Лікування періодонтиту

Може бути консервативне або хірургічне. Якщо розміри гранульоми невеликі (до 0,5-0,8 см), консервативне лікування веде до зворотнього розвитку гранульоми разом з її епітеліальними елементами.

У разі якщо консервативне лікування не показане або ж виявилось неефективним, застосовують один із хірургічних способів: 1) видалення зуба (кореня) з наступним вишкрібанням лунки ложечкою або екскаватором: 2) резекція верхівки кореня з одночасним видаленням гранульоми; 3) видалення гранульоми (без резекції верхівки кореня); 4) реплантація зуба; 5) гемісекція; 6) коронарорадикулярна сепарація.

Апікотомія, резекція (ампутація) верхівки кореня

Показання до апікотомії:

1)наявність великої гранульоми;

2)випадкове поламання пульпоекстрактора або бора у верхівковій частині кореня:

3)травматичний перелом кореня чи перфорація його бором у ділянці верхівки;видалення секвестрів кістки в процесі лікування хронічного остеомієліту;

4)недопломбування і невдале перепломбування кореня;

5)зігнутий корінь.

Протипоказання: 1) значне руйнування коронки і відсутність перспективи використання зуба для протезування; 2) значна рухливість кореня; 3) латеральне розміщення гранульоми; 4) незадовільний загальний стан хворого, що не дозволяє провести операцію-апікотомію.

Підготовка до операції полягає в тому, що вранці в день операції закінчують лікування коренів пломбуванням їх.

Методика операції

Проводять місцеве знеболювання, роблять трапецієподібний або овальний розріз слизової оболонки ясен і окістя. Основа клаптя має бути повернена до перехідної складки. Розмір клаптя повинен бути більшим, ніж передбачуваний дефект кістки на місці гранульоми. Відшаровують клапоть распатором, трепанують кістку, проводять ампутацію верхівкикореня (краще не долотом, а фісурннм бором) і витягують гранульому. Згладжують частину кукси, що виступає, тобто кореня зуба. Порожнину в кістці вишкрібають і промивають розчином антисептика або антибіотиків. Вкладають клапоть на своє місце і закріпляють 3-4 вузлуватими кетгутовими швами або поліамідною волосінню. Шви знімають на 5-6-йдень.

Під час операції слід звернути увагу на обтурацію каналу цементом. Якщо її немає, варто зробити ретроградне пломбування амальгамою .

Етапи операції резекції верхівки кореня з ретроградним пломбуванням.

Одним із хірургічних методів лікування хронічних та загострених хронічних періодонтитів є реплантація зуба, запропонована Амбруазом Паре у 1594 р. Зараз її застосовують дедалі більше у зв'язку зі значними дослідженнями, спрямованими на наукове обгрунтування найраціональнішої техніки операції.

Ця операція полягає ось у чому: після обережного видалення зуба (щоб не ушкодити корінь і стінки лунки) вишкрібають лунку, пломбують канали та каріозну порожнину зуба, відпилюють верхівку його кореня, видаляють з лунки згустки крові і промивають розчином антибіотиків. Потім вводять зуб у його лунку і укріпляють каповим апаратом, шиною зі швидкотверднучої пластмаси або дроту. Призначають антибіотикотерапію (внутрішньом'язово). Через 1,5-2 місяці зуб приживається і може функціонувати довго (2-5-10 і більше років).

Приживлення реплантованого зуба відбувається за одним із трьох типів: 1) періодонтальним (за повного збереження окістя альвеоли і залишків періодонту на корені реплантата); 2) періодонтально-фіброзним (коли вони частково збережені); 3) остеоїдним (коли вони повністю відсутні).

При гострих одонтогенних запальних процесах (загострених хронічних і гострих періодонтитах та при гострому остеомієліті) іноді теж застосовують метод реплантації зуба. Техніка операції у такому разі відрізняється від описаної вище тим, що її проводять у два етапи. Перший етап полягає у видаленні лише зуба і заповненні лунки тампоном, змоченим у розчині суміші антибіотиків. Хворого відпускають додому, зробивши відповідні призначення, спрямовані на ліквідацію гострого запалення. Через 5-20 днів. тобто після того як зникли ознаки гострого запалення, зуб, що зберігався у розчині антибіотиків при температурі 4 °С, пломбують і реплантують за звичайною методикою, видаливши попередньо з лунки тампон та грануляції. Отже, реплантацію зуба проводять на другому етапі, після ліквідації гострого запалення (періодонтиту, остеомієліту або періоститу).

Перед реплантацією зуба (попередньо запломбованого) з лунки вишкрібають грануляції. При цьому слід берегти цемент реплантованого зуба, не робити резекцію його верхівки, але періодонт, навпаки, треба видалити, тому що він ін'єктований лейкоцитами, а в ділянці верхівки - зовсім розплавлений. Невдалою реплантація буває у разі застосування її при загострених гранулюючих періодонтитах.

Деякі автори рекомендують не проводити будь-якої спеціальної фіксації реплантованого зуба, оскільки це може надати зубові неприродного положення.

Прогноз

Реплантований при гострому запаленні зуб укріплюється і може функціонувати через 30-45 днів.Причинами вимушеного видалення чи самостійного випадання реплантованих зубів найчастіше є поступова резорбція коренів, рідше - неправильна методика негайної реплантації при гострих і загострених хронічних запальних захворюваннях періодонту та щелепних кісток.

Таким чином, реплантація сприяє збереженню зубів як при хронічних, так і при гострих одонтогеннпх процесах у періодонті та прилеглих тканинах, якщо дотримуватися техніки цієї операції.

Слід зазначити, що в останні роки деякі автори часто застосовують ще й такі методи лікування хронічних періодонтитів, як пересадка зубів від трупа, гемісекція видалення одного з коренів і збереження другого з метою використання його як опори мостоподібного протезу) та коронарорадикулярна сепарація.