Стоматологічний факультет екзаменаційний білет 1

1. В’яжучі засоби для лікування запальних процесів порожнини рота, механізм дії, препарати. Це засоби, які реагують із тканинними білками і, утворюючи альбумінати, викликають перетворення золю в гель і часткову коагуляцію білка.

Механізм: покривають поверхню шкіри чи слизової оболонки, захищають нервові закінчення від подразнень.Плівка, стискуючи судини, зменшує прояви ексудації при запаленні. Мають протизапальну, дезодоруючу дії.

Поділ на:

1.Неорганічні(Вісмуту нітрат, свинцю ацетат, міді сульфат).

2.Органічні.(Кора дуба, танін, трава звіробою, квіти ромашки).

Використовуємо: кора дуба – у вигляді відвару для полоскання.

Танін – 1-2%розчин для полоскання при запальних процесах у горлі, ротовій порожнині.

Використовують місцево при: стоматитах, гінгівітах, циститах, дерматитах.

2. Левоміцетин, лінкоміцин. Фармакологічні групи. Порівняльна характеристика, показання до застосування.

Левоміцетин – антибіотик левоміцетинової групи. Отриманий з актиноміцетів.

Механізм: діє на синтез білка в мікробних клітинах, пригнічує фермент пептидитрансферазу, який сприяє елонгації поліпептидного ланцюга на рибосомах.

Діє проти: коків, спірохет, шигел, холерного вібріону.

Покази:паратиф, черевний тиф, важкі гнійні процеси, бактеріальний менінгіт,

Пбічні дії: дисбактеріоз, диспепсичні розлади, алергічні реакції.

Протипокази: порушення функцій печінки, нирок, анемії, лейкоцитопенії, вагітність, період лактації.

Лінкоміцин – препарат групи лінкоміцина.

Активний проти: коків, збудників газової гангрени, стовбняка, дифтерії, мікоплазми.

Фрма випуску:0.25, 0.5 таблетки, 0.25% очні краплі.

3. Панкреатин. Фармакологічна група, показання до застосування.

Форма випуску: таблетки, вкриті оболонкою, кишково розчинні.

Фармакологічні властивості. Ферментний препарат з підшлункових залоз забитої худоби. Специфічна дія панкреа-тину полягає в розщепленні білків, жирів та вуглеводів, ферментами які входять дойого складу, що сприяє кращому засвоєнню в тонкому кишечнику.

Показання для застосування. Панкреатин призначають при ахілії, хронічних панкреатитах з гіпофункцією підшлунко-воїзалози, при порушеннях травлення, зумовлених захворюваннями печінки тапід-шлункової залози, при гіпоцидному і анацидному гастритах, хронічних энтероколітах, при порушеннях харчування (переїдання, жирна їжа).

Спосіб застосування та дози Препарат приймають 3-4 рази на день, внутрішньо, перед їдою, під часїди або відразу після їди. Дорослим призначають по 0,5-1 г на прийом, добова доза становить 4 г. Дітям віком 6-7 років призначають по 1 таблетці (0,25 г) на прийом; 8-9років – 1-2 таблетки (0,25-0,5 г) на прийом; 10-14 років – 2 таблетки (0,5 г) на прийом. Тривалість лікування від 4-6 тижнів до 2-3 місяців і більше.

Побічна дія. Препарат здебільшого добре переноситься, однак не виключене виникнення алергічних реакцій.

Протипоказання. Індивідуальна підвищена чутливість до панкреатину

4. Залежність дії ліків від шляху та способу введення

Розрізняють парентеральний (без участі ШКТ) та ентеральний (через ШКТ) Ш.в.л. в організм. При парентеральному введенні (в/в, внутрішньоартеріально, в/м, підшкірно) речовини на місці контакту з тканинами, як правило, не змінюються.

Ліки, введені сублінгвально, ректально і вагінально, не потрапляють у систему воротної вени і в печінку; цими Ш.в.л. найбільш раціонально вводити ліки з речовинами, які помітно руйнуються в процесі метаболізму першого проходження. Ректальний Ш.в.л. є бажаним для ЛП з неприємним смаком і запахом через їх подразнювальну дію, а також у педіатрії (у випадках, коли діти знаходяться в стані непритомності, схильні до блювання, вередливі, відмовляються приймати ліки). При ректальному застосуванні ліків зменшується кількість випадків побічних ефектів, особливо алергічних реакцій. Сублінгвальний і ректальний Ш.в.л. забезпечують їх швидке всмоктування.