Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Медсестринство в неврології.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
18.59 Mб
Скачать

Спинномозкові нерви

Спинномозкові нерви складаються з мієлінових і безмієлінових волокон. Спинномозкові нерви є змішаними, тобто містять рухові і чутливі волокна. Вони утворюються при злитті передніх і задніх корінців.

Передні корінці – рухові, задні корінці – чутливі. Кожна пара передніх і задніх корінців пов'язана з відповідним сегментом спинного мозку. Сіра речовина кожного сегменту іннервує певні ділянки тіла (метамери) через відповідні спинномозкові корінці і спинномозкові вузли. Передні і задні роги спинного мозку, передні і задні спинномозкові корінці, спинномозкові вузли і спинномозкові нерви складають сегментарний апарат спинного мозку.

При виході з хребтового каналу спинномозкові нерви розгалу­жуються на:

1) передні - іннервують шкіру, м'язи кінцівок і пе­редньої поверхні тулуба, утворюють сплетення: шийне, плечове, попереково-крижове і куприкове;

2) задні - іннервують шкіру і м'язи задньої поверхні тулуба;

3) менінгеальні - йдуть до твердої обо­лонки спинного мозку;

4) сполучні - містять симпатичні прегангліонарні волокна, що прямують до симпатичних вузлів.

Шийне сплетення утворюють передні гілки І—IV шийних спинномозкових нервів; воно іннервує шкіру потилиці, бічної поверхні обличчя, над-, підключичну і верхньолопаткову ділянки, діафрагму.

Плечове сплетення утворюють передні гілки V—VIII шийних і І грудного нервів; іннервує воно шкіру і м'язи верхньої кінцівки.

Передні гілки II—XI грудних нервів, не утворюючи сплетення, разом з задніми гілками забезпечують іннервацію шкіри і м'язів грудей, спини і живота.

Попереково-крижове сплетення становить сукупність попереко­вого і крижового.

Поперекове сплетення утворюють передні гілки XII грудного, І—IV поперекових нервів. Сплетення іннервує шкіру і м'язи нижніх відділів живота, передньої ділянки і бічних поверхонь стегна.

Крижове сплетення утворюють передні гілки IV—V попереко­вих і І—IV крижових нервів. Воно іннервує шкіру і м'язи сідничної ділянки, промежини, задньої ділянки стегна, гомілки і стопи.

Куприкове сплетення утворюють передні гілки IV—V крижових і І—II куприкових нервів; іннервує промежину.

Черепно-мозкові нерви

Існує 12 пар черепно-мозкових нервів (рис.7):

І пара - нюховий, ІІ - зоровий, III - окоруховий, IV - блоковий, V -трійчастий, VI - відвідний, VII - лицьовий, VIII - присінково-завитковий, IX -язико-глотковий, X - блукаючий, XI - додатковий і XII - під'язиковий.

Нюховий нерв (І пара). Забезпечує нюх. Нюхові ім­пульси з кожної половини носа надходять в обидві півкулі мозку – до скроневих часток своєї і протилежної сторін.

Зоровий нерв (II пара) (рис.8) забезпечує зір. Почи­нається у сітківці — внутрішній оболонці ока, далі зорові шляхи прямують до кори потиличних часток, де містятьться кіркові центри зору.

Рис. 7. Базальна поверхня мозку

Рис.8. Зоровий нерв

Окоруховий нерв (ІІІ пара) є руховим і вегетативним (містить парасимпатичні волокна). Волокна його іннервують наступні м'язи: м'яз, що піднімає верхню по­віку, верхній прямий (повертає око догори і всередину), внутрішній прямий (повертає око досередини), нижній прямий (повертає око донизу і всередину) і нижній косий (повертає око вгору і назовні). Крім того, нерв іннервує війковий м'яз, який змінює кривизну кришталика, і м'яз, що звужує зіницю - сфінктер зіниці. Шляхом зміни кривизни кришталика око пристосовується до бачення предметів на близькій і далекій відстанях - акомодація. Сфінктер зіниці відіграє захисну роль: при освітленні ока зіниця звужується і на сітківку потрапляє менше світла.

Блоковий нерв (IV пара) є руховим, іннервує верхній косий м'яз, який повертає очне яблуко вниз і назовні.

Трійчастий нерв (V пара) є змішаним, здійснює чутливу іннервацію обличчя і рухову іннервацію жувальних м'язів (рис. 9). Чутливі волокна пов'язані з трійчастим (Гассеровим) вузлом, розташо­ваним на поверхні піраміди скроневої кістки. Від вузла відходять три нерви: очний і верхньощелепний – чутливі та нижньощелепний – змішаний: чутливий і руховий.

Рис. 9. Трійчастий нерв

Відвідний нерв (VІ пара) — руховий, іннервує ла­теральний прямий м'яз очного яблука, який повертає його назовні.

Окоруховий, блоковий і відвідний нерви складають групу «окорухових нервів», які забезпечують рухи очних яблук.

Лицьовий нерв (VII пара) є змішаним: містить рухові (іннервація мімічних м'язів), чутливі (смакові) та вегетативні (парасимпатичні) волокна (рис.10).

Рис.10. Лицьовий нерв

Присінково-завитковий нерв (VIII пара) (рис.11) є чутливим і складається з двох самостійних нервів – присінкового та завиткового, які мають різні функції.

Завитковий нерв - слуховий нерв проводить звукові подразнення від слухових рецепторів спірального вузла завитка, розміщеного у внутрішньому вусі. Часткове перехрестя слухових волокон забезпечує двобічний зв'язок органа слуху з скроневими частками.

Присінковий нерв – складова вестибулярного аналізатора, який здійснює сприйняття та аналіз інформації про положення та рухи тіла в просторі. Він проводить подразнення від рецепторів півколових каналів внутрішнього вуха і отолітового апарату до кори скроневої частки великого мозку.

Рис.11.Присінково-завитковий нерв

Язикоглотковий нерв (IX пара) — змішаний: містить рухові волокна, що іннервують шилоглотковий м'яз, який бере участь у ковтанні, волокна загальної чутливості - іннервація задньої третини язи­ка, м'якого піднебіння, зіву, верхньої частини глотки, надгортанника, слухової труби та барабанної порожнини, смакової чутливості на задній третині язика та парасимпатичні секреторні волокна.

Блукаючий нерв (X пара) — змішаний: містить парасимпатичні, соматичні рухові і чутливі волокна. Він забезпечує чутливу і вегетативну (парасимпатичну) іннер­вацію всіх внутрішніх органів, крім органів малого тазу. Рухові його волокна забезпечують довільні рухи м'язів глотки, м'якого піднебіння і гортані. Блукаючий нерв здійснює нервову регуляцію таких жит­тєво важливих функцій, як дихання і серцево-судинна діяльність, а також бере участь у здійсненні актів ковтання і фонації.

Додатковий нерв (XI пара) — руховий, іннервує грудинно-ключично-сосковидний і трапецієподібний м'язи, чим забезпечує нахил голови вперед, поворот голови в протилежний бік, піднімання плечей вище горизонтальної лінії, приведення лопатки до хребта.

Під'язиковий нерв (XII пара) — руховий, іннервує м'язи язика.