II. Навчальна ціль:

Знати:

• Морфологічну характеристику кампілобактерій і гелікобактерій, їх роль у розвитку захворювань шлунково-кишкового тракту.

Iіі. Матеріали самостійної роботи.

III.І. Міждисциплінарна інтеграція.

№	Дисципліна	Знати	Вміти
Ті,що забезпечують
1.	Мікробіологія	Морфологічну характеристику, кампілобактерій і гелікобактерій , їх роль у розвитку захворювань шлунко-кишкового тракту.	Уміти визначати збудників, згідно їх морфологічної характеристики.
Ті, що забезпечуються
2.	Клінічні дисципліни	Інфекційні захворювання, що викликають кампілобактерії і гелікобактерії.	Проводити профілактичні заходи щодо інфікування збудниками.
3.	Фармакологія	Лікарські препарати щодо лікування захворювань, викликаних кампілобактеріями і гелікобактеріями.	Кваліфіковано застосовувати ліки.

ІІІ.2. Зміст теми:

1. Морфологічні і фізіологічні особливості кампілобактерій і гелікобактерій.

2. Роль кампілобактерій у розвитку ентероколіту.

3. Роль гелікобактерій у розвитку гастродуоденіту і виразкової хвороби.

ІІІ.3. Рекомендована література:

Основна

1. І.О.Ситник, С.І. Климнюк «Мікробіологія,вірусологія,імунологія»

Укрмедкнига, 1998р.,Тернопіль.

2. В.А.Люта, О.В.Кононов «Мікробіологія з технікою мікробіологічних досліджень та основами імунології». Київ. «Здоров’я» 2006.

3. В.А.Люта, О.В.Кононов «Мікробіологія». Київ. «Медицина» 2008.

4.Ф.К. Черкес «Микробиология», 1986 г., М.Москва.

5. С.І.Климнюк,І.О.Ситник Практична мікробіологія: Посібник-

Тернопіль: Укрмедкнига,2004р.

6. Кохан І. Імунологія : Підручник – Київ -Торонто, 1994р.

Допоміжна

8. Егоров Н.С. Основы учения об антибіотиках. Учебник М – Высшая школа,1986г.

9. Пяткин к.Д., Кривошеїн ю.С. Мікробіологія з вірусологією та імунологією: Підручник к - Вища школа, 1992р.

ІІІ.4. Орієнтовна карта для самостійної роботи .

Основні завдання	Вказівки	Відповіді
Вивчити: Морфологічні і фізіологічні особливості кампілобактерій.	Звернути увагу на роль кампілобактерій у розвитку інфекційних захворювань, профілактику та лікування хвороб.
Вивчити: Морфологічні і фізіологічні особливості гелікобактерій.	Звернути увагу на роль гелікобактерій у розвитку виразкової хвороби шлунку і дванадцятипалої кишки.
Знати: Мікробіологічну діагностику захворювань, викликаних патогенними кишковими бактеріями.	Визначити основні етапи діагностики.

Завдання №1 Підготувати доповідь на тему: «Гелікобактер пілорі (Helicobacter pilory) – патогенний мікроорганізм який викликає хронічні гастрити , дуоденти, виразкову хворобу шлунка і дванадцятипалої кишки».

Зміст доповіді

• Історія відкриття Helicobacter pilory

• Морфологічна будова і фактори вірулентності бактерій

• Шляхи проникнення в організм

• Клініка і діагностика інфекції

• Зв'язок з онкопатологією

• Лікування інфекції

• Профілактика гелікобактеріозів

Оформити доповідь у вигляді презентації.

ІІІ.5. Питання для самоконтролю:

1. Які ураження в організмі людини спричинюють кампілобактерії та гелікобактерії?

2. Які джерела передачі інфекцій, викликаних цими бактеріями?

3. Які інфекції викликають кампілобактерії та гелікобактерії?

4. Які методи використовують для діагностики цих інфекцій?

5. Які препарати використовують для профілактики та лікування захворювань, викликаних кампілобактеріями і гелікобактеріями?

КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

ХАРКІВСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ КОЛЕДЖ№2

Методичні рекомендації

для організації самостійної роботи студентів №10

з теми

Ієрсиніі - збудники псевдотуберкульозу і кишкового ієрсиніозу

Навчальна дисципліна Мікробіологія

Спеціальність 5.12010102 «Сестринська справа»

Курс Другий

Кількість навчальних годин 2 год.

Викладач Ткаченко Т.В.

Харків – 2012

І. Актуальність теми.

Збудник псевдотуберкульозу (Yersinia pseudotuberculosis) відкритий Л. Малассі і В. Віньялем (1883), збудник кишкового ієрсиніозу (Y. enterocolitica) - Д. Шляйфстейном і М. Колеманом (1939). Свою назву бактерії отримали на честь швейцарського бактеріолога А. Ієрсен, який відкрив збудника чуми (1894). Всі згадані бактерії увійшли до складу роду Yersinia сімейства Enterobacteriaceae постановою Міжнародного комітету з систематики бактерій (1972).

Перші випадки псевдотуберкульозу в людини у вигляді абсцедуючі мезаденіта описали В. Массхоф і В. Кнапп (1953). У 1959 р. на Далекому Сході СРСР спостерігали епідемію псевдотуберкульозу, що отримав в той час назву далекосхідної скарлатиноподібної лихоманки. Пізніше В.А. Знаменський і А.К. Вишняков з фекалій хворих далекосхідної скарлатиноподібної лихоманкою виділили палички псевдотуберкульозу (1965).

Спалахи псевдотуберкульозу бувають поширеними, коли захворюваність дифузно вражає населення всього міста чи населеного пункту, і локальними, при яких захворюваність обмежується одним колективом. Зазначене визначається місцем інфікування вступників харчових продуктів: у першому випадку - овочесховище або центральні холодильники, в іншому - харчоблок однієї установи. При псевдотуберкульозу основну роль в захворюваності людей грають сирі овочі, особливо приготовлені з них салати при недотриманні санітарних правил роботи, технології приготування і зберігання готових продуктів.

ІІ. Навчальна ціль:

Знати:

• Мікробіологічну характеристику ієрсиній, їх роль у розвитку псевдотуберкульозу і кишкового ієрсиніозу