Ляльки-забавлянки

Ляльки таких видів ще називають ляльки-верхівки. Це забавка, яку завжди можна зробити з того, що під рукою. Ляльки на паличках - це примітивні ляльки, але їх можна придумати багато різних видів. Можна отримати цікаві ляльки, надівши на паличку клаптик яскравої тканини й зверху начепивши кульку з намальо­ваними або наклеєними деталями обличчя чи мор­дочки тварини (мал. 6). З коробочок з-під молока мож­на виготовити різних героїв і закріпити на паличці (мал. 7). Цікавих героїв можна створити, надівши на паличку корок і оздобивши його (мал. 8).

== ПОЧАТКОВА ШКОЛА XXI СТОРІЧЧЯ =

Деякі частини силуетів (руки, ноги, голова, тощо) можна зробити рухомими (прикріпити нитками). Посмикування за ці нитки приводить у рух фігурку: опускається або піднімається голова чи рука.

мал. 6 мал. 7 мал. 8

Кулачковий театр

На паличці кріпиться голова (дерев’яна кулька або з пап’є-маше). Паличка знаходиться в руці (у кулаці), на яку надівається плаття-тулуб (мал. 9).

Ляльки-стрибунці З паперу робиться кулька, через яку протягують тон­ку гуму. На кульку наклеюють очі, ротик, ніс. До куль­ки можна прикріпити плаття або тулуб з ніжками, руч­ками, крилами, хвостом тощо (мал. 10).

мал. 9 мал. 10 мал. 11

Ляльки-топотушки

3 Картону вирізати й розмалювати площинну ляльку, яку надівають на вказівний та середній пальці. На кінці пальців надівають пробки від одеколону або наперстки (мал. 11).

Ляльки з рукавичок

Ці ляльки так і виготовляються зі стареньких рукави­чок або перчаток, на які нашиваються або наклеюються деталі обличчя чи мордочки потрібної ляльки (очі, рот, ніс, дзьоб, гребінець, сережки, вуха, та ін.). У перчатки вказівний та мізинчик можуть послужити вухами.

продівається через конус і затягується вузол. Потім - у другий конус і теж робиться вузол. Театр тіней Ще один вид театру, де поєдну­ються зорові образи, художнє сло- ^7®' во і вдало підібрана музика - театр

/ \ тіней. Тут діти бачать лише чорні силуети, але казкові образи вони А А • домальовують у своїй уяві.

/У V \ Тіньова лялька проста у виго­ду \д товленні та управлінні. З тонкого

/у Цд картону вирізують контур ляльки,

/- " ~ ~ фарбують у чорний колір. З лівого

боку ляльку оббивають рейками,

які тримає ляльковод. Керують нею за екраном, направляючи прямий промінь світла так, щоб він відбив тінь ляльки на екрані.

Екран роблять з дерева або товстого картону, об­тягують тонкою білою тканиною або цигарковим папером.

Ляльки з великих конусів

За допомогою шнура й олівця зробити круг і виріза­ти конус. Обклеїти його тонкою тканиною й прикріпи­ти деталі (риси обличчя, руки та ін.). З’єднати конуси між собою за допомогою мотузки. Великий конус - це тулуб, маленький — голова. З мотузки робиться петля,

голови закріплюється гладка паличка, за яку ляльковод тримає ляльку.

Ляльки-петрушки

Лялька-петрушка проста, виразна й може легко ви­конувати різні фізичні вправи (наприклад, тримати речі обома руками, аплодувати тощо).

Ця лялька складається з голови, рук, інколи ніг і кос­тюма, тулубом слугує рука ляльковода.

Голову ляльки-петрушки виготовляють з пап’є- маше, оздоблюють її деталями обличчя, волоссям, бо­родою. Потім в отвір шиї вклеюють конус для вказівного пальця, що буде тримати голову ляльки. Після цього її з’єднують з трьохпалою рукавичкою - чохлом, на якому монтуються всі частини ляльки.

Спосіб виготовлення ляльок-петрушок - тварин та­кий же, як і ляльок людей. Треба тільки врахувати, що тварини у виставі можуть бути двоногими, тобто руха­тись, як люди, і чотириногими. Різниця виготовлення їх полягає у формі ліплення шиї. У чотириногої ляльки во­на майже горизонтальна. Для ляльки-тварини викорис­товують фланель, марлю, бархат, плющ, штучне хутро.

М’яка лялька Дуже цікавий вид театру - м’які ляльки, або, як їх на­зивають, мімікуючі. Вони дуже ефектні в роботі.

М’яка лялька не має кінцівок, але вона дуже виразна за рахунок рухомого ротика: верхня частина рота вдя­гається на пальці долоні, а нижня - на великий палець. Таким чином, рухаючи рукою, ляльку можна змусити розмовляти, жувати, кривитись тощо.

Для виконання м’якої ляльки використовують три­котаж, поролон. Виготовляють її у вигляді погруддя. Під голову ляльки можна підшити напханий ватою мішечок, щоб краще утримувалась форма голови.

Ляльки з рухомими кінцівками Такі ляльки використовуються в театрі на столі. Тут актори працюють у відкриту, але зовсім не заважають грі ляльок.

Голова такої ляльки робиться з пап’є-маше або з цуп­кої тканини, що набивається ватою. У задню частину

Тулуб і кінцівки шиються за викрійками окремо з м’якої тканини й набиваються ватою. Потім до голови прикріплюється тулуб, на якому пришиті кінцівки. Усі рухомі частини повинні бути вшиті так, щоб могли вільно хитатись (шия, усі суглоби). Зверху вдягається легкий одяг.

З такими ляльками доцільно працювати на столі, що обертається. З ним ефектно й цікаво виходять сцени подорожі чи погоні.