- •Ян ван дер Пуссен переднє слово
- •Ідея історії………………….……………….……………..51 Додатки…………………………………………………….…………..425
- •Передмова упорядника
- •1. Вступ
- •2. Ідея історії: епілегомени (частина V)
- •3. «Ідея історії»: вступ та частини і — IV
- •4. «Ідея історії»: вступ нокса
- •5. Як була прийнята «ідея історії»
- •6. Розвиток колінгвудової філософії історії: інтродукція
- •6.1. Розвиток Колінгвудової філософії історії:
- •1925 — 1930 Роки
- •6.2. Розвиток Колінгвудової філософії історії: від 1935 року
- •7. Лекції про філософію історії за 1926 та 1928 роки
- •Вибрана бібліографія до філософії колінгвуда
- •§2. Природа, предмет, метод і цінність історії
- •§3. Проблематика і — IV частин
- •Частина і греко-римська історіографія
- •§1. Теократична історія і міф
- •§2. Геродот і створення наукової історії
- •§3. Антиісторична тенденція давньогрецького мислення
- •§4. Давньогрецька концепція природи й цінності історії
- •§5. Давньогрецький історичний метод і його межі
- •§6. Геродот і Фукідід
- •§7. Елліністичний період
- •§10. Характер греко-римської історіографії: (і) гуманізм
- •§11. Характер греко-римської історіографії: (II) субстанціальність
- •Частина II вплив християнства
- •§1. Фермент християнських ідей
- •§2. Характерні риси християнської історіографії
- •§3. Середньовічна історіографія
- •§4. Історики Ренесансу
- •§5. Декарт
- •§6. Картезіанська історіографія
- •§7. Антикартезіанство: (і) Віко
- •§8. Антикартезіанство: (II) Лок, Берклі та г’юм
- •§ 9. Просвітництво
- •§ 10. Наука людської природи
- •Частина III на порозі наукової історії
- •§1. Романтизм
- •§2. Гердер
- •§3. Кант
- •§4. Шіллер
- •§6. Шеллінг
- •§7. Гегель
- •§ 8. Гегель і Маркс
- •§ 9. Позитивізм
- •Частина IV наукова історія § 1. Англія
- •§2. Німеччина
- •§3. Франція
- •Частина V епілегомени* §1. Природа людини й історія людства
- •§ 2. Історична уява
- •§3. Історичне свідчення
- •§4. Історія як повторне програвання колишнього досвіду
- •§5. Предмет історії
- •§6. Історія і свобода
- •§7. Прогрес як витвір історичного мислення
- •Лекції про філософію історії (1926) 1
- •А. Замість вступу: загальна ідея історії
- •Б. Джерела історії
- •В. Тлумачення джерел
- •Г. Оповідь
- •Основні риси філософії історії (1928) 1 Вступ
- •Вступна лекція 3
- •III. Співвідношення..............................................................................................................[573]
- •IV. Модальність...................................................................................................................[584]
- •III. Співвідношення
- •IV. Модальність
- •Покажчик
Робін Дж. КОЛІНГВУД
ІДЕЯ ІСТОРІЇ
КИЇВ
1996
Робін Дж. КОЛІНГВУД
ІДЕЯ ІСТОРІЇ
Покійний Р. Дж. Колінгвуд був вейнфлітським професором метафізичної філософії в Оксфордському університеті від 1935 до 1941 року. Чотири його книги вийшли виданнями в паперовій обкладинці у видавництві «Оксфорд Юніверсіті Прес»: «Засади мистецтва», «Ідея історії», «Ідея природи» та «Автобіографія». У 1989 році видавництво видрукувало його «Нариси з політичної філософії», а в 1992 році — переглянуте видання останнього його твору, оприлюдненого за авторового життя, «Новий Левіафан», із додатками нових матеріалів, узятих із рукописів Колінгвуда; редактор і автор передмов до обох цих книг — Девід Баучер.
Ян ван дер Дуссен — професор історії та філософії на відділенні гуманітарних наук Відкритого університету Нідерландів. Серед його попередніх публікацій є праця «Історія як наука: філософія Р. Дж. Колінгвуда» (Мартінус Нійгоф, 1981).
Ян ван дер Пуссен переднє слово
«Ідея історії» — це, безперечно, найвідоміша книга Колінгвуда. Від своєї появи в 1946 році вона привертає до себе велику увагу, і в подальших дискусіях на тему філософії історії, які розгорталися після Другої світової війни, ця книга по суті ніколи не переставала відігравати визначну роль. Можна навіть сказати, що її оприлюднення стало чільним внеском у відродження інтересу до філософії історії — предмета, що первісно асоціювався зазвичай із німецькими філософами, які творили на зламі XIX сторіччя: Дільтеєм, Віндельбандом та Ріккертом. Численні передруки й переклади «Ідеї історії» є ще одним свідченням її постійного впливу на читацьку публіку.
У цьому переглянутому виданні «Ідеї історії» первісний текст лишається незаторкнутим. Однак до нього додано новий матеріал із досі неопублікованих рукописів Колінгвуда, який став приступним лише недавно. Ось таким чином стане можливим вивчати погляди Колінгвуда на філософію історії в контексті його основної праці, написаної на цю тему.
Перше видання «Ідеї історії» здійснив по смерті автора його учень Т. М. Нокс. Цей останній додав до книги свою передмову, де розглянув Колінгвудову філософію історії в широкому контексті його філософських поглядів та їх розвитку. Однак подальші дослідження філософії Колінгвуда виявили деякі важливі невідповідності в тих тлумаченнях, що їх додав Нокс у своїй передмові. Тож постала потреба в новій передмові, де були б узяті до уваги ті дослідження Колінгвудової філософії історії, що провадилися протягом наступних десятиріч.
У цій новій передмові я пояснюю, як здійснювалось оприлюднення «Ідеї історії», а також характеризую спосіб, у який видав книгу Нокс. За цим іде короткий огляд того, як була прийнята «Ідея історії». Оскільки для належного підходу до Колінгвудової філософії потрібно ставити
/6/
її у відповідний контекст, мусить бути розглянутий розвиток його ідей у цій царині. У зв’язку з цим я зробив також спробу схарактеризувати природу нових, доданих рукописів за 1926, 1927 та 1928 роки.
Ця нова й трохи задовга передмова до нашого переглянутого видання «Ідеї історії» є особливо необхідною з огляду на той досить складний спосіб, у який народилася ця книга. У зв’язку з цим особливо треба зважити на те, що по суті це — композиція внесків Колінгвуда до філософії історії, які розтяглися в часі від 1926 до 1939 року. Аби це було чітко видно, до змісту первісного видання «Ідеї історії» додано дати написання її частин.
Я певен, що виступаю від імені всіх читачів, коли висловлюю вдячність місіс Терезі Сміт, дочці Колінгвуда, за дозвіл опублікувати його досі неоприлюднені лекції на тему філософії історії в цьому переглянутому виданні «Ідеї історії». Я переконаний, що таке розширення книги привітають не тільки дедалі більший гурт учених та студентів, що цікавляться здобутками Колінгвудової думки, а й філософи та історики взагалі. Відколи вперше оприлюднено «Ідею історії», вона постійно має широке коло читачів: і я переконаний, що це переглянуте видання багато дасть як новому поколінню шанувальників Колінгвуда, так і тим, хто знайомий із першим виданням книги.
Особливу подяку годиться висловити видавництву «Оксфорд Юніверсіті Пресе» за оприлюднення «Ідеї історії» в її нинішньому вигляді й особливо — місіс Анджелі Блекберн та місіс Франсіс Морфі, які, співпрацюючи з місіс Терезою Сміт, так багато зробили, аби це видання стало дійсністю.
Також хочу скористатися цією нагодою, щоб висловити мою особливу подяку Мартійнові Баккеру, Мар’єтові Дерксу, Лео тен Гагу, Аніті Гендрікс, Рікові Петерсу та Германові Сіміссену, всім членам гурту, друзям та студентам Колінгвуда, з якими я не тільки обговорював протягом кількох років численні аспекти Колінгвудової філософії, але які допомагали також редагувати рукописи.
І, нарешті, я хотів би подякувати Девідові Баучеру та професорові Дрею за їхню неоціненну допомогу в тому, щоб моя англійська зазвучала більш-менш стерпно, та за їхні критичні зауваження.
В. Я. в. д. Д.
Геерлен.
Липень 1992 р.
ЗМІСТ
Передмова упорядника…………………………………….…………..8
Вибрана бібліографія до філософії Колінгвуда…………...……….50
