Енцефаліти.

Енцефаліт – це запальне ураження тканини головного мозку інфекційної або інфекційно-алергічної етіології.

.

Можливі синдроми енцефаліту:

1.Загальноінфекційний (висока tº, запальні зміни в крові, катаральні явища верхніх дихальних шляхів, ШКТ)

2.Загальномозковий (головний біль, блювання, судоми, порушення свідомості, психомоторні розлади)

3.Типові вогнищеві симптоми (гемі- або тетрапарези, ураження ЧМН, атаксія, афазія, порушення чутливості)

Кліщовий, весняно-літній епідемічний енцефаліт зумовлює специфічний арбовірус з нейротропним впливом.

Мал.1. Іксодовий кліщ

Зараження відбувається наступними шляхами:

• трансмісивним (через укус кліща в парку, лісі)

• аліментарним (у разі вживання в їжу сирого молока зараженої кози чи корови вірусом, що потрапляє в організм тварини після укусу кліща)

Резервуаром вірусу в природі є гризуни (польові миші, їжаки, зайці тощо), птахи. Кліщ, кусаючи їх, всмоктує разом із кров'ю тварин вірус, а потім, кусаючи людину або козу, передає їй збудника.

Захворювання носить сезонний характер. Хворіють на кліщовий енцефаліт в останній весняний та перші літні місяці, що пов'язано з періодом активності кліщів.

Клініка. Захворювання починається раптово із загальноінфекційних (підвищення температури до 39-40°С, міалгії, лихоманка) та загальномозкових (головний біль, блювання, порушення свідомості) симптомів.

Залежно від переважного ураження певних структур нервової системи розрізняють наступні форми кліщового енцефаліту:

Поліомієлітична форма: характерні периферичні паралічі у м'язах шиї, плечового пояса та проксимальних відділів верхніх кінцівок. Хворі не можуть підняти руки вгору, розвести їх у боки, зігнути та розігнути в ліктьових суглобах. Характерним є симптом звисаючої голови внаслідок слабкості шийних м'язів. Може спостерігатися бульбарний синдром із дизартрією, дисфагією, атрофією м'язів язика.

Мал. 2. Симптоми кліщового енцефаліту

Відновлення рухових функцій може бути повним, а можуть зберігатися слабкість і атрофія у м'язах шиї, плечового пояса, а також симптом «звисаючої голови».

Менінгеальна форма: менінгеальний синдром (ригідність потиличних м'язів, симптоми Керніга, Брудзінського) та загальномозкові симптоми.

Менінгоенцефалітична форма: до вказаних симптомів приєднуються вогнищеві синдроми: парези центрального типу, гіперкінези.

У резидуальній стадії може розвинутися кожевніковська епілепсія (постійні міоклонічні посіпування в окремих групах м'язів залежно від локалізації вогнища, на тлі яких періодично можуть розвиватися генералізовані судомні напади.

Мал. 3. Симптоми та резидуальні явища кліщового енцефаліту.

Тактика лікування.

1. Обов’язкова госпіталізація у неврологічний або інфекційний стаціонар, дотримання суворого ліжкового режиму протягом періоду лихоманки та ще 7 днів після нормалізації температури тіла.

2. В гострому періоді:

- в перші 3 дні серотерапія людським протиенцефалітним донорським імуноглобуліном у кількості 3-6 мл 2-3 рази на день, сироваткою реконвалесцентів (осіб, які перенесли кліщовий енцефаліт), специфічним гіперімунним гамма-глобуліном, плацентарним гамма-глобуліном;

- преднізолон 1 мг на 1 кг ваги хворого залежно від важкості стану;

- рибонуклеаза в/м кожні 4 години протягом 4-5 днів (на курс 200-1000 мг препарату);

- антибіотикотерапія – за показаннями;

- протинабрякові засоби (манніт, фуросемід, лазикс), антигістамінні препарати, знеболюючі;

- вітаміни групи В, вітамін С;

- при важких формах з дихальною недостатністю та бульбарними розладами – інтенсивна терапія, за показанням - ШВЛ.

Профілактика. Вакцинація застосовується в якості специфічної профілактики. Щоб сформувати імунітет до початку епідсезону, першу дозу вводять восени, другу – зимою. Екстрену схему (дві ін’єкції з інтревалом в 14 днів) застосовують для невакцинованих осіб, які приїздять в ендемічні вогнища весно-літом. Імунітет розвивається через 2-3 тижні.

Герпетичний енцефаліт викликається вірусом простого герпесу 1, 2, 5 типів.

Клініка: гострий початок, характерна загальномозкова симптоматика з розладами свідомості, судомами, а також наявні вогнищеві симптоми: центральний геміпарез, геміанопсія, ураження ЧМН, порушення вищих кіркових функцій: афазія, амнезія, зміни поведінки. Захворювання швидко прогресує.

Діагностика: люмбальна пункція з виявленням ДНК вірусу герпесу в лікворі методом ПЛР. МРТ головного мозку виявляє вогнища гіперінтенсивного сигналу з набряком тканини мозку.