Вакуум-кюретаж

Є варіантом закритого кюретажу, під час якого видалення вмісту пародонтальної кишені проводять за допомогою спеціального вакуумного апарата. Перевага цього методу (М.Ф. Данилевський, А.П. Грохольський, В.Я. Даценко, 1968) перед класичним кюретажем полягає в наступному: в тому, що він дозволяє обробити глибші кишені при відносно безкровному операційному полі, візуально контролювати повноту і якість кюретажу і головне обробити дно ясенної кишені і прилеглу кісткову тканину: звільнити від вогнищ деструкції, скупчення ексудату, мікроорганізмів і продуктів їх життєдіяльності.

Вакуум-кюретаж проводять спеціально сконструйованим з цією метою вакуум - апаратом або за допомогою хірургічного апарата-відсмоктувача рідини зі спеціальними насадками для вакуум - кюретажу (М.Ф. Данилевський, Л II Грохольський, В.Я. Даценко, 1968). Вакуум-апарат складається із компресора та двох

ємностей (в одній створюється знижений, а в іншій — підвищений тиск повітря).

У наконечнику апарата поєднані дві ручки: на одній (з вакуумом) є порожниста робоча насадка для проведення кюретажу, з іншої (підвищений тиск) в операційну рану подається розчин антисептика.

Під час включення апарата під впливом вакууму із пародонтальної кишені відсмоктується кров, слина, відторгнуті часточки зубного каменю і тканин пародонта. За допомогою підвищеного тиску повітря з іншої ємкості через трубочку наконечника зрошують операційне поле медикаментозними розчинами. Власне кюретаж (вишкрібання) кишені проводять за допомогою порожнистих гачків різної форми і розмірів (гачки-кюретки). Під час роботи погрібний гачок надягають на наконечникВакуум-кюретаж можна проводити за глибини пародонтальних кишень від 5—7 мм,

поодиноких чи множинних абсцесах. Якщо глибина пародонтальних кишень становить 5—7 мм, то для кращого огляду операційного поля попередньо проводять

гінгівотомію — розсікання ясен. Вакуум-кюретаж проводять під анестезією інфільтраційною чи провідниковою.

Розрізняють такі етапи проведення вакуум-кюретажу:

1. Видалення під’ясенного зубного каменю і зруйнованого цементу на поверхні кореня зуба. Спочатку обробляють пришийкову частину ікол, потім ділянки, які розміщені ближче до верхівки кореня, поступово досягаючи дна кишені.

Очищену від розм’якшеного цементу поверхню кореня можна додатково обробити сканерами, фінірами. Закінчують цей етап поліруванням обробленої поверхні.

2. Оброблення ясенної стінки кишені: вишкрібання розростань грануляцій, тяжів епітелію тощо. Для цього використовують серпоподібні гачки, кюретки. Для запобігання перфорації стінки вишкрібання проводять під постійним візуальним (по можливості) і тактильним контролем.

3. Оброблення дна пародонтальної кишені і кістки коміркового гребеня. З дна кишені грануляції видаляють гострими порожнистими насадками, комірковий край згладжують фрезоподібними інструментами. Поверхню міжальвеолярних перегородок звільнюють від ділянок кістки, які зазнали деструкції.

4. Закриття кишені (ясенну стінку щільно притискають до зуба) і накладання лікувальної пародонтальної пов’язки.

Унаслідок проведеного лікування зменшуються застійні явища у тканинах пародонта. Водночас у глибоких шарах пародонта і коміркової кістки, звільнених від ексудату, відбувається мобілізація резервних капілярів, поліпшується лімфо- та кровообіг. За умов зниженого тиску в яснах утворюються мікрогематоми, які в разі розсмоктування дають значний стимулюючий ефект на процеси регенерації.

Вакуум - кюретаж пародонтальних кишень одночасно проводять не більш ніж в 4 однокореневих або 2—3 багатокореневих зубів. Після вакуум - кюретажу глибокі пародонтальні кишені можна заповнювати емульсією чи рідиною. Для цього застосовують протеолітичні ферменти, антибіотики, тіаміни та інші біологічно активні речовини. Зазвичай вони повинні бути водорозчинними, щоб легко всмоктувалися у тканини пародонта і не перешкоджати їх регенерації. Якщо вакуум - кюретажу передувала гінгівотомія, клапоть ясен щільно укладають по лінії розрізу і фіксують швами з органічним клеєм. Закінчують операцію накладенням захисної пародонтальної пов’язки на 2—3 доби.

Використання вакуум - кюретажу в комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту, порівняно з його класичною методикою закритого кюретажу, значно підвищує ефективність лікування, дає змогу обробити більш глибокі пародонтальні та кісткові кишені, знижує частоту рецидивів, особливо при абсцедуванні.

Відкритий кюретаж.

Відкритий кюретаж (процедура висікання нового прикріплення). Метод був запропонований групою дослідників США у 1975—1976 pp. (R.A. Yukna et al., 1976) для подолання недоліків класичного закритого кюретажу.

Мета: повне висічення внутрішньої частини ясенної стінки пародонтальної кишені навколо зуба. Методика дозволяє одержувати чисту різану рану на внутрішній поверхні ясенної стінки пародонтальної кишені, що полегшує її заживання і майбутнє рубцювання кишені.

Під час оброблення тканин пародонта з метою усунення внутрішньо кісткових дефектів слід звернути увагу на чітке проведення таких етапів оперативного втручання:

1. Видалення усіх зубних відкладень, зубних бляшок, розм’якшеного цементу і прикріпленого епітелію з поверхні кореня зуба. Потрібно ретельно обробити поверхню кореня за допомогою кюреток, фінішних борів. Це необхідно для досягнення цементогенезу і приростання фібробластів до поверхні цементу (дентину) кореня.

2. Видалення усіх грануляцій з ділянки дефекту кістки коміркового відростка. Його проводять кюретками, можна використати ультразвукові скалери.

3. Видалення залишків сполучної тканини і всіх волокон періодонта, які і вкривають кістку. Це необхідно для відкриття поверхні кістки і забезпечення повного контакту між кістковим матеріалом і кісткою.

4. Декортикація щільної або склерозивної поверхні коміркової кістки. За наявності хронічного патологічного процесу поверхня коміркової кістки стає склерозивною і це утруднює кісткоутворення на її поверхні. Декортикація, або наявність невеликих отворів у кістці створює умови для швидкої проліферації недостатньо диференційованих клітин сполучної тканини, швидкої регенерації кістки і її зростання з імплантованим матеріалом.

Відкритий кюретаж являє собою різновид під’ясенного кюретажу. Це виконання під’ясенного кюретажу за допомогою пародонтологічного ножа чи скальпеля. Висікають внутрішню частину (епітелій, епітеліальне прикріплення і грануляційна тканина) ясенної стінки і дна пародонтальної кишені, ретельно видаляють розм’якшений цемент і дентин кореня зуба. Потім ясенну стінку щільно адаптують до поверхні кореня (після попереднього ретельного її оброблення). Це створює умови для утворення нового прикріплення після загоєння операційної рани.

Ясенний клапоть ніколи не формують апікальніше слизово-ясенного з’єднання. Ясна залишаються прикріпленими до коміркової кістки.

Перевагами даного методу є ретельний огляд операційної рани, повне видалення епітелію борозни , мінімальне травмування тканини ясен, чиста різана рана після кюретажу загоюється швидше.