- •Медсестринство в неврології
- •Розділ 1
- •Функціональна анатомія
- •Центральної та периферичної
- •Нервової системи
- •Центральна нервова система головний мозок
- •Великий мозок
- •Стовбур мозку
- •Мозочок
- •Спинний мозок
- •Спинномозкові нерви
- •Черепно-мозкові нерви
- •Вегетативна нервова система
- •Оболонки головного і спинного мозку. Спинномозкова рідина
- •Розділ іі чутливість та її порушення
- •Розділ ііі рух. Рефлекторна сфера. Розлади рухів.
- •Симптоми ураження пірамідної системи
- •Симптоми ураження екстрапірамідної нерової системи
- •Симпоми ураження мозочка
- •Розділ V симптоми ураження
- •Ураження вищих мозкових функцій
- •Ураження мозкових оболонок
- •Розділ VI основні принципи догляду за неврологічними хворими
- •Розділ viі захворювання периферичної нервової системи
- •Полінейропатії
- •Ураження черепно-мозкових нервів
- •Плексопатії
- •Мононейропатії верхньої кінцівки
- •Мононейропатії нижньої кінцівки
- •Розділ viіі вертеброгенні захворювання
- •Клінічні симптоми вертеброгенної патології периферичної нервової системи залежно від рівня ураження
- •Розділ іх інфекційні хвороби нервової системи. Ураження нервової системи у хворих на снід
- •Менінгококовий менінгіт
- •Вторинні гнійні менінгіти
- •Серозні менінгіти.
- •Енцефаліти.
- •Можливі синдроми енцефаліту:
- •Вторинні енцефаліти: клініка, форми захворювання, діагностика, лікування.
- •Ураження нервової системи у хворих на снід
- •Основні нозологічні одиниці первинного нейроСніДу.
- •Гострий розсіяний енцефаломієліт (грем)
- •Розділ хі об'ємні процеси цнс. Травми головного та спинного мозку
- •Паразитарні кисти головного мозку.
- •Абсцес головного мозку.
- •Черепно-мозкова травма (чмт)
- •Класифікація чмт.
- •Діагностика чмт
- •Лікування зчмт
- •Хребетно-спинномозкова травма
- •Клінічні ознаки
- •Фактори ризику виникнення розладів мозкового кровообігу:
- •Минаючі розлади мозкового кровообігу
- •Гостра гіпертензійна енцефалопатія
- •Ішемічний інсульт
- •Система вертебро-базилярних судин
- •Система каротидних судин
- •Геморагічний інсульт
- •1. Недиференційована терапія хворих з гострим розладом мозкового кровообігу (незалежно від виду інсульту)
- •2.Контроль і корекція артеріального тиску
- •3. Диференційована терапія ішемічних грмк
- •4. Диференційована терапія геморагічних грмк
- •5. Профілактика інсультів
- •Розділ хііі захворювання вегетативної нервової системи
- •6. Діагностика.
- •7. Лікування вегетативної дисфункції.
- •Розділ хіv хвороби нервової системи в новонароджених. Дитячий церебральний параліч
- •Розділ хv епілепсія. Неепілептичні пароксизмальні стани
- •1. Фокальна (парціальна) епілепсія:
- •2. Генералізовані епілепсії і синдроми
- •2.1. Ідіопатичні
- •Неепілептичні пароксизмальні стани
- •Спазмофілія
- •3. Істеричні пароксизми.
- •Синкопи (неврогенна непритомність).
- •Розді хvі
- •Інтоксикації нервової системи.
- •Вплив фізичних факторів
- •На нервову систему
- •Отруєння свинцем та його сполуками (сатурнізм)
- •Отруєння металічною ртуттю (меркуріалізм)
- •Отруєння окисом вуглецю (чадним газом)
- •Лікування
- •Отруєння сполуками миш'яку
- •Отруєння метанолом
- •Отруєння фосфорорганічними сполуками (фос)
- •Ботулізм
- •Неврологічні прояви алкоголізму
- •Отруєння барбітуратами
- •Розрізняють чотири стадії гострого отруєння.
- •Вплив фізичних факторів на нервову систему Вібраційна хвороба
- •Радіаційне ураження нервової системи
- •Вплив електротравми на нервову систему
- •Хвороба Паркінсона
- •Міастенія
- •Хромосомні хвороби
- •Роздл хvііі спадково-дегенеративні хвороби нервової системи
- •Спадково-дегенеративні захворювання з переважним ураженням екстапірамідної системи
- •Спадкові хвороби обміну речовин з ураженням нервової системи
- •Захворювання з переважним ураженням координаторної системи.
- •Спадково-дегенеративні захворювання нервової системи (первинні та вторинні міодистрофії).
- •Первинні міодистрофії (міопатії)
- •Вторинні міодистрофії (аміотрофії)
- •Міотонія томсена
Спинномозкові нерви
Спинномозкові нерви складаються з мієлінових і безмієлінових волокон. Спинномозкові нерви є змішаними, тобто містять рухові і чутливі волокна. Вони утворюються при злитті передніх і задніх корінців.
Передні корінці – рухові, задні корінці – чутливі. Кожна пара передніх і задніх корінців пов'язана з відповідним сегментом спинного мозку. Сіра речовина кожного сегменту іннервує певні ділянки тіла (метамери) через відповідні спинномозкові корінці і спинномозкові вузли. Передні і задні роги спинного мозку, передні і задні спинномозкові корінці, спинномозкові вузли і спинномозкові нерви складають сегментарний апарат спинного мозку.
При виході з хребтового каналу спинномозкові нерви розгалужуються на:
1) передні - іннервують шкіру, м'язи кінцівок і передньої поверхні тулуба, утворюють сплетення: шийне, плечове, попереково-крижове і куприкове;
2) задні - іннервують шкіру і м'язи задньої поверхні тулуба;
3) менінгеальні - йдуть до твердої оболонки спинного мозку;
4) сполучні - містять симпатичні прегангліонарні волокна, що прямують до симпатичних вузлів.
Шийне сплетення утворюють передні гілки І—IV шийних спинномозкових нервів; воно іннервує шкіру потилиці, бічної поверхні обличчя, над-, підключичну і верхньолопаткову ділянки, діафрагму.
Плечове сплетення утворюють передні гілки V—VIII шийних і І грудного нервів; іннервує воно шкіру і м'язи верхньої кінцівки.
Передні гілки II—XI грудних нервів, не утворюючи сплетення, разом з задніми гілками забезпечують іннервацію шкіри і м'язів грудей, спини і живота.
Попереково-крижове сплетення становить сукупність поперекового і крижового.
Поперекове сплетення утворюють передні гілки XII грудного, І—IV поперекових нервів. Сплетення іннервує шкіру і м'язи нижніх відділів живота, передньої ділянки і бічних поверхонь стегна.
Крижове сплетення утворюють передні гілки IV—V поперекових і І—IV крижових нервів. Воно іннервує шкіру і м'язи сідничної ділянки, промежини, задньої ділянки стегна, гомілки і стопи.
Куприкове сплетення утворюють передні гілки IV—V крижових і І—II куприкових нервів; іннервує промежину.
Черепно-мозкові нерви
Існує 12 пар черепно-мозкових нервів (рис.7):
І пара - нюховий, ІІ - зоровий, III - окоруховий, IV - блоковий, V -трійчастий, VI - відвідний, VII - лицьовий, VIII - присінково-завитковий, IX -язико-глотковий, X - блукаючий, XI - додатковий і XII - під'язиковий.
Нюховий нерв (І пара). Забезпечує нюх. Нюхові імпульси з кожної половини носа надходять в обидві півкулі мозку – до скроневих часток своєї і протилежної сторін.
Зоровий нерв (II пара) (рис.8) забезпечує зір. Починається у сітківці — внутрішній оболонці ока, далі зорові шляхи прямують до кори потиличних часток, де містятьться кіркові центри зору.
Рис. 7. Базальна поверхня мозку
Рис.8. Зоровий нерв
Окоруховий нерв (ІІІ пара) є руховим і вегетативним (містить парасимпатичні волокна). Волокна його іннервують наступні м'язи: м'яз, що піднімає верхню повіку, верхній прямий (повертає око догори і всередину), внутрішній прямий (повертає око досередини), нижній прямий (повертає око донизу і всередину) і нижній косий (повертає око вгору і назовні). Крім того, нерв іннервує війковий м'яз, який змінює кривизну кришталика, і м'яз, що звужує зіницю - сфінктер зіниці. Шляхом зміни кривизни кришталика око пристосовується до бачення предметів на близькій і далекій відстанях - акомодація. Сфінктер зіниці відіграє захисну роль: при освітленні ока зіниця звужується і на сітківку потрапляє менше світла.
Блоковий нерв (IV пара) є руховим, іннервує верхній косий м'яз, який повертає очне яблуко вниз і назовні.
Трійчастий нерв (V пара) є змішаним, здійснює чутливу іннервацію обличчя і рухову іннервацію жувальних м'язів (рис. 9). Чутливі волокна пов'язані з трійчастим (Гассеровим) вузлом, розташованим на поверхні піраміди скроневої кістки. Від вузла відходять три нерви: очний і верхньощелепний – чутливі та нижньощелепний – змішаний: чутливий і руховий.
Рис. 9. Трійчастий нерв
Відвідний нерв (VІ пара) — руховий, іннервує латеральний прямий м'яз очного яблука, який повертає його назовні.
Окоруховий, блоковий і відвідний нерви складають групу «окорухових нервів», які забезпечують рухи очних яблук.
Лицьовий нерв (VII пара) є змішаним: містить рухові (іннервація мімічних м'язів), чутливі (смакові) та вегетативні (парасимпатичні) волокна (рис.10).
Рис.10. Лицьовий нерв
Присінково-завитковий нерв (VIII пара) (рис.11) є чутливим і складається з двох самостійних нервів – присінкового та завиткового, які мають різні функції.
Завитковий нерв - слуховий нерв проводить звукові подразнення від слухових рецепторів спірального вузла завитка, розміщеного у внутрішньому вусі. Часткове перехрестя слухових волокон забезпечує двобічний зв'язок органа слуху з скроневими частками.
Присінковий нерв – складова вестибулярного аналізатора, який здійснює сприйняття та аналіз інформації про положення та рухи тіла в просторі. Він проводить подразнення від рецепторів півколових каналів внутрішнього вуха і отолітового апарату до кори скроневої частки великого мозку.
Рис.11.Присінково-завитковий нерв
Язикоглотковий нерв (IX пара) — змішаний: містить рухові волокна, що іннервують шилоглотковий м'яз, який бере участь у ковтанні, волокна загальної чутливості - іннервація задньої третини язика, м'якого піднебіння, зіву, верхньої частини глотки, надгортанника, слухової труби та барабанної порожнини, смакової чутливості на задній третині язика та парасимпатичні секреторні волокна.
Блукаючий нерв (X пара) — змішаний: містить парасимпатичні, соматичні рухові і чутливі волокна. Він забезпечує чутливу і вегетативну (парасимпатичну) іннервацію всіх внутрішніх органів, крім органів малого тазу. Рухові його волокна забезпечують довільні рухи м'язів глотки, м'якого піднебіння і гортані. Блукаючий нерв здійснює нервову регуляцію таких життєво важливих функцій, як дихання і серцево-судинна діяльність, а також бере участь у здійсненні актів ковтання і фонації.
Додатковий нерв (XI пара) — руховий, іннервує грудинно-ключично-сосковидний і трапецієподібний м'язи, чим забезпечує нахил голови вперед, поворот голови в протилежний бік, піднімання плечей вище горизонтальної лінії, приведення лопатки до хребта.
Під'язиковий нерв (XII пара) — руховий, іннервує м'язи язика.
