Розділ VI основні принципи догляду за неврологічними хворими

Неврологія (грец. neuron - нерв, logos - вчення, наука) - дисципліна, об'єктом якої є вивчення нервової системи в нормі і патології.

Неврологічні розлади покладають величезний тягар на пацієнтів, їх сімейства і суспільство. Із зростанням тривалості життя все більша кількість людей можуть стати ймовірною жертвою інсульту, деменцій та інших хвороб нервової системи, які ведуть до величезних витрат охорони здоров'я у всьому світі. Дуже важливо, що сучасна медицина починає ставити основні неврологічні хвороби в один ряд із неймовірно небезпечними та серйозними захворюваннями, такими як СНІД-з усіма його ускладненнями-або рак.

Сутністю сучасної моделі сестринської справи, як наукової теорії, є обгрунтування різних підходів до змісту і надання сестринської допомоги.

В професійний лексикон увійшло поняття «сестринський процес», під яким розуміють системний підхід до надання сестринської допомоги, орієнтований на потреби пацієнта. Мета цього підходу полягає в прагненні до полегшення стану пацієнта, ліквідації чи попередження проблем, які виникають у нього через зміни в стані здоров'я.

Цілий ряд заходів щодо догляду, як, наприклад, елементи, що стосуються особистої гігієни хворого, гігієнічного утримання його ліжка, білизни, приміщення є загальними для всіх груп хворих - терапевтичних, хірургічних, неврологічних, гінекологічних і т. д. Однак у кожної з названих груп догляд має свої особливості і свою специфіку. Особливі труднощі виникають при догляді за важкохворими, яких є так багато в неврологічній практиці.

Догляд за хворим - це комплекс заходів, спрямованих на підтримку і відновлення сил хворого, створення для нього умов і обстановки, які сприяють сприятливому перебігу хвороби, запобіганню ускладнень і швидкому одужанню. Догляд включає:

-забезпечення пацієнтові абсолютного спокою;

- гігієнічне утримання приміщення, в якому перебуває хворий;

- підтримання належного гігієнічного стану самого хворого;

- влаштування й обладнання зручного ліжка;

- турботу про чистоту одягу хворого;

- організацію харчування хворого;

-надання йому допомоги при фізіологічних відправленнях і різних станах, які виникають в процесі хвороби (блювання, затримка чи нетримання сечі, закрепи, проноси і т. д.);

-своєчасне виконання всіх призначених хворому медичних процедур і лікарських призначень, а також круглодобове спостереження за його станом.

Хронічні неврологічні захворювання можуть виявлятися або постійним неврологічним дефектом, або прогресуючим наростанням симптоматики. У легких непрогресуючих випадках за допомогою ортопедичних пристосувань, реабілітаційних заходів хворому можна забезпечити повноцінне існування. У важких же випадках слід максимально використовувати збережені функціональні можливості.

При прогресуючих захворюваннях лікування залежить від швидкості наростання і вираженості симптоматики. Наприклад, розсіяний склероз чи боковий аміотрофічний склероз, цілий ряд спадкових захворювань, які здатні до невпинного прогресування, швидкої інвалідизації та навіть і смерті потребують особливої уваги зі сторони медичної сестри. Роз'яснення та підтримання настрою пацієнтові принесуть користь йому і його родині.

Особливої уваги заслуговують пацієнти, які перенесли інсульти чи гострі нейроінфекції. Всі ці особи на певний час стають лежачими хворими, догляд за якими вимагає особливих навичок і знань. При цих хворобах нервової системи часто виникають важкі рухові розлади, порушення чутливості, розлади мови (нерозуміння зверненої мови та неможливість висловлення власної думки), розлади функції тазових органів, можливі судомні напади, розлади свідомості.

Отже, яка специфіка догляду за даною категорією хворих.

1.При даних захворюваннях необхідно з самого початку вжити заходів для попередження виникнення небезпечних для життя ускладнень: пневмонії, утворення пролежнів, запалення сечовивідних шляхів. Для попередження цих ускладнень хворого вкладають на ліжко з піднятим головним кінцем на 30°, проводять кількаразово на день дихальну гімнастику; під ділянки можливого утворення пролежнів підкладають подушки з насінням льону; слід часто - кожні 2 години- обережно повертати пацієнта, розправляти складки на простирадлі, проводити масаж тієї частини тіла, на якій хворий лежав, у випадку почервоніння шкіри - натирати ділянки можливого утворення пролежнів спиртом….; необхідно кілька разів на день очищати рот і глотку вологим тампоном, змоченим борною кислотою, застосовувати відсмоктувачі, забезпечувати щоденну гігієну промежини.

2. З метою уникнення м'язевих контрактур паралізовані кінцівки укладають в певне положення. У положенні хворого на спині, паралізовану руку кладуть на подушку так, щоб плечовий суглоб і рука знаходилися на одному рівні в горизонтальній площині, руку відводять убік, згинають під прямим кутом в ліктьовому суглобі в кисть вкладають валик, або примотують до неї пластинку для попередження долонного згинання пальців. Для утримання кінцівки в такому положенні використовують лангетки. Паралізовану ногу укладають таким чином: під колінний суглоб підкладають маленький валик, стопу утримують під кутом 90° за допомогою гумової тяги. У положенні хворого на здоровому боці паралізована рука лежить або уздовж тулуба, або зігнута під кутом 90° на подушці; нога зігнута в кульшовому і колінному суглобах, під неї підкладають подушку. Положення хворого на спині і на боці змінюють кожні 2-3 години.

3. У випадку, коли у хворого порушене ковтання, необхідно застосовувати зондове харчування через назогастральний зонд спеціальними сумішами, багатими на мікроелементи, вітаміни та поживні речовини.

4. Хворі зазвичай бувають пригнічені своєю безпорадністю, і раннє їх включення в активний руховий режим забезпечує кращий результат хвороби. Догляд слід поєднувати із скрупульозним виконанням вправ, призначених методистом ЛФК, логопедом, масажистом, намагатися повторно провести їх з хворим через деякий проміжок часу.

Медична сестра повинна володіти професійною спостережливістю, що дозволяє побачити, запам'ятати і по-сестринськи оцінити найдрібніші зміни у фізичному та психологічному стані пацієнта. Вона повинна вміти володіти собою, навчитися керувати своїми емоціями.

Тиша, чистота, затишок, охайний вигляд персоналу, його душевне і терпеливе ставлення - обов'язкові елементи, з яких складається успіх у поверненні пацієнта до його попереднього здорового стану.