- •Методичні рекомендації щодо виконання самостійних робіт
- •Актуальність теми
- •Iіі. Матеріали самостійної роботи.
- •III.1. Міждисциплінарна інтеграція
- •Iіі. Матеріали самостійної роботи.
- •III. 1. Міждисциплінарна інтеграція
- •Iіі. Матеріали самостійної роботи.
- •III. 1. Міждисциплінарна інтеграція
- •Визначить препарат, для якого характерні такі побічні дії: шлунково-кишкові розлади, розвиток дисбактеріозу, ураження печінки, а також вони накопичуються в тканинах зубів:
- •II. Навчальна ціль:
- •Iіі. Матеріали самостійної роботи.
- •III.1. Міждисциплінарна інтеграція.
- •«Дослідження імунного статусу організму людини. Патологічні стани імунітету та їхня корекція».
- •II. Навчальна ціль:
- •Iіі. Матеріали самостійної роботи.
- •III.1. Міждисциплінарна інтеграція.
- •Мікробіологічна характеристика мораксел, ацинетобактерій і кінгел
- •Iіі. Матеріали самостійної роботи.
- •III.1. Міждисциплінарна інтеграція.
- •Iіі. Матеріали самостійної роботи.
- •При менінгококовій інфекції як ускладнення може виникнути інфекційно-
- •Актуальність теми
- •Iіі. Матеріали самостійної роботи.
- •II. Навчальна ціль:
- •Iіі. Матеріали самостійної роботи.
- •III.І. Міждисциплінарна інтеграція.
- •9. Пяткин к.Д., Кривошеїн ю.С. Мікробіологія з вірусологією та імунологією: Підручник к - Вища школа, 1992р.
- •Iіі. Матеріали самостійної роботи.
- •III.І. Міждисциплінарна інтеграція.
- •9. Пяткин к.Д., Кривошеїн ю.С. Мікробіологія з вірусологією та імунологією: Підручник к - Вища школа, 1992р.
- •Iіі. Матеріали самостійної роботи.
- •III.І. Міждисциплінарна інтеграція.
- •8. Пяткин к.Д., Кривошеїн ю.С. Мікробіологія з вірусологією та імунологією: Підручник к - Вища школа, 1992р.
- •Iіі. Матеріали самостійної роботи.
- •III.І. Міждисциплінарна інтеграція.
- •8. Пяткин к.Д., Кривошеїн ю.С. Мікробіологія з вірусологією та імунологією: Підручник к - Вища школа, 1992р.
- •Iіі. Матеріали самостійної роботи.
- •III.І. Міждисциплінарна інтеграція.
- •8. Пяткин к.Д., Кривошеїн ю.С. Мікробіологія з вірусологією та імунологією: Підручник к - Вища школа, 1992р.
- •Iіі. Матеріали самостійної роботи.
- •III.І. Міждисциплінарна інтеграція.
- •8. Пяткин к.Д., Кривошеїн ю.С. Мікробіологія з вірусологією та імунологією: Підручник к - Вища школа, 1992р.
- •Iіі. Матеріали самостійної роботи.
- •III.І. Міждисциплінарна інтеграція.
- •Iіі. Матеріали самостійної роботи.
- •III.І. Міждисциплінарна інтеграція.
- •Iіі. Матеріали самостійної роботи.
- •III.І. Міждисциплінарна інтеграція.
- •Iіі. Матеріали самостійної роботи.
- •III.І. Міждисциплінарна інтеграція.
«Дослідження імунного статусу організму людини. Патологічні стани імунітету та їхня корекція».
Навчальна дисципліна Мікробіологія
Спеціальність 5.12010102 «Сестринська справа»
Курс Другий
Кількість навчальних годин 4 год.
Викладач Ткаченко Т.В.
Харків – 2012
І. Актуальність теми.
Стан імунної системи має найважливіше значення в забезпеченні гомеостазу організму, захисту від усього генетично чужорідного.
Імунний статус визначає ефективність та узгодженість роботи всіх систем і ланок імунітету - макрофагів, комплементу, інтерферонів, Т-і В-лімфоцитів, головної системи гістосумісності. Розділ медицини, що вивчає патологію людини в аспекті порушень функцій імунної системи, називається клінічної імунологією.
Для постановки діагнозу иммунопатологического стану проводять збір імунологічного анамнезу і постановку імунологічних тестів. Можуть також здійснюватися тести in vivo (шкірні тести), Ретгенологически дослідження лімфоїдних органів (тимуса).
При опитуванні визначають найбільш ймовірний иммунопатологический синдром, серед яких основними є шість:
-Інфекційний синдром;
- Алергічний синдром;
- Аутоімунний синдром;
- Первинний імунодефіцит;
- Вторинний імунодефіцит;
- Імунопроліферативні синдром.
Для оцінки загального імунного статусу використовують найбільш прості і достовірні показники, що відображають сумарну ефективність роботи всіх систем імунітету, для вивчення уразливого ланки - специфічні для кожної системи диференціальні тести. Отже, вивчення імунного статусу проводиться не менш ніж у два етапи. Р. П. Петров зі співавторами в 1984р. створили двоетапний підхід до оцінки імунного статусу, відповідно до якого лабораторні імунологічні тести розділені на тести першого та другого рівня.
На першому етапі за допомогою простих орієнтовних методів виявляють "грубі" дефекти фагоцитозу, клітинного та гуморального імунітету. До тестів першого рівня відносять:
- Визначення абсолютного і відносного вмісту лімфоцитів у периферичній крові;
- Визначення кількості Т-і В-лімфоцитів;
- Визначення рівня імуноглобулінів основних класів (IgG, IgM, IgA);
- Визначення фагоцитарної активності лейкоцитів;
- Визначення титру комплементу (не обов'язково).
З урахуванням аналізу результатів тестів 1 рівня визначають подальшу тактику імунологічного дослідження.
Більш ретельний і глибокий аналіз стану імунної системи проводять за допомогою тестів другого рівня - аналітичних методів. До них можна віднести методи оцінки функціональної активності Т-і В-лімфоцитів, фагоцитів, допоміжних клітин, природних кілерів, компонентів системи комплементу та багатьох інших.
