим майна суб’єктів господарювання.

2. Назвіть джерела формування майна суб’єктів господарювання.

3. Дайте характеристику організаційно-установчим повноваженням власника.

4. Розкрийте зміст права власності, як основного речового права господарювання.

5. Розкрийте зміст права господарського відання на засоби виробництва, як речового права у сфері господарювання.

6. Розкрийте зміст права оперативного управління на засоби виробництва як речового права у сфері господарювання.

Теми рефератів, доповідей

1.Форми реалізації державою економічної політики.

2. Державна підтримка малого підприємництва

3. Прогнозування та планування економічного і соціального розвитку

4. Приватизація державних і комунальних підприємств

5. Поняття і форми, види конкуренції.

6. 7. Наслідки здійснення монопольної діяльності.

8. Правові форми податкового впливу на господарську діяльність

9. Державне регулювання ринку цінних паперів

10.Патентування та ліцензування господарської діяльності.

Перелік ключових термінів та понять

Державне замовлення є засобом державного регулювання економіки шляхом формування на договірній (контрактній) основі складу та обсягів продукції (робіт, послуг), необхідної для державних потреб, розміщення державних контрактів на поставку (закупівлю) цієї продукції (виконання робіт, надання послуг) серед суб'єктів господарювання, незалежно від їх форми власності.

Державний контракт — це договір, укладений державним замовником від імені держави з суб'єктом господарювання — виконавцем державного замовлення, в якому визначаються економічні та правові зобов'язання сторін і регулюються їх господарські відносини.

Торговий патент— це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта господарювання займатися певними видами підприємницької діяльності впродовж встановленого строку.

Ліцензія — документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання-ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов.

стандартизація— діяльність, що полягає у встановленні положень для загального і багаторазового застосування щодо наявних чи можливих завдань з метою досягнення оптимального ступеня впорядкування у певній сфері, результатом якої є підвищення ступеня відповідності продукції, процесів та послуг їх функціональному призначенню, усуненню бар'єрів у торгівлі і сприянню науково-технічному співробітництву.

Література:

1. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. // ВВР. - 2003. - №18-22. – Ст. 144.

2. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. //ВВР. – 2003. - № 40-44. - Ст. 356.

3. Господарське право: Підручник / О.П. Подцерковний, О.О. Квасніцька, А.В. Смітюх та ін.; За ред. О.П. Подцерковного.– Х.: Одіссей, 2010.– 640 с.

4. Знаменський Г. Л. Хозяйственное законодательство Украины: формирование и перспективы развития. - К.: Наукова думка, 1996.

5. Мамутов В. К. Экономика и право. – К, Ірінком Інтер, 2003.

6. Васьковський Е.В. Руководство к толкованию и применению законов. Для начинающих юристов. 1913 р.» // http://pravoznavec.com.ua/books/28/17/

7. Подцерковний О.П. Проблеми методології тлумачення в контексті галузевих, зокрема й господарсько-правових, досліджень // Актуальні проблеми держави і права: Збірник науковий праць. Вип. 50. / Ред. кол.: С.В.Ківалов (голова ред.) та ін.; відп. за вип. Ю.М. Оборотов. – Одеса: Юрид. літ., 2009. – С. 243-250

8. Подцерковний О.П. Про необхідність підвищення уваги до методології тлумачення господарського законодавства // Право України. // Право України. – 2010. – № 4. – С. 265-274.

9. Подцерковний О.П. Загальні та спеціальні норми: проблеми виявлення та вирішення конкуренції // Вісник господарського судочинства. – 2009. – № 6. – С. 34-43