А. Дворжак

(1841 – 1904)

А. Дворжак (1841-1904 рр.) - видатний чеський композитор, якмй написав твори для струнних інструментів:

. Скрипковий концерт a-moll ор.53, присвячений Й.Іоахиму. Й.Іоахим особисто приймав участь у створенні концерту.

А. Дворжак - майстер великої форми: новизна, самобутність, слов'янська широта мелодій, багатство думок, цікаві музичні знахідки.Врівноважені роль оркестру і партія соліста. Перший виконавець концерту для скрипки з оркестром - Олдржичек.

Концерт для віолончелі з оркестром h-moll ор.104 - кращий твір композитора. Популярність концерту серед видатних виконавців-віолончелістів світу. Життєстверджуючий характер як заклик до перемоги над негараздами. Епічні риси, драматизм, поетичність, ліризм. Новаторство концерту: чеські народні інтонації, танцювальний ритм, симфонічність розвитку, багатство партитури.

Монументальність форми відчувається у симфонії – концерті,. присвяченої Ганушу Вігану-чеському віолончелісту-віртуозу. Перше виконання відбулосьЛео Стерном (1862 - 1904 рр.) - учнем Піатті, Кленгеля, К.Давидова. Віолончельний концерт - улюблений твір П.Казальса.

Гріг Едвард

(1843-1907)

Гріг Едвард (15 ХI 1843, Берген – 4 ІХ 1907 Берген) – норвезький композитор, диригент, представник норвезької композиторської школи. Гріг - з культурної забезпеченої сім'ї. Батько - бергенський кузнець Олександр Гріг - обіймав посаду британського консула; мати – Гесина Гріг, уроджений Хагеруп, була гарною піаністкою. Під її керівництвом почав навчатись Едвард, який виявив здібності у ранньому віці. У 1858-1862рр навчався в Лейпцизькій консерваторії по класу фортепіано, а також композиції, у К. Рейнеке. Великий вплив на Гріга мала творчість Р. Шумана, Ф. Шуберта та Ф. Медельсона. У 1863 році композитор переїздить до Коненгагена, де зближається з групою однодумців, які прагнуть створити нове національне мистецтво. Разом з норвезьким композитором Р. Нурдроком та декількома датськими музикантами Гріг організує музичне товариство ,,Євтерпа” та виступає в ньому в якості диригента, піаніста та композитора. Приділяє багато уваги норвезькій інтелігенції. Г.Х. Андерсен відвідував його концерти і високо цінив талант молодого Гріга. У творчому натхненні та захоплені національною ідеєю, талановитість Гріга швидко зріла і набувала яскравих особистих рис. У ці роки Е. Гріг створює свої відомі твори: Сонату для фортепіано – ор 7 і снату для скрипки і фортепіано – ор. 8. Творчому розквіту композитора сприяли події в особистому житті – це одруження на кузині Ніні Хагеруп, обдарованій камерній співачці. Разом вони постійно виступали на концертах. Вона здобула свою особисту популярність завдяки виконанню його романсів.

З 1866р Гріг мешкав в Крістіанії (нині Осло). Тут настав розквіт його творчості як композитора, диригента, піаніста, педагога та музичного критика. У 1867 році він робить першу спробу створити в Норвегії спеціальний навчальний заклад – Музичну академію.

У 1871 році Гріг засновує концертне музичне товариство (зараз Філармонічне товариство). У боротьбі за здійснення своїх просвітницьких поглядів Грігу довелося зіштовхнутись з великими труднощами; нерідко його починання зустрічали непорозуміння з боку верхівки буржуазії.

Разом з цим, гарячу підтримку Гріг знаходив у колах передової інтелігенції, яка підтримувала створення національного культурного середовища. Зав'язується тісна дружба Гріга з письменником та громадським діячем Б. Бьорнсоном. Під його впливом Гріг створює музично- драматичні твори на сюжети древнього скандинавського епосу - ,, Едди”. До цього ж періоду належать значні композиторські твори: концерт для фортепіано, перший зошит ліричних п'єс для фортепіано та ін.. Велику підтримку композитору надав Ф. Ліст, який цінував його як блискавичного представника нової національної школи.

У 1874 р. Е. Грігу була надана державна стипендія, яка виплачувалась довічно. Широке визнання і матеріальна забезпеченість дозволили Грігу залишити концертну діяльність у столиці і осилитись у Бергені. Він постійно здійснює тривалі поїздки в гори, слухає гру народних скрипалів – хардінгфелерів, довго живе в сільській глушині серед селян, рибалок, лісорубів. Поезія норвезької природи, глибоке проникнення у дух та стрій народної музики відобразились у кращих творах цих років: музика для драми ,, Пер Гюнт ” 1874 -1875рр. – написаної на прохання її автора Г. Ібсена, баладі для фортепіано та струнному квартеті.

Період 1880-1890 – х років був для Гріга часом зростаючого світового визнання. Плідно працюючи як композитор, він не припиняє виконавської діяльності, керує концертами бергенського музичного товариства ,,Гармонія”, виступає як піаніст і диригент у Німеччині, Данії, Голландії. У січні 1888р. в Лейпцизі він знайомиться з П.І. Чайковським; у них виникають дружні стосунки. П.І. Чайковський присвятив Грігу увертюру ,,Гамлет”. З блискавичним успіхом проходять концертні виступи в Англії і Франції. У 1889 році він був обраний членом французької академії витончених мистецтв, у 1893 році – удостоєний шановного звання доктора Кембріджського університету (разом з Чайковським). Здійснюючи взимку концертні турне різними країнами Європи, влітку займався створенням нових творів. В останні роки життя Гріг працював головним чином в галузі фортепіано мініатюри, романса. Цінним внеском у ці роки були збірники народних пісень і танців. Працюючи над новими творами на своїй віллі Трольхауген поблизу Бергена, він продовжує спілкуватись з народними музиками. Не припиняв Гріг і просвітницької діяльності.

У 1898 році він організовує в Бергені перший фестиваль норвезької музики (проводиться і зараз). Постійно бере участь у всіх громадських подіях Норвегії, слідкує за подіями в Європі. Виступає з нарисами, виконує твори видатних композиторів – класиків: Р. Вагнера, Р. Шумана, В. Моцарта, Дж. Верді, А. Дворжака, Ю. Свенсена, Х. Хоєрульфа, Р. Нурдрока. Разом з Бьорнсоном замислює ораторію ,,Мир”. Особливе значення мають його публічні виступи з приводу громадського – політичного життя Норвегії. Мрією Гріга була поїздка до Росії, мистецтво якої він дуже любив. Спілкувався з А.І. Зілоті, Ц.А. Кюї та іншими діячами російського мистецтва.

Восени 1907 року Гріг сподівався виїхати з концертами до Англії, але тяжкий приступ астми завадив зробити це. Помер у лікарні в Бергені. За його заповітом, прах його похований в скалі над фьордом поблизу його вілли Трольхауген.

Гріг належить до тих художників, чия роль була вирішальною для розвитку вітчизняної культури. Почавши свою творчу діяльність в маленькій ,,провінційній ” країні, композитор силою свого генія підніс норвезьку музику до вершин світової класики. Вся його творчість пронизана національними ідеями і традиціями норвезького народу.

До камерного-інструментальних творів Е. Гріга для струнно-смичкових інструментів належать: три сонати для скрипки і фортепіано, соната для віолончелі і фортепіано, два струнних квартети. Композитор тонко відчував природу смичкових інструментів, що мали в Норвегії свою давню традицію. Під впливом гри народних скрипалів виникла у Гріга світла та блискавична музика другої скрипкової сонати. У ній присутній дух і ритми народного танцю. У повільних частинах циклів отримали відображення лірично-споглядальні народні наспіви (третя скрипкова соната, соната для віолончелі і фортепіано). Монументальністю форм та широтою розвитку відрізняється перший струнний квартет Гріга, який можна назвати ,,камерною симфонією”, навіяною образами суворої гірської природи. В квартеті, як і в інших камерних ансамблях, Гріг застосовував мальовничу ,, оркестральну” манеру письма.

З творчістю Гріга зв'язана епоха розвитку норвезького мистецтва. Дійсно народний художник, він вперше творчо переробив та узагальнив корінні риси музичного фольклору Норвегії. Кредо Гріга висловлено їм у його фразі ,, Я черпав багаті скарби у народних наспівах моєї Батьківщини і з цього ще й досі не дослідженого джерела народної норвезької душі, намагався створити національне мистецтво” . Його школі належать відомі норвезькі композитори кінця 19 початку 20 сторіччя: К. Сіндінг, Ю.Хальворсен, Я. Богстрьом, А. Егген, К. Еллінг, Г. Скьєльдеруп, Е. Альнес, С. Лі. Традиції Гріга продовжують розвиватись в творчості сучасних композиторів К. Егге, Х. Северуд, Г. Твейт, Е. Грувен, С. Юрдан та ін. Творчість Е. Гріга була особливо популярною і в Росії. Високу оцінку вона отримала у П.І. Чайковсьеого, М.А. Римського – Корсакова, С.В. Рахманінова. Гріг – один з найпопулярніших композиторів в у світі. Його твори виконують видатні музиканти і вони приваблюють широкі кола слухачів на концертах.