«Українська мова та література»

Юр”ївський район

Олександрівський НВК

Ільїна Надія Миколаївна,вчитель української мови та літератури.

«Використання інтерактивних технологій на уроках української мови та літератури з метою розвитку творчих здібностей учнів», опис досвіду.

Ключові слова: види інтерактивних технологій , способи їх застосування, розвиток творчих здібностей,розвиток зв’язного мовлення .

У центрі уваги - нетрадиційний урок з використанням інтерактивних технологій на уроках мови та літератури , представлені міжпредметні зв’язки .

Досвід сприяє виконанню завдань , поставлених перед школою , дає можливість подолати окремі труднощі у вивчені рідної мови та літератури, він допомагає підвищувати якість знань , умінь і навичок школярів,сприяє розвитку творчої особистості , відзначається творчим підходом до використання досягнень науки і передового досвіду кращих вчителів України.

Навчальний заклад:Олександрівський навчально-виховний комплекс

Адреса:вул. Леніна, 44, Юр’ївський район, Дніпропетровська область, Україна, 51320

Тел. 0988234890, роб. 5-52-91

Міністерство освіти і науки України

Олександрівськийнавчально – виховний комплекс

Юр”ївський район

З досвіду роботи

вчителя української мови і літератури

Олександрівського НВК

Ільїної Надії Миколаївни

«Використання інтерактивних технологій на уроках української мови та літератури з метою розвитку творчих здібностей учнів»

2013 – 2014р.

Яким повинен бути сучасний урок рідної мови і мовлення? Як допомогти розкритися багатству духовного світу дитини, що переступила поріг школи?

Розмірковуючи над розв’язанням цих животрепетних завдань,думкою звертаємося до надбань педагогічної науки і практики , намагаємося осмислити передусім сутність основних типів навчання,які склалися упродовж тисячоліть. І педагог,за образним висловом Я.Коменського, має плекати розум дитини, привчати дитячі уми, як ті молоденькі деревця, розкриватися з власного кореня.

Зізнайтеся, що кожному з нас хоча раз у житті хотілося перенестися в далеке – далеке минуле, до самих витоків і початків, до першооснов. Людині ще не підвладний всесильний вогонь, ще не годує шматована блискавками і землетрусами земля.Нема ні голки, ні ложки,ні гончарного круга і колеса,зручного одягу і затишного помешкання…

Як вони вижили, оті перші ,яким завжди найважче?Чому одні задовольняються нехитрою поживою, що перепадала вряди – годи, а інші дерлися на скелі й «малювали» там неперевершені шедеври в стилі печерного арту? Або в той час, як одні прирікали себе на смерть від голоду і холоду, змирившись із жорстокими обставинами, інші ладнали примітивні списи й обживали холодні печери?І що було б, якби не було отих «інших»? Ні дуже –дуже давніх, ні сучасних, ні тих, хто вже зовсім поряд?Отих безіменних або всім відомих ТВОРЦІВ, що своєю фантазією, працьовитістю і неспокоєм рухають людство вперед. Це моє глибоке переконання:всім вартісним, необхідним і звичним у побуті, виробництві, мистецтві люди мусять завдячувати саме творчим особистостям. І якби це було можливим, лавровий вінок переможця я б із великим задоволенням вручила і творцю колеса, і творцю комп’ютера.І ще б спитала у них :а що спонукає людину до творчості? Умови життя, неспокій натури, розумні батьки, мудрі наставники?..

Думки про творчість хвилюють, тривожать, спонукають до дії,налаштовують на пошук.Учительська професія – це людинознавство, постійне проникнення в такий непростий духовний світ дитини, перебуваючи в якому дорослі , на мою думку,мають керуватися однією з найголовніших лікарських заповідей: НЕ НАШКОДЬ! А щоб не нашкодити, треба багато знати і мати таку прекрасну рису,як «гармонія серця і розуму».

Це слова В.С.Сухомлинського, якого я глибоко поважаю,насамперед,як людину,що вірила в кожну дитину, а надто сільську, обділену в порівнянні з міською багато в чому.

Перечитую «Батьківську педагогіку», «Серце віддаю дітям», «Сто порад учителеві» і вкотре захоплююсь простою мудрістю ЛЮДИНИ –ВЧИТЕЛЯ,ЛЮДИНИ –ВИХОВАТЕЛЯ,ЛЮДИНИ –ТВОРЦЯ.Скільки віри,глибокого переконання в словах Василя Олександровича:кожна дитина – мислитель, кожна дитина – художник!Цитую : «Творчість дітей – це глибоко своєрідна сфера її духовного життя,самовираження і самоствердження, в якому яскраво розкривається індивідуальна самобутність кожної дитини.Цю самобутність неможливо охопити якимись правилами, єдиними й обов’язковими для всіх».

Читаю світлі , добрі твори маленьких вихованців Сухомлинського і ще більше переконуюсь у правоті великого педагога : творчість дитини – це частина її духовного життя, це самовираження, самовдосконалення.Як приємно читати дитячі твори, де вони висловлюють свої погляди на життя і можуть переконливо довести свою правоту. Я люблю спілкуватися з дітьми . коли вони мають свою точку зору, відстоюють її і тоді , коли їх точка зору, можливо,не співпадає з учительською.

Для кожного вчителя – мовника великою радістю є те,коли діти закохані в рідне слово і виявляють свої творчі здібності.Пам”ятаю, як мої колишні шестикласники спробували свої поетичні таланти , як вони раділи, коли самі склали свої невеличкі віршики. Ми навіть уклали збірочку «Для молодших братиків і сестричок».А ось тепер вони вже дорослі. Юля Рогова римує, любить художню літературу, а Аня Плошенко захопилася поезією, пише свої вірші.

Я спостерігала за дітьми й раділа, коли бачила, з яким захопленням діти слухали вірші місцевого поета Тарана Леоніда Васильовича. Тоді я зрозуміла,що наші діти люблять рідне слово, відчувають його глибину і красу.

А ще приносить творче окрилення, коли батьки вихованців розповідали, як діти,прийшовши додому після уроків рідної словесності,розповідали рідним : «А знаєте , що у нас було сьогодні на уроці…»

Я з великою пошаною ставлюся до всіх своїх колег – предметовців, але думаю, що складному мистецтву жити серед людей найкраще вчить література. Що означає «вивчити літературний твір»? Познайомитись із сюжетом,охарактеризувати героїв та епоху, знайти художні засоби,визначити композицію? І це також. Але воно вторинне.На першому місці – життєвий досвід героїв, складні перипетії їхнього внутрішнього світу, духовний досвід книги, якщо хочете…

Чому Федько – халамидник рятує на крижині «маминого синочка» Толю, чому дід Макар бере на себе відповідальність за долю бідної вдови та її п’ятьох дітей, чому наймичка не зізналася Маркові, що вона його мати, раніше?Чому…За кожним твором – десятки, сотні ЧОМУ. А якщо є питання – повинна бути відповідьКраща чи гірша – не так суттєво,якщо є діалог. Діалог – це основа уроку літератури, по – моєму. Яке це задоволення – спостерігати за народженням думки на личку зацікавленої дитини, за помахом піднятої ручки і пристрасними словами: «Я з вами не згоден»…Я дуже люблю, коли вони зі мною «не згодні», навіть часто провокую їх на таку незгоду, опонуючи одним і підтримуючи інших. Це для того, щоб пробудити думку кожного.

У старших класах діалогом – бесідою справа не обмежується, тут часто – густо спокійна дискусія перетворюється в непримириму полеміку, відверту конфронтацію думок і поглядів. Так майже завжди буває при вивченні «Чорної ради» П.Куліша, «Хіба ревуть воли …» Панаса Мирного, «Лісової пісні»,а тепер і «Боярині» Лесі Українки, «Я, Романтика» і «Кіт у чоботях » Миколи Хвильового, «Марусі Чурай» Ліни Костенко і багатьох – багатьох інших творів рідної літератури. Зрозуміти героя та його вчинки,проникнути у його внутрішній світ, щоб побачити боротьбу доброго і злого в людині, поставити себе на місце героя в конкретній ситуації, а вже потім засуджувати чи оправдовувати, розвивати в собі здатність до співпереживання, доемпатії, як сьогодні модно говорити, - цього вчить література. Я люблю використовувати на уроках, особливо у старших класах,елементи психодрами , а при вивченні драматичних творів ніяк не обійтись без елементів сценічного мистецтва, бо майже кожен такий твір ми розглядаємо через призму «сценок»,як кажуть діти.

Коли на уроці цікаво, «просипаються» навіть ті, які принципово нічого не читають.І якщо в кожному класі протягом року інтерес до літератури з”явиться лише в двох – трьох учнів – це вже добре, правда?

Великого значення при вивченні літературного твору я надаю художній деталі. Без неї не можна зрозуміти ні Коцюбинського, ні Стефаника, ні Хвильового .Вагома і змістовна деталь у Гончара і Довженка, а хіба можна собі уявити поезію Маланюка чи Антонича без малесенької «словесної дрібнички», за якою історія, традиції,світобачення?

Бачити деталь, розуміти її значення в контексті твору ми вчимося майже на кожному кроці, і це, безперечно,дає позитивні результати.Коли дитина звертає увагу на деталь, вона глибше розуміє героя, краще може аргументувати свою точку зору, творчо осмислити задум автора.До речі,із спостережень за дітьми на уроках видно, що уважніше читають діти – мовчуни, з яких іноді слова зайвого не витягнеш.От мовчить,мовчить собі, а тоді й видасть таке, до чого « активісти»ніяк не додумаються, бо вони здебільшого читають твір « по діагоналі», аби швидше!

За увагу до деталі завжди хвалю, як і за читання позапрограмових творів,особливо малих жанрів.Це вже стало традицією,що перед початком чверті вивішую список таких творів і,зробивши коротеньку «презентацію», раджу їх прочитати. Звичайно,учень, який прочитав не лише «Інтермецо» (бо то ж треба), а й «Цвіт яблуні», й «На камені», й «Що записано в книгу життя» знатиме й розумітиме Коцюбинського краще за інших. Це така насолода – читати творчі роботи дітей, які « вийшли за рамки»!Коли читаєш на уроці такі гарні твори, це зачіпає самолюбство інших, і будьте певні,що наступного разу вони не відстануть від друзів.

Ще один вид роботи в старших класах – опрацювання серйозної критичної літератури. Це складний вид роботи, не всім він підвладний, тому підходжу я до нього диференційовано. Якщо слабшим достатньо прочитати критичну статтю і переказати її зміст, зробивши невеличкі власні висновки, то сильніші повинні написати два – три листи «критики на критику», посперечатись із автором критичного матеріалу згідно тих соціальних змін, які відбуваються в суспільстві, вказати, що нового внесла опрацьована стаття у знання про даного поета чи письменника.Найсильнішим пропонується опрацювати кілька джерел про митця, спів ставити їх,зробити власні висновки.Що дає такий вид роботи? Насамперед – досвід! Досвід самостійної роботи, здатність відкидати несуттєве,другорядне і вибирати головне, виробляє літературне чуття, вчить порівнювати, формувати свою власну позицію.Це на розумовому рівні. А на почуттєвому?Я була приємно вражена, як змінилося ставлення моїх одинадцятикласників до творчості Яновського,Тичини, Хвильового після опрацювання критичних статей про них.Молоді люди побачили не лише письменників чи поетів, а й звичайних людей із властивими їм достоїнствами і слабостями, і це змінило ставлення багатьох і до творчості того чи іншого митця.Можливо,саме тому мої діти різко засудили випади Олеся Бузини проти Тараса Григоровича Шевченка і не сприйняли розповіді вже покійної Соломії Павличко про начебто не ту сексуальну орієнтацію Лесі Українки. Кожен має право жити так, як вважає за потрібне –вердикт молодих.

Вивчаючи великий за обсягом художній твір з кількома сюжетними лініями, десятками героїв, імена яких треба запам’ятати,діти часто розгублюються, плутаються, а через деякий час і зовсім забувають, звідки який з героїв. Тут потрібна опора, підказка.Спочатку ми пробували просто виписувати героїв того чи іншого творів в окремий зошит , але такий вид роботи себе не оправдав .І тоді народилася ідея малювати схеми – образи. Наприклад, «Кайдашева сім”я» - це схема – образ «Хата», «Хазяїн»- «бурячок» чи «хазяйське колесо» .Малюють учні такі схеми в робочому зошиті чи на окремих листках, то вже як кому зручніше.Тепер досить назвати схему – образ, як діти згадують героїв твору – зручно.

В середніх класах ( та й у старших теж) дітям дуже подобається відгадувати зашифровані імена та прізвища письменників. Спочатку таке шифрування робила я сама, а зараз таку роботу залюбки виконують учні.

Такий вид роботи доцільний на підсумкових уроках, на уроках нетрадиційних, святкових. Наприклад, відгадайте: хто це?Або:якщо підійти до запитання з гумором, то можна сказати, що прізвищами цих українських письменників можна смачно пообідати, а якщо серйозно,то один із них є автором першого українського історичного роману, а другий залишив у спадок Україні чудовий чотиритомний словник. Вгадали?Нетворча дитина навіть не братиметься до такого завдання, а творча просто здивує вас своєю «шифровкою».

Сьогодні уже важко уявити урок без комп’ютерної підтримки, без інформації, яку діти із великим задоволенням досліджують у мережі Інтернет. То ж учні із задоволенням створюють презентації творчості письменників,їх художніх творів,готують наукові дослідження , реферати.

Я переконана , що розвиткові творчих здібностей учнів сприяють написання фанфіків, коли діти придумують своє творче продовження прозових чи віршових творів .

Підсумовуючи сказане про уроки літератури , хочу зазначити, що для мене дуже важливим є те , з яким настроєм мої учні приходять до мене на

уроки і з якими почуттями вони виходять із класу. Пречисті дитячі очі повинні горітиме вогником творчості, а інакше нашу роботу можна вважати безрезультатною. Наближаючи урок до мистецького явища , враховуючи умови розвитку людства взагалі й українського народу зокрема, виробляючи

засобами літератури високі гуманні орієнтири, формуючи цілісне логічно – емоційне уявлення дитини про світ, творячи ОСОБИСТІСТЬ, ми виховаємо людину, гідну свого місця на землі.

Уроки літератури цінні ще й тим, що на них учні вдосконалюють вміння говорити рідною мовою. Занурення в світ художнього слова не лише розкриває перед дітьми талант письменника,а й привчає задумуватись над красою, точністю, довершеністю слів, влучністю ідіом, притаманних лише нашій мові, своєрідністю художніх засобів.Уроки літератури шліфують, вдосконалюють, збагачують знання учнів, здобуті на уроках мови.Який же він, сучасний урок мови?

Виходячи із завдань сучасної педагогічної технології, такий урок покликаний формувати творчу особистість для праці в ринкових відносинах, виховувати інтелектуально розвинену людину з почуттям потреби в одержанні високих професійних якостей, свідомого громадянина з почуттям національної і людської гідності. Отже,як сказав класик , «нова доба нового прагне слова».А тому уроки мови в сьогоднішній школі мають бути позначені

елементами новизни , творчості.Як зацікавити сучасну дитину, заворожену динамічним телебаченням і безмежними можливостями комп’ютера, незмінними по своїй суті префіксами чи розділовими знаками, скажімо, при прямій мові? По – старому вчити уже не вдасться.Де ж вихід?Інноваційні технології – ось шлях найефективнішого досягнення мети навчання. Розробка інноваційних технологій уроків мови розкриває творчі можливості вчителя і його учнів. Ефективною формою технологічного підходу до уроку української мови є моделювання навчального процесу , спроектоване на навчально – пізнавальну діяльність кожного учня, що забезпечує високу стабільність знань, умінь і навичок.

Моделювання уроку протягом вивчення теми, розділу передбачає комбінування різних методів та прийомів навчання,вибору оптимальної організації занять, використання опорних конспектів,узагальнюючих таблиць і схем, вправ з використанням алгоритмів та елементів програмування,завдань із ключем тощо.Моделюючи урок, дуже важливо правильно розподілити час на виконання різного роду завдань, обов’язково треба враховувати можливості класу, рівень підготовки учнів, рівень взаємин учителя з даним класом.

Інноваційні технології передбачають нові підходи до організації уроку в плані його не традиційності.Досить поширеними стають уроки із специфічними назвами : уроки – змагання,уроки – аукціони,уроки – ділові ігри, уроки – подорожі і т.п.

Мені теж імпонують такі уроки, тому що вони забезпечують позитивну мотивацію здобуття знань, активізують функціонування інтелектуальних і вольових сфер , спонукають до самоосвіти, вселяють упевненість у власні сили, сприяють розвитку творчої особистості.

Найдоцільніше нові форми уроків проводити після вивчення певної теми, тобто використовувати їх як повторювально-узагальнюючи. У підготовці до таких уроків треба проявити неабияку винахідливість, вибрати несподіваний ракурс, підібрати оригінальні тексти, продумавши до найменших подробиць хід уроку з урахуванням інтересів дітей різного рівня підготовки, різних психологічних типів.

Особливо мені при проведенні нетрадиційних уроків подобається групова форма роботи. Саме працюючи групами, ми з дітьми провели такі уроки: урок – лицарський турнір, урок – творчий звіт, урок – естафета, урок – дослідження.

Останнім часом досить популярною формою уроків мови є заліки та конференції. Вони вимагають скрупульозної підготовки і є не скільки уроками контролю знань, а й сприяють виробленню навичок культури усного і писемного мовлення.

Форма залікових уроків – найрізноманітніша. Це й усне опитування, і самостійна робота за варіантами, груповими чи індивідуальними картками, різнорівневий зріз знань, і диктанти різного характеру. Учні, які протягом вивчення теми проявили особливу активність та наполегливість, мають змогу отримати автоматичний залік, що є дієвою стимуляцією для інших.

При проведенні таких уроків я надаю перевагу роботі з індивідуальними картками та різнорівневими текстами.

У 9 класі багато часу відводиться на вивчення складного речення, і щоб урізноманітнити види робіт, проводжу такі мовні конкурси: знайди помилку у схемі речення, вилучи зайве речення, швидко поясни, чим ускладнене речення, перебудуй один вид речення в інший, знайди помилку, склади речення із запропонованого матеріалу тощо.

Великого значення надаю роботі з картками, об’єднаними в тематичні цикли. Учні допомагають оформити такі картки, а потім із задоволенням працюють з ними , створюючи прекрасні мініатюри. Особливою популярністю користується цикл «Дарує квіти нам Земля».Ось кілька фрагментів із учнівських творів :

- погляньте, який він тендітний (про підсніжник)!Як боляче було йому народжуватися, прориваючись через снігову кірку. Але він вийшов переможцем. Мужній. (Сарай Світлана)

- Я не люблю гладіолусів, бо вони горделиві та неприступні , дивляться на всіх звисока , хизуються своєю красою. Справжні задаваки ! (Нікіфорова Олександра)

-Я помітила, щоколи заходжу у квітучий яблуневий сад, починає сильніше битися серце.То щастя його переповнює , готове вихлюпнутися через край душі і розсипатися блискітками – росинками на кожній пелюсточці рожевого дива. Хто може залишитися незворушно – спокійним серед цього раю – той нещасний сліпець…(НємковичМаргарита)

Дають відчутні результати і користуються великою популярністю вправи з ключем .Найбільшою популярністю в завданнях з ключем «користуються» м’який знак,апостроф , подвоєні букви , правопис слів іншомовного походження.Відповідями є прислів’я , приказки,крилаті вирази, назви літературних творів і т.п.Наприклад :розділити подані слова у дві колонки- із вставленою літерою и чи і. Підкресливши другу від початку букву, прочитаєтевідоме народне прислів’я.

Атр..бут,ляп..с,д..версант,агрофіз..ка,коефіц..єнт,бр..кет,амф..брафій,матр..архат,доз..метр….

Взагалі в нашому прагматично – інтелектуальному світі так часто не вистачає дітям саме елементів гри , яка приховує в собі стільки цікавого, безпосереднього, емоційного!

Найсерйозніший матеріал запам’ятовується краще, якщо його подати у вигляді віршованого рядка, мудрої притчі, казкового діалогу частин мови чи членів речення.

Коли потрібного матеріалу для дидактичної гри не знаходжу у фахових журналах , то складаю його сама. Наприклад, знайомлячи учнів із різно - манітними словниками , використовую віршовані розповіді про той чи інший словник , написані Д.Білоусом, те чого немає в поета , створюю сама.

Вкаже він:надворі день чи ніч,

Засинати вам чи прокидатись,

Замовчати чи держати річ,

Супитись чи весело сміятись,

Радісне життя чи трагічне

Скаже вам словник (антонімічний)

Залучаю і дітей до подібної роботи , але вони поки що обмежуються байками й казками про суперечки чи дружбу мовних одиниць.

Діти мають обов’язково вміти робити мовні розбори – вид роботи поширений у середніх класах. Для активного повторення всіх видів мовних розборів використовую індивідуальні диференційовані картки. Для зручності роботи картки маркірую, і тому з першого погляду видно, який рівень складності передбачений тією чи іншою карткою. До речі,маркірування використовую і для карток усіх інших видів роботи - це зручно.

Усі ми занепокоєні тим, як проблемно буває висловитись нашим учням згідно вимог до усного мовлення: вони розгублюються,знічено замовкають, збившись, плутаються в словах, як у тенетах, і врешті – решт розчаровують вчителя і розчаровуються самі.

Щоб учні не боялися висловлювати свою думку зв’язко , логічно, послідовно, треба постійно тренуватись, і найкраще, мені здається,тут підійде такий вид роботи, як ситуативне діалогічне мовлення. Ситуацій - безліч.На стадіоні ,в бібліотеці, в комп’ютерному класі, в аеропорту, серед лісової галявини…Накопичення активної лексики, утворення різноманітних граматичних форм , складання речень різних синтаксичних конструкцій, орфоепічний тренінг – ось неповний перелік того ,що може дати вам діалогічне мовлення. Навіть якщо діалог складається з двох – трьох реплік – не біда.Заохочуйте , спонукайте до розмови, докидайте свої репліки , рятуйте ситуацію, підказуйте « потрібні» слова – все обов’язково вийде.

Іще одне , досить складне, але дієве тренування – редагування речень чи невеликих текстів. Матеріали для такої роботи збираю в учнівських роботах.

Виконуючи таке завдання, учень вчиться помічати й виправляти чужі помилки, засвоює правила сполучення слів і виразів ( особливо зворотів) у реченнях, вживає у своєму писемному та усному мовленні синонімічні граматико – синтаксичні конструкції.

Постійної кропіткої роботи вимагають і уроки з розвитку зв’язного мовлення. Це тема окремої розвідки , а зараз лише зазначу, що на таких уроках відкриваються безмежні можливості для розвитку творчих здібностей учнів. Замітки, твори – описи чи роздуми, перекази з творчим завданням, робота з діловими паперами, звіти. Дискусії, оповідання розкривають внутрішній світ дитини, активізують розумову діяльність, розвивають пізнавальні інтереси.

Закінчується урок української мови , і вчитель каже : «Запишіть домашнє завдання».І цей етап уроку передбачає творчий підхід , дозволяє розкрити творчий потенціал кожного учня.Якщо слабші учні виконують вправу , запропоновану підручником, то сильнішим рекомендується попрацювати із словником – довідником, скласти власну вправу,виписати щось із художньої літератури, написати твір за поданим початком чи кінцівкою, взяти інтерв’ю в дорослих з приводу якоїсь події тощо. Головне тут – можливість добровільного вибору . Інколи слабша дитина хоче виконати складне завдання , а сильніша – навпаки.Принцип розумної доцільності ще нікому не завадив.

Лунає шкільний дзвінок,гамірливою зграйкою діти виходять з класу , а вчитель чекає інших , щоб нести до них красу рідного слова , дати глибокі лінгвістичні знання , дохідливо і просто пояснивши складний матеріал, сформувати стійкі мовленнєві уміння й навички, необхідні для активної творчої суспільної діяльності . Творчість учителя та його учнів, тісно переплетені між собою, - запорука найкращих результатів співпраці.

Важко уявити собі вчителя – словесника , який би не використовував у своїй роботі елементи НАРОДОЗНАВСТВА. Усна народна творчість ,звичаї , традиції ,вірування ,прикмети ,народний календар, знахарство ,символіка , народні ремесла ,обереги – величезний скарб , нехтувати якими – гріх.

З перших місяців роботи в школі я старалась донести до дитячих сердець мудрість наших предків , втілену в багатющій духовній спадщині, аби хлопчики та дівчатка відчули свою причетність до долі рідного народу , його історії та культури.

Семикласники охоче готуються до пісенних фестивалів. Як слушно зазначив М.Стельмах , пісня супроводжує українця від колиски до могили , тому на брак репертуару для фестивалю поскаржитися не можна.

Заздалегідь обговорюємо з учнями умови проведення фестивалю , пісенні номінації , оформлення залу чи класу. У кожного класу свої уподобання , смаки , але на всіх таких святах присутня колискова і жартівливі пісні. Звичайно , на таких уроках не обійтися без музичного супроводу , тому що акапельно дітям співати важко, і в плані музичного оформлення нас виручає вчитель музики, людина творча ,талановита , залюблена в свою справу. Використовуючи міжпредметні зв’язки , не один захід ми провели разом , і завжди високий професіоналізм вчителя музики надавав урокам якоїсь вишуканості , логічної завершеності.

Стараюсь використовувати краєзнавчий матеріал , спонукаючи дітей до невеликих експедицій із збору фольклору в нашому краї . Інколи з канікул дітвора приносить цікаві розповіді старожилів про життя – буття , історичні події, анекдоти, бувальщини . Десятикласників приваблює українська демонологія - безмежний світ фантастичних істот , витворених багатою уявою наших предків. Вміло представлені в цьому плані літературні твори

(«Конотопська відьма» Квітки-Основ’яненки, «Лісова пісня» Лесі Українки, «Тіні забутих предків» М.Коцюбинського, «У неділю рано зілля копала» О.Кобилянської) лише розпалюють інтерес старшокласників до таємничого світу язичницької міфології гадань , ворожінь, атрибутів магії.

Народознавство - невичерпна криниця мудрості народної , і скільки б ми не черпали з неї , завжди знайдеться щось таке , що здивує , зачарує , приголомшить.

Більшість учителів – філологів - класні керівники , в обов’язки яких входить проведення класних годин , позакласних заходів. Декого така робота обтяжує, інші виконують її залюбки .

Я люблю проводити тематичні класні години , цікаві вечори , літературні зустрічі , зустрічі із цікавими людьми. Правило у нас одне – участь беруть всі. Можливості , звичайно, враховуються.Велика мета наших творчих заходів – нести радість людям, віддавати часточку своєї душі людям. Завжди запрошуємо батьків, учителів, учнів з інших класів. На класних годинах обов’язково стараємось піднімати актуальні теми, обговорювати їх, відстоюючи свою точку зору.Проблеми дитячих організацій, підступні хвороби, погані звички, причини суїциду, нетерпимість, конформізм складних взаємин із дорослими і вчителями хвилюють молодих. Старшокласники занепокоєні складністю вступу до вузу, позастатутними стосунками в армії, трудністю з працевлаштуванням – питань, які учні хочуть обговорити безліч.

План роботи на семестр складаємо разом : це дозволяє уникнути однобокості у роботі, спонукає до творчого пошуку, зобов’язує відповідально ставитися до плану, бо його обов’язково треба втілювати у життя.

Мені завжди цікаво спілкуватися з дітьми, спостерігати за їхнім фізичним і духовним розвитком, відкривати в кожній дитині щось нове.

Коли приходить досвід, розумієш, що мало послугуватись результатами праці інших, треба створювати щось власне. За багато років я зробила чимало оригінальних уроків з мови та літератури, народознавства, розвитку мовлення, позакласного читання. Готуючись до уроків, стараюсь знайти у кожній темі щось цікаве, захоплююче або переконати учнів,що й буденна, монотонна, сіра на перший погляд робота може бути дуже цікавою. Життя – не суцільний феєрверк, маємо пам’ятати не тільки про слово «хочу»,але й про слово «мушу».

Багато часу займає складання тестів, особливо різнорівневих, написання сценаріїв до нетрадиційних уроків та позакласних заходів, розробка методик проведення позакласного читання, розвитку мовлення, складання вправ з ключем. Я завжди слідкую за новинками педагогічних видань , шукаю щось нове, цікаве, що зацікавило б учнів.

Ніколи не відмочуюсь на педагогічних радах, психологічних семінарах, засіданнях творчої групи, курсових перепідготовках. Для того, щоб іти в ногу з життям, передплачую й уважно читаю методичну періодику ( журнал Українська мова та література в школі», журнал «Дивослово» і додаток до нього.

Люблю перечитувати твори В.Сухомлинського, Макаренка, використовую їх на виховних годинах. В роботі допомагає і досвід старших вчителів, він значно підвищує вимогливість до себе, вчить не зупинятись на досягнутому.

Нові педагогічні технології розкривають перед вчителями і учнями великі можливості , стимулюють і їх , і учнів до творчого пошуку, заохочують до самовдосконалення, сприяють розвиткові цілого комплексу якостей творчої особистості : розумової активності , вміння швидко навчатися, прагнення добувати знання,необхідні для життя, здатність бачити головне в різному і різне в подібному і т.д. Творчість, індивідуальність, майстерність проявляються хоча б у мінімальному відступі від зразка, створенні власної моделі, вправи, вірша.

Я люблю поезію, це моя відрада, спокій душі . Я не розумію людей, які байдужі до віршів , мені важко знайти з ними спільну мову. До дітей, що віршують, у мене особливе ставлення. Я їх поважаю, стараюсь допомогти чим можу.

Діти беруть участь у творчих конкурсах, посідають призові місця.

Ми живемо вже в третьому тисячолітті. Повальна комп’ютеризація, фантастичні відкриття в галузі генетики , новітні дослідження просторів Всесвіту й глибин океану , пошуки нових джерел енергії , розгадка секретів , залишених предками, і багато – багато іншого вимагають від сучасної молоді бути Творцем, а не інертним спостерігачем життя. Тільки сміливі, дерзновенні, цілеспрямовані особистості здатні принести славу своїй Вітчизні, а становлення таких особистостей починається саме зі школи. Вчасно помітити, підтримати, допомогти, розвинути – ось завдання школи і вчителів . Хотілося б тільки , щоб творчо обдаровані діти були не лише клопотами саможертовних шкільних учителів і батьків, а й стали центром уваги держави, славу і міць якої сьогодні школярі будуть складати.

Завтра буде новий день, і знову дзвенітиме шкільний дзвінок, скликаючи галасливих хлопчиків та дівчаток до рідної школи. Почнеться урок, і на ньому таїнство відкриття чогось незвичайного в природі, науці, мистецтві, людській душі…

Тема : Соціально – психологічна драма Івана Франка «Украдене щастя» - найвизначніший сценічний твір

Мета: ознайомити з драматургією І.Франка, розкрити драматизм долі героїв п’єси «Украдене щастя», розвивати навики аналізу драматичного твору.

Виховувати відповідальність за власні вчинки, донести до старшокласників думку, що любов – високе і священне почуття, якщо люди гідні його.

Тип уроку: комбінований, з використанням інтерактивних технологій, комп’ютерної підтримки.

Хід уроку

Основне «прокляте питання»:

хто винен у всьому?

І. Франко

І. Мотивація навчання школярів.

Цілевизначення і планування.

ІІ. Актуалізація опорних знань. «Мікрофон»

1.Який твір називається драматичним?

2.Які є жанри драматичних творів?

3.І.Франко – майстер драматичних творів. Які драматичні твори автора ви можете назвати?

Однією з найпрекрасніших драм І.Франка є п’єса «Украдене щастя»

ІІІ. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.

Архівна довідка. (повідомлення учня)

Ще під час проживання в с. Лолині І.Франко залучав свою кохану Ольгу Рожкевич до збирання фольклору. Рожкевичівна до свого весілля з Франком мріяла підготувати книгу з народними весільними піснями Лолина. Сестра Ольги Рожкевич записала пісню , яка лягла в основу драми «Украдене щастя» - «Пісню про шандаря». Ця співанка - хроніка, створена, очевидно , за гарячими слідами сімейної трагедії, вражає читачів і сьогодні :

Ой пити би горівочку, ой пити би, пити,

Ой прийшлося шандареві з Делятина іти .

Ой положу на віконце горіхову гранку,

Прийшов шандар з Делятина, бо має коханку,

Ой піп іде до церковці на службу на Божу,

А шандар ся відзиває : - Та й я вам поможу!

Ой піп службу відправляє та людей жегнає,

А шандарси став на хори, Апостол читає.

Ой люди ся проступили та стали у кутки,

А він любку за рученьку, повів через сутки…

(звучить пісня із кінофільму за п’єсою І.Франка «Украдене щастя»)

Як бачимо, пісня досить прозоро натякає на зраду шлюбного чоловіка, правда, в тексті випущено сцену вбивства шандаря з ревнощів.

Існує легенда, що саме Ольга пропонувала Франкові відікрасти своє щастя, коли вийшла за нелюба. Слова коханої Іван Франко вклав в уста Михайла Гурмана , оскільки вважав, що так вони звучать природніше, ніж виголошені жінкою.

(фрагмент із кінофільму -58хв.)

Історичні розвідки учнів

18 березня 1891 року Крайовий відділ Львівського сейму оголосив закритий конкурс на кращу драму. І.Франко послав свою драму «Шандар». На жаль, митцеві присудили тільки третє місце.

Найкращим журі виявився час :драма «Украдене щастя» й досі йде на сценах багатьох театрів, а про ті твори, що в 1891 році зайняли перше і друге місце, ніхто не згадує.

На вимогу журі кінцівка п’єси була перероблена, образ шандаря замінений образом листоноші. У листопаді 1893 року твір був поставлений на сцені театру. Львів вітав Франка.У Києві перша постановка відбулася в 1904 році. Роль Миколи Задорожного грав І.Карпенко – Карий, шандаря – Микола Садовський, Анни – Л. Лінницька.

У 1940 році у Київському державному українському драматичному театрі ім. . І.Франка драму поставив Гнат Юра. Анну грала Наталя Ужвій.

В 1984 році був створений фільм за драмою «Украдене щастя». Анна – НелєСавиченко, Микола – Богдан Ступка, Михайло – Григорій Гладій.

Вчитель:Давайте коротко пригадаємо сюжет драми.

Учень: В основі сюжету кохання Анни та Михайла Гурмана. Брати Анни, не бажаючи віддавати посаг за сестрою, розлучають ї з коханим. Михайла всіма неправдами вони відправляють на військову службу. А потім Анні сповіщають, що він загинув . Потім брати віддають Анну заміж за нелюбого їй бідного наймита Миколу. Герої змушені боротися за своє щастя. Але у досягненні своєї мети вони ідуть напролом, руйнуючи життя один одному.

Вчитель:Кохання – одна з вічних тем у світовій літературі. Любов багато терпить, милосердствує, любов не заздрить, любов не підноситься, не пишається, не шукає свого, не дратується, не мислить зла, не радіє неправді, а втішається істиною, все покриває, усьому вірить, на все сподівається, все переносить. Любов ніколи не закінчується…

Тепер є ці три: віра, надія, любов;але любов з них найбільша – говорить Біблія.

І ми недаремно звернулися до Святого Письма, адже людство виробило не так уже й багато істин, і усвідомлювалися вони поколіннями щоразу по – своєму, як і кожною людиною також.Ці істини укладені в моральних законах: «Не вбивай», «Не вкради», «Не обманюй», «Возлюби ближнього свого як самого себе»…

Якою ж є пропозиція самого автора, яку істину осягнув він і хотів донести до читачів? Про це – сьогодні на уроці.

Учень читає поезію.

Кохання – це щось незбагненне,

Хіба пересічне,

Несправжнє?

Такого немає і все.

І звідки взялося?!

Чому, наче Бог,

Воно править,

Чому крізь проміння

Печаль непомірну несе?

Це щось у житті

Підсвідоме, далеке і вічне,

В якому зійшлися,

Схрестилися вищі світи.

А я – тільки крапка

На білому березі січня.

А ти – тільки річка,

Якої не перепливти….

Вчитель:Кохання – складне почуття. Мрія і надія, страждання і блаженство, щастя і мука – усе зливається в єдиному потоці, як під час весняної повені. І ось про нього, про вічне і високе, яке окрилює і надихає, будемо говорити сьогодні на уроці.

Ми будемо говорити про любов.

Любов велику, непідвладну.

Любов у радощах і муках.

Любов у горі і розлуках.

2.Бесіда за проблемними запитаннями.(Кадри фільму -05.25-06.50)

1.Сусідка Задорожних Настя вважає, що сім”я Анни та Миколи – найщасливіша в селі. Чи є в цьому частка правди?

2.Чи справді Микола – «туман вісімнадцятий», затуркана істота? Чи, може, є в нього гарні риси, а сам він здатний на глибокі й щирі почуття.

3. Яка трагедія відбулася в житті Анни до одруження із Задорожним? Як ви ставитесь до вчинку Аниних братів?

4.Чи можна сказати, що і Анна, і Михайло неправильно поводяться в ситуації, що склалася? Наведіть цитати з твору.

5. Як ви оцінюєте той факт, що Михайло допустив, щоб громада осудила його кохану?

6. Чи можна назвати ставлення Анни і Михайла до Миколи людяним, гуманним?

(кадр із фільму – 1,55)

7.Що стало останньою краплею, яка переповнила чашу терпіння Миколи?

8. Чи можна назвати Задорожного найтрагічнішою постаттю у творі?Чи хотів він убити Гурмана? Чому ж таке сталося?

9.Чи винен Михайло у своїй смерті? Що змусило його видати вбивство за самогубство?Чи можна назвати Михайла благородною людиною?

10.Хто в кого вкрав щастя: Анна в Миколи? Микола в Анни? Михайло в Миколи? Поясніть назву твору.

11. Чому драму « Украдене щастя» ми вивчаємо як соціально – психологічний твір?

Розв’язання літературної задачі

• Чи мали герої драми «Украдене щастя» правота ті вчинки, які скоїли?

• А тепер ми можемо дати відповідь на запитання, яке прозвучало в епіграфі до уроку: основне « прокляте питання»: хто винен в усьому тому?

• А як ви думаєте, чи грішна Анна? Чи оправдали її в селі? У самій драмі про це нічого не сказано. А як до цього підійшов режисер фільму?

Вчитель розповідає біблійну легенду про зраду.

Любов – високе і священне почуття, якщо люди гідні його.За нього слід боротися. Але потрібно вміти і програвати , або поступитися заради щастя коханої людини. А мені хочеться зачитати рядки із листа до Олександра Довженка його дружини Варвари.

На робочому столі Довженко помітив розкішний букет білих троянд. Улюблені його квіти. На видному місці – складений учетверо аркуш паперу. Метнувся до нього - схопив, розгорнув. І наче з туману випливли слова:

«Дорогий, рідний, коханий мій! Я прощаюся з тобою! Я йду назавжди від тебе. Розумію все – все. Найперше те, що жити разом не можемо. Ти ідеш у велике мистецтво, ти віддаєш йому всього себе. Тобі потрібен друг у житті, тобі потрібна натхненниця. Коли приходиш додому стомлений, вкрай виснажений – маєш спочити душею.

Не тривожся за мене, любий мій. Залишаю тебе свідомо. Я житиму до останнього подиху з тобою, в серці з твоєму, в спогадах, думках, у снах.

І стежитиму за твоєю красивою ходою. Вірю і знаю , що створиш багато прекрасного, доброго, вічного.

Ти закохався, Сашко. Повір од щирого, хоч і зболеного серця, відкидаючи в ім’я тебе ревнощі і біль, хочу , щоб вона стала істинним твоїм другом, твоїм натхненням.

А в мене одне – однісіньке прохання до тебе: хочу жити під твоїм прізвищем.

Прощай ,хай іде до тебе добро і щастя з Землі, з Неба, з Води.

Твоя навіки. Варвара Довженко.

Кохання людей повинно облагороджувати, робити чистішими, щедрими і щирими. І я думаю, що наша сьогоднішня розмова на уроці спонукатиме вас до роздумів. І в житті ви зможете прийняти правильне рішення, якщо це буде потрібно.

Мені хочеться побажати вам, дорогі десятикласники,щоб на вашому життєвому шляху зустрічалися тільки гарні та щирі люди. Щоб ви з гордістю могли сказати: «Так ніхто не кохав. Через тисячі літ лиш приходить подібне кохання…»

І на цих ліричних нотках мені хочеться закінчити урок.

IV. Рефлексія

На уроці я зрозумів…

Найбільше мені запам’яталося….

Своїм однокласникам я хотів побажати….

Оцінювання роботи на уроці.

Завдання додому.

Опрацювати матеріал підручника с.149-154, підготуватися до письмової роботи за темами:

1. Мій улюблений твір І. Франка.

2. Чого навчила мене драма І.Франка «Украдене щастя».

3. Чого вчить нас життєвий подвиг І.Франка.

4. Мої роздуми над творчістю І. Франка.

Бінарний урок – наукова конференція з української літератури та англійської мови у 8 класі « Ні ! Я жива! Я вічно буду жити!» (За творчістю Лесі Українки)

Цілі : поглибити знання учнів з теми «Життя і творчий шлях Лесі Українки»; розкрити багатогранність її таланту, трагізм її долі; сприяти розвитку мовлення, культурі спілкування, пам’яті та уваги; залучати учнів до ведення дослідницької роботи в групах; виховувати любов до поезії, рідного слова; вшанувати пам'ять видатної української діячки.

Обладнання: портрет Лесі Українки, репродукції фотографій із сімейного альбому поетеси, серії малюнків до її творів, вислови українських письменників та діячів про Лесю Українку, уривки з творів поетеси англійською мовою, кафедра, мікрофони,прапорці країн – делегацій, книжкова виставка творів Лесі Українки та досліджень її життя та творчості.

Хід уроку

1. Вступне слово вчителів української літератури та англійської мови.

2. Виступ групи української діаспори науковців – біографів із Канади.

3. Виступ групи шанувальників поезії Лесі Українки з Італії.

4. Антракт (ексклюзивний репортаж з книжкової виставки і виставки малюнків та ілюстрацій до творів Лесі Українки).

5. Виступ групи дослідників творчого спадку ( драматургії) з Польщі. Постановка уривка із «Боярині».

6. Виступ української групи жителів села Баранівка.

7. Інтерв’ю журналіста газети «Літературна Україна» (гра «Мікрофон»).

8. Заключне слово вчителів української літератури та англійської мови.

6 клас

«Систематизція матеріалу з

теми «Іменник». Інтерв’ю на

Лінгвістичну тему»

Вчитель: Ільїна Н.М.

Категоріявища,

старший вчитель

Олександрівська ЗСШ

Юр’ївський район

Тема.Систематизаціяматеріалу з теми “ Іменник”.

Інтерв’ю на лінгвістичну тему.

Мета:Розвивативміннячітковисловлюватисвої думки, володітинауковоютермінологією, порівнювати факти, поняття, викликатибажаннявивчатиукраїнськумову.

Хідзаняття

І. Мотиваціянавчальноїдіяльності

1.Зясування емоційноїготовності до заняття(визначитинастрій за допомогоюдієслів: хвилююся, сподіваюся, тривожуся, радію, очікую…)

2. Побажаннядругові.

- ми вивчиливелику і дужеважливу тему “Іменник”.Сьогодні ми пригадаємо все, щовивчили і знаємо про іменник, спробуємосвоїзнаннявибудувати у струнку систему – тільки за такоїумовизможемоефективнозастосуватиїх на практиці. Також ми повторимо відомості про особливостіпобудовиінтерв’ю на лінгвістичну тему.

ІІ. Цілевизначення та планування.

Вибірцілейізпереліку і доповненнявласними. Колективнепланування.

ІІІ. Повторення, узагальнення і систематизаціязнань.

1. Колективне опрацювання матеріалу параграфу №4 Інтерв’ю (посібник Л.В Скуратівський, Л.І. Піскорська

“ Рідна мова. Лінгвістика тексту. Елементи практичної риторики” Впр.23 с.17)

Прочитайте текст. Поставте до його змісту запитання і дайте на них відповідь. Слідкуйте за змістовністю, виразністю, точністю вислов­лювання.

Термін інтерв'ю(від англ. зустріч, побачення, бесіда) має два значення: 1) призначена для опублікування в пресі, передачі по радіо, телебаченню розмова журналіста з політичним, громадським або яким-небудь іншим діячем; 2) газетна стаття або передача по радіо, телебачен­ню, що містить виклад такої розмови.

Зазвичай інтерв'юером виступає журналіст, який ретельно готується до інтерв'ю: визначає тему бесіди, вирішує, хто буде її учасником, домо­вляється з ним про зустріч і обстановку, в якій вестиметься бесіда (офі­ційну чи неофіційну), намагається різнобічно вивчити предмет бесіди, щоб розмова була змістовною, а самому не видатися невігласом. Окрім того, він ставить за мету якомога більше дізнатися про майбутнього співроз­мовника: його професійну діяльність, інтереси, світогляд, родину, основні події в житті тощо. Якщо співбесідник — творча особистість (письмен­ник, художник, архітектор, композитор тощо), то журналіст попередньо ознайомлюється з його творами.

Найбільш цікавою є особистість інтерв’ювованого, його знання, по­гляди на життя, громадянська позиція. Тому журналіст зазвичай тільки ставить запитання, своїх поглядів не висловлює і в дискусію не вступає.

Інтерв'ю складається із запитань і відповідей. Запитання мають бутизмістовними, чіткими, різнобічними, щоб допомогти людині, яка дає інтер­в'ю, розкрити тему, виявити свою індивідуальність. Цінуються несподівані, дотепні запитання. У процесі інтерв'ю переважає розмовний стиль, який допомагає встановити контакт, взаєморозуміння. Інтерв'юер не повинен собі дозволяти не слухати, перебивати співбесідника, говорити, не дивля­чись на нього, бути неввічливим тощо.

2. Робота в групах.

Поставте до змісту прочитаного тексту запитання і дайте на них відповідь. Слідкуйте за змістовністю, виразністю, точністю висловлювань.

3. Повторення відомостей про іменник як частину мови.

4. Мовознавчий турнір.

• Конкурс ерудитів. Складіть у групах інтерв’ю на лінгвістичну тему.

• “Скринька розуму”Підготуйте до кожної групи – суперниці проблемне запитання з теми Іменник.

Зразок.

1. Яку форму має іменник сонце (або дно) у родовому відмінку множини?

2. На основі яких ознак іменник покійник належить до істот, а іменник армія – до неістот?

Аукціонзнань. Уточнітьформулюванняподанихвизначень

1 До І відміни належать іменникичоловічого і жіночого роду іззакінченням–а,-я.

2 До ІІ відміни належать іменникичоловічого і середнього роду іззакінченням–о,-е,-а(я).

3 До ІVвідміни належать іменникисереднього роду на –а, -я.

4 Іменникматиналежитьдо ІІІ відміни, бовінжіночого роду.

«На змаганнявикликаєвідмінок!»

За визначений учителем час поставте:

А) у родовому відмінкуодниниіменники: батько, ключ, джміль, готель, снігур, пісняр;

Б) у місцевомувідмінкуоднини: книга, верх, ліс, пух, сага, щебетуха, луг,бук, музика;

В) в орудному відмінкуоднини: сіль,ніч , радість, любов, повінь, мати;

Г) у давальномувідмінкуоднини : орля, маля,теля,тигреня,ягня.

« Я знаю, як…»Поясніть, як визначити, якізакінчення-а(я) чи –у(-ю) – писати в іменниках ІІ відміни в родовому відмінкуоднини:

Будинк… палац…

Семен… ранк…

Гектар… радіус…

Донецьк… Донбас…

Мост… апарат…

Камен… атлас…

Гопак… вальс…

Машиніст… край…

Морозц… мороз…

Дніпр… Дон…

Хліб… мед…

Лінгвістична задача

Проаналізуйтеправописіменників на основіграмматичногодоведення:

Незнайко,невіра, небога, невиконання, негода.

«Жива криниця»

Використовуючивідомі вам способисловотворуіменників, утворітьнові – «наймолодші» слова.

Зразок.Комп’ютероманія.

«Розумне перо». Виправтеорфографічніпомилки.

1 Гарна шапка колись буллагордістюкозака. 2 За вечерею підбивалипідсумки дня. 3 Ми з мамою, Володькою і Танею були у цирку. 4 Мишко стояв за дверями і, підпираючиїх плечима, не пускав дітей у клас.5 Новий комбайн привезли з Херсону.

«Я вміюце!» За визначений час розберітьусііменники в одному з речень як частинумови.

1 Синє море хвилювалось і кипіло на березіпіною,ревілозвіром,віщуючи негоду.2 Баркас підскакував на місці,хлюпав,якриба,і не мігпристати до берега.3 Море дедалівтрачалоспокій. Чайки знімалисьіз одиноких береговихскель, припадали грудьми до хвиль і плакали над морем. 4 Море потемніло, змінилось. Дрібніхвилізвивались до купи і, мов брили зеленкуватогоскла, непомітнопідкрадались до берега, падали на пісок і розбивались на білупіну.

☺ Творча робота напишіть невеликий твір на основівласнихспостережень за природою. Орієнтовні теми: «Зимонько-снігуронько, завітай до нас», «Красуні – ялинки», «А снігіде, а снігіде…». Вживайтеіменникивсіхвідмін.

Конкурс юнихмовознавців. Розгадайтекросворд. Прочитайте вислів по горизонталі. Пояснітьправописіменників.

1Найвище дерево, щоросте в Україні

2 Названайбільшого моря, щоомиваєУкраїну.

3Найглибше озеро наВолині.

4Найбільший звір.

		3			6	7
									10
							8
	2		4					9
1				5

5.Назва гір на заходіУкраїни

6.Найвища гора в українських Карпатах

7. Місто-порт на узбережжіЧорного моря.

8.Столиця України.

9.Найбільша річкаУкраїни.

10. Найвищий птах в Україні.

Відповіді:1 Модрина. 2 Чорне. 3 Світязь.4 Зубр.5 Карпати.6 Говерла.

7 Одеса.8 Київ.9 Дніпро.10 Журавель.

ІІІ. Рефлексія.

Чисподобався урок? Чим саме?

Чиз’ясуваливидля себе, що треба повторити про іменник?

І V. Домашнє завдання. Підготуватися до тематичної атестації з теми «Іменник»

Інтерв’юЗігунової Ю. Зігунова В.

• Ось визакінчилививчати тему “Іменник”. Володимире, скажіть, вам цікавобуловивчатицю тему?

• Так, дужецікаво, бо ядізнавсябагато нового про цючастинумови.

• Чибули у вас труднощі з виконаннямзавдань? Якщо так, то які?

• Були труднощі з відмінюванняміменників та з написаннямскладнихіменників.

• А як зараз, видобрезасвоїлицю тему?

• Так, я знаю, щоскладнііменникипишуться разом та через дефіс.

• Чи легко ви, Володимире, визначаєтецючастинумови в тексті?

• Так, труднощів при цьому я не відчуваю.

• А що вам, Володимире, булодізнатисянайцікавіше про цючастинумови?

• Цікавобулодізнатися про іменники, якімають форму тількиоднини і тількимножини.

• Володимире, розкажіть, будь ласка, чимвзагалі вам цікаві уроки з українськоїмови.

• На уроках українськоїмовименідужецікаводізнатися все нове йнове про частинимови, подобаються уроки з розвиткумовлення.

• Спасибі, Володимире, вам за такецікавеінтерв’ю. Дужеприємнобуло з вами поспілкуватися.

• Це вам спасибі за те, щовиу мене розпитали про моїзнання.

• До побачення, Володимире.

• До побачення, Юліє.

Інтерв’юІльїнаВіталія

• Іване, ось вивжезакінчилививчатичастинимови, яка частинамовитобінайбільшесподобалась?

• Менінайбільшесподобалася тема «Іменник»

• Чи легко вам визначатицючастинумови в тексті і визначатиїїграматичніознаки?

• Так. Я легко визначаюіменники в тексті і добревизначаюїхграматичніознаки.

• Тимавякісьтруднощі при вивченнііменника?

• У мене виниклитруднощі при написанніскладнихіменників.

• Які?

• Мені погано запам’яталисяіменники, якіпишуться через дефіс, але потім я зрозумів, і цевиявилося не дуже складно.

• Тизапам’ятаввсівідміниіменників?

• Так, їх не важкобулозапам’ятати, їхвсьогочотири.

• Іване, тидобревивчив алгоритм розборуіменника?

• Спочаткубуловажко, але післятренувань я все зрозумів.

• А які числа маєіменник?

• Однину і множину.

• Молодець! А тиможешпровідміняти будь – якийіменник?

• Так, це недуже складно. Всього є сімвідмінків: Н. Р. Д. З. О. М. К.

• Які роди маєіменник?

• Чоловічий, жіночий, середній і спільний.

• А тизнаєш як пишутьсяіменники, щоозначаютьвласнігеографічніназви?

• Такііменникипишуться з великоїлітери.

• М олодець, Іване! До побачення. Булоприємно з тобою поспілкуватися.

• До побачення. І менітежбулоцікаво з тобою поспілкуватися.

Інтерв’ю ВаськоВіри

- Доброго дня, Богдане. Чимаєтеви час, щобдативідповідь на кількамоїхпитань?

- Так, я іззадоволеннямпоспілкуюся з вами.

- Богдане, чи добре визнаєтечастинумовиіменник?

- Так,я знаю, Але не так добре, як хотілося б .

- Якібули у вас труднощі і чому?

- Я й досі не розумію,якііменникипишуться з не-разом.

- Богдане, чизнаєтеви, як відрізнитиіменникивласні й загальніназви ?

-Так. Власніназви – ценазвиодиничнихпредметів: людей,вулиць, міст, а загальніназви –є узагальненоюназвою ряду одиничнихпредметів.

- Якііменники не маютькатегорію роду ?

- Я знаю, що не маютькатегорії роду іменники, щовживаютьсялише в множині.

- Чизнаєтеви, Богдане, чимвиступають в реченнііменники в називномувідмінкуоднини й множини ?

- Так. Іменники в називномувідмінкуоднини й множинивиступають у реченніпідметом і присудком , а в непрямихвідмінках – другорядними членами речення.

- Якііменники належать до І відміни?

- Я пам’ятаю,що до І відміни належать іменникичоловічого , жіночого та спільного роду на -а ,-я.

- Що вам ,Богдане , найбільшезапам’яталося про іменник ?

- Найбільшеменізапам’яталосявідмінюванняіменників.

- Богдане, я зрозуміла, що тема «Іменник» була для вас цікавою.Тожхочетьсяподякувати вам за цікавеспілкування і побажати таких цікавихзнайомств з іншимичастинамимови. До побачення.

- До побачення. Менітеждужеприємнобуло з вами поспілкуватися.

Міністерство освіти і науки України

Головне Управління освіти і науки

Дніпропетровської облдержадміністрації

Відділ Ю’ївської райдержадміністрації

Олександрівський НВК