ФАРМА Преп
.docx
Назва препарату |
Фармакологічна група |
Механім дії |
Фармакологічні ефекти |
Показання до застосування |
Побічні ефекти |
Протипоказання |
Фамотидин |
Препарат для лікування кислотозалежних захворювань. Засіб для лікування пептичної виразки та гастроезофагеальної рефлюксної хвороби. Антагоніст Н2-рецепторів. |
Блокує Н2-гістамінові рецептори парієтальних клітин шлунку.
|
Антисекреторний (пригнічує секрецію соляної кислоти, як базальну, так і стимульовану гістаміном, гастрином та, меншою мірою, ацетилхоліном). |
Захворювання, які характеризуються підвищеною секрецією соляної кислоти. |
Закреп або діарея, загальна слабкість, головний біль, сухість у роті, відсутність апетиту, шкірні висипання. |
Гіперчутливість до препарату. Вагітність і лактація. Вік до 14 років. |
Бісакодил |
Лікарський засіб, що застосовується для лікування закрепів. Контактний проносний засіб. |
Під впливом ферментів бактерій товстої кишки метаболізується до активної сполуки – дифенолу, яка стимулює нервові закінчення, що призводить до посилення перистальтики товстої кишки. Впливає на абсорбцію електролітів і підвищує осмотичний тиск у кишечнику. |
Проносний. |
Симптоматичне лікування закрепів, перед діагностичними процедурами, хірургічними та акушерськими втручаннями, у перед- та після операційний період. |
Біль у животі, болісні спазми в кишечнику. Дизелектролітемія (втрата електролітів). |
Біль у животі, нудота та блювання невідомої етіології, апендицит, кишкова непрохідність, коліт, гострі запальні захворювання органів черевної порожнини, шлунково-кишкові кровотечі, маткові кровотечі, захворювання прямої кишки, гострий проктит, гострий геморой, спастичний закреп, ущемлена грижа. |
Натрію пікосульфат |
Проносний засіб місцевої дії. |
Стимулює слизову оболонку тонкої кишки (після бактеріального розщеплення), прискорює перистальтику, сприяє кумуляції води та електролітів у просвіті кишки, стимулює дефекацію та пом’якшення калу. |
Проносний. |
Запори або випадки, що потребують полегшення дефекації; як і інші проносні засоби, не слід застосовувати щодня або протягом тривалого періоду без встановлення причини запору. |
Гіперчутливість до компонентів препарату, інших триарилметанів або до будь-якої з допоміжних речовин препарату; кишкова непрохідність, гострі захворювання органів черевної порожнини (в тому числі гострий апендицит, неспецифічний виразковий коліт, перитоніт); гострі запальні захворювання кишечнику; гострий абдомінальний біль, що супроводжується нудотою та блюванням, невстановленого походження; стан після операції на ШКТ; тяжка дегідратація; рідкісна спадкова непереносимість будь-якої з допоміжних речовин препарату (наприклад фруктози, лактози). |
Шкірні реакції (ангіоневротичний набряк, токсидермія, висип, свербіж); реакції гіперчутливості; запаморочення; синкопе; діарея; кольки у животі, абдомінальна біль, дискомфорт у животі; блювання, нудота; тривале та надмірне застосування препарату може призвести до втрати рідини, калію та інших електролітів; це, в свою чергу, може призвести до послаблення м’язів і порушення серцевої функції, особливо при одночасному застосуванні препарату з діуретиками або кортикостероїдами.
|
Омепразол |
Препарат для лікування кислотозалежних захворювань. Засіб для лікування пептичної виразки та гастроезофагеальної рефлюксної хвороби Інгібітор Н+, К+-АТФ-ази («протонного насоса», «протонної помпи»). |
За умов підвищення кислотності шлункового соку, в парієтальних клітинах утворюється активний метаболіт омепразолу (сульфенамід). який пригнічує Н+, К+-АТФ-азу секреторної мембрани клітин (протонний насос), припиняючи вихід іонів водню у порожнину шлунку та блокуючи кінцеву стадію секреції соляної кислоти. кислоти. |
Антисекреторний (дозозалежно зменшує рівень базальної та стимульованої секрецій, загальний об’єм шлункової секреції і виділення пепсину, ефективно пригнічує як нічну, так і денну продукцію соляної кислоти). Антихелікобактерний, противиразковий. |
Пептична виразка шлунка та дванадцятипалої кишки; гастрит, асоційований з Helicobacter pylory, патологічні гіперсекреторні стани. Ерозивно-виразкові ураження слизової оболонки шлунка та дванадцяти палої кишки, спричинені прийомом НПЗЗ. |
Діарея, закреп, нудота, кишкові кольки, слабкість, головний біль. |
Підвищена чутливість до препарату, вагітність, період лактації (під час лікування необхідно годування припинити), хронічні захворювання печінки. |
Лоперамід (Лопераміду гідрохлорид) |
Лікарський засіб, що пригнічує перистальтику кишечника. Антидіарейний засіб. |
Зв’язується з опіоїдними рецепторами стінок кишечника, завдяки чому уповільнює перистальтику кишечника. |
Антидіарейний. |
Симптоматичне лікування діареї різного генезу. |
Реакції гіперчутливості (висип на шкірі), дискомфорт у нижній частині живота. |
Підвищена чутливість до препарату; вік до 5 років; І триместр вагітності, період годування груддю; захворювання з порушенням перистальтики (ілеус, субілеус), гострий виразковий коліт, псевдомембранозний коліт. |
Панкреатин |
Засіб замісної терапії, що застосовуються при розладах травлення. Ферментний препарат. |
Усуває дефіцит ферментів підшлункової залози (ліпази, амілази та протеаз). |
Замісний. |
Захворювання, які супроводжуються порушеннями процесу травлення у зв’язку з зовнішньо-секреторною недостатністю підшлункової залози. |
Алергічні реакції. |
Гіперчутливість, гострий панкреатит, хронічний панкреатит у фазі загострення. |
Апротинін |
Інгібітор протеїназ широкого спектра дії. |
Інгібує трипсин, плазмін, калікреїн, у плазмі крові та тканинах, що призводить до інгібування фібринолізу. |
Антифібрино-літичний. |
Апротинін показаний для профілактики з метою зниження післяопераційної крововтрати і потреби у гемотрансфузії у дорослих пацієнтів, які мають високий ризик великих крововтрат при проведенні ізольованого серцево-легеневого шунтування (тобто шунтування коронарних артерій, яке не комбінується з іншими серцево-судинними втручаннями). |
Гіперчутливість до діючої речовини (білок великої рогатої худоби) або до будь-якої з допоміжних речовин, дисеміноване внутрішньосудинне згортання крові (ДВЗ-синдром). Протипоказаний для викорастиння у пацієнтів, що мають специфічні антитіла ІgG до апротиніну. |
Артеріальна гіпотензія, прискорений пульс, порушення серцевого ритму, посиніння губ; бронхіальна астма (бронхоспазм); нудота; свербіж, кропив’янка, шкірні висипання, блідість шкірипсихози, галюцинації, сплутаність свідомості. |
Алюмінію гідроксид / Магнію гідроксид / Бензокаїн
(Алмагель) |
Препарат для лікування кислотозалежних захворювань. Антацид. Комбіновані препарати та комплексні сполуки алюмінію, кальцію та магнію |
Складові препарату нейтралізують соляну кислоту шлунку (без утворення вуглекислого газу), що призводить до пригнічення протеолітичної активності пепсину. |
Антацидний, кислото-нейтралізуючий, адсорбуючий, обволікаючий. |
Симптоматичне лікування захворювань, що пов’язані з підвищеною кислотністю шлункового соку. |
Синдром дефіциту фосфору (втрата апетиту, м'язова слабкість, зменшення маси тіла). Блювота, нудота, закреп, діарея. |
Підвищена чутливість до компонентів препарату, вагітність, хронічна ниркова недостатність, гіпофосфатемія, хвороба Альцгеймера. |
Пантопразол |
Препарат для лікування кислотозалежних захворювань. Засіб для лікування пептичної виразки та гастроезофагеальної рефлюксної хвороби Інгібітор Н+, К+-АТФ-ази (“протонного насоса”). |
Заміщений бензимідазол, який інгібує секрецію соляної кислоти у шлунку шляхом специфічної блокади протонних помп парієтальних клітин. Пантопразол трансформується в активну форму у кислотному середовищі в парієтальних клітинах, де інгібує фермент H+-K+-АТФазу, тобто блокує кінцевий етап вироблення соляної кислоти у шлунку. |
Антисекреторний (інгібування залежить від дози; пригнічує як базальну, так і стимульовану секрецію кислоти). |
Рефлюкс-езофагіт; виразка дванадцятипалої кишки; виразка шлунка; синдром Золлінгера — Еллісона та інші гіперсекреторні патологічні стани. |
Діарея, біль у животі, нудота, блювання, метеоризм. |
Підвищена чутливість до активної речовини, похідних бензимідазолу та будь-якого іншого компонента препарату. |
Домперидон |
Стимулятори перистальтики (антагоніст дофаміну з протиблювальними властивостями). |
Антагоніст рецепторів дофаміну (протиблювотні властивості подібні до метоклопраміду; практично не проникає через гематоенцефалічний бар’єр). |
Протиблювальний. |
Для полегшення симптомів нудоти та блювання, що тривають менше 48 годин. |
Алергічні реакції, депресія, тривожність, зниження або відсутність лібідо; головний біль, запаморочення, підвищена збудливість, екстрапірамідні розлади, безсоння, спрага, судоми, млявість, сонливість, акатизія; набряк, відчуття серцебиття, порушення частоти та ритму серцевих скорочень, подовження інтервалу QT, значущі шлуночкові аритмії. |
Підвищена чутливість до домперидону або до будь-якого з компонентів лікарського засобу; пролактин-секреторна пухлина гіпофіза (пролактинома); порушення функції печінки та/або нирок. |
Лактулоза |
Лікарський засіб, що застосовується для лікування закрепів. Осмотичний проносний засіб. |
Під впливом кишкової мікрофлори трансформується в органічні кислоти (молочна, оцтова), що призводить до підвищення осмотичного тиску і рефлекторного посилення моторики кишок. Нормалізується консистенція калових мас, що сприяє покращанню фізіологічної дефекації. Підвищує виведення в кишечник з крові продуктів розпаду білка (вільний аміак та інші токсини). Пребіотик - є поживним середовищем для росту біфідобактерій, що пригнічує патогенну флору кишечника і зменшує інтоксикацію продуктами їх метаболізму. |
Пребіотичний проносний, гіпоамоніємічний, антитоксичний. |
Закрепи, у тому числі хронічні, гепатити, печінкова енцефалопатія, печінкова недостатність, печінкова прекома і кома, цироз печінки з тенденцією до гіперамонемії, сальмонельоз, дисбактеріоз кишечнику, гіперхолестеринемія, інтоксикації різного генезу. |
Метеоризм, електролітний дисбаланс. |
Підвищена чутливість до препарату. Галактоземія, кишкова непрохідність. |
Дротаверину гідрохлорид |
Засіб, що застосовується при функціональних шлунково-кишкових розладах. Спазмолітик міотропної дії, похідне ізохіноліну. |
Пригнічує фермент фосфодіестеразу, що призводить до збільшення концентрації цАМФ і до розслаблення гладком’язових волокон. |
Спазмолітичний. |
Захворювання і симптоми, що пов’язані з спазмами гладкої мускулатури ШКТ і біліарного тракту . |
Артеріальна гіпотензія, головний біль, запаморочення, закрепи. |
Підвищена індивідуальна чутливість до дротаверину або до інших компонентів препарату; тяжка печінкова, ниркова і серцева недостатність. |
Урсодезоксихолева кислота |
Засіб, що застосовують для лікування печінки та жовчовивідних шляхів. Засіб, що застосовують при біліарній патології. Препарат жовчних кислот. Холелітолітичний засіб. |
Підвищує дисперсність холестерину в жовчі (пригнічує всмоктування в кишечнику і синтез холестерину за рахунок блокади ферменту 3-гідрокси-3-метилглутарил-КоА-редуктази), стимулює синтез жовчних кислот (покращує функцію гепатоцитів) і жовчовиділення, що знижує літогенність жовчі та сприяє поступовому розчиненню жовчних каменів. |
Холелітолітичний, жовчогінний, гепатопротекторний, гіпохолестерин-емічний, гіпоглікемічний, імуномоделюючий. Підсилює шлункову та панкреатичну секреції. |
Розчинення холестеринових каменів жовчного міхура, біліарний рефлюкс-гастрит, первинний біліарний цироз печінки при відсутності ознак декомпенсації (симптоматичне лікування). Муковісцидоз. |
Діарея, нудота, біль в епігастральній ділянці та правому підребер'ї, кальцинування жовчних каменів, підвищення активності "печінкових" трансаміназ, алергічні реакції. |
Рентгенопозитивні (з високим вмістом кальцію) жовчні камені; нефункціонуючий жовчний міхур; гострі запальні захворювання жовчного міхура, жовчних проток і кишечника; цироз печінки в стадії декомпенсації; виражені порушення функції нирок, печінки, підшлункової залози; підвищена чутливість до компонентів препарату. Вагітність і лактація. |
Одансентрон |
Протиблювотний засіб, що усуває нудоту. |
Блокує серотонінові 5НТ3-рецептори периферичної і центральної нервової системи, що гальмує виникнення блювотного рефлексу. |
Протиблювотний, протинудотний. |
Нудота та блювання, спричинені цитотоксичною хіміотерапією, променевою терапією; профілактика нудоти та блювання у післяопераційному періоді. |
Алергічні реакції, судоми, екстрапірамідальні реакції, брадикардія, артеріальна гіпотензія, гикавка, сухість у роті. |
Підвищена чутливість до ондансетрону або до інших компонентів препарату; вагітність та період годування груддю, дитячий вік до 4 років. |
Назва препарату |
Фармакологічна група |
Механізм дії |
Фармакологічні ефекти |
Показання до застосування |
Побічні ефекти |
Протипоказання |
Амброксол |
Муколітичні засоби |
Збільшує секрецію залоз дихальних шляхів. Посилює утворення легеневого сурфактанта шляхом прямого впливу на пневмоцити ІІ-го типу у альвеолах та клітинах Клара у бронхіолах, а також стимулює мукоциліарний транспорт. |
Бронхолітичний, секретолітичний, секретомоторний сурфантант-стимулюючий. |
Секретолітична терапія при гострих і хронічних бронхо-пульмональних захворюваннях, пов’язаних із порушеннями бронхіальної секреції та ослабленням просування слизу, профілактика дистрес-синдрому у недоношених немовлят. |
Нудота, зниження чутливості у ротовій порожнині; дисгевзія (зміни смакових відчуттів); сухість у горлі; шкірний висип, кропив’янка. |
Гіперчутливість до препарату, печінкова, ниркова недостатність. І триместр вагітності, період лактації. |
Глауцин |
Протикашльові засоби центральної дії. |
Пригнічення кашльового центру (на відміну від кодеїну, не впливає на дихальний центр і не спричиняє медикаментозної залежності). |
Протикашльовий. |
Симптоматичне лікування сухого кашлю різної етіології при інфекційно-запальних захворюваннях верхніх дихальних шляхів. |
Запаморочення, артеріальна гіпотензія, головний біль, сонливість, астенія, нудота, блювання, алергічні реакції. |
Гіперчутливість до препарату, артеріальна гіпотензія, гострий інфаркт міокарда, вік до 4 років. |
Ацетилцистеїн |
Муколітичні, відхаркувальні засоби. |
За рахунок вільної сульфгідрильної групи ацетилцистеїн розриває дисульфідні зв’язки кислих мукополісахаридів, що призводить до деполімеризації мукопротеїдів мокротиння та до зменшення в’язкості слизу, і сприяє відхаркуванню та відходженню бронхіального секрету. |
Бронхолітичний, секретолітичний, секретомоторний. |
Лікування гострих та хронічних захворювань бронхолегеневої системи, що потребують зменшення в’язкості мокротиння, покращення його відходження та відхаркування. |
Головний біль, дзвін у вухах, тахікардія, артеріальна гіпотензія, блювання, діарея, стоматит, абдомінальний біль, нудота, кропив’янка, висипи, набряк Квінке, свербіж. |
Підвищена чутливість препарату, виразкова хвороба шлунку та дванадцятипалої кишки у стадії загострення, легенева кровотеча, тяжке загострення астми. |
Карбоцистеїн |
Синтетичний муколітик. |
Шляхом розриву дисульфідних містків глікопротеїнів спричиняє розрідження надмірно в’язкого секрету бронхів, що сприяє виведенню мокротиння. Активує сіалову трансферазу (фермент келихоподібних клітин). |
Муколітичний, мукорегуляторний. |
Симптоми порушень бронхіальної секреції та виведення мокротиння, особливо при гострих бронхолегеневих захворюваннях (гострий бронхіт); загострення хронічних захворювань дихальної системи. |
Розлади травлення, нудота, блювання; запаморочення, слабкість, нездужання; в поодиноких випадках — алергічні реакції, в тому числі ангіоневротичний набряк, свербіж та шкірне висипання. |
Гіперчутливість до компонентів препарату, непереносимість фруктози, синдром мальабсорбції глюкози і галактози чи недостатність сахарази-ізомальтази, пептична виразка шлунка та ДПК у період загострення, І триместр вагітності. |
Гвайфенізин |
Відхаркувальні засоби |
Збільшення секреції залоз дихальних шляхів, збільшення об'єму та зниження в'язкості секрету у трахеї і бронхах. Посилює виділення легеневого сурфактанта і стимулює мукоциліарний транспорт. |
Відхаркувальний. |
Полегшення кашлю при застудних захворюваннях і гострих інфекційних захворюваннях верхніх дихальних шляхів. |
Нудота, блювання і діарея. |
Гіперчутливість, порфірія. |
Сальметерол |
Протиастматичні препарати. Селективні агоністи b2-адренорецепторів (пролонгованої дії). |
Стимуляція бета-2-адренорецепторів бронхів. |
Бронхолітичний. |
Захворювання, що супроводжуються оборотною обструкцією дихальних шляхів. Лікування хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ). Попередження нападів астми, спровокованих фізичним навантаженням. |
Тремор, головний біль, тахікардія. |
Гіперчутливість до діючої речовини в анамнезі. |
Декстаметорфан |
Протикашльові засоби. |
Пригнічення аферентних імпульсів від слизової оболонки дихальних шляхів, підвищення порога чутливості кашльового центру у довгастому мозку. |
Протикашльовий. |
Сухий кашель. |
Підвищена чутливість, запаморочення, шлунково-кишкові розлади. |
Гіперчутливість до препарату, вік до 12 років. |
Оксиметазолін |
Протинабрякові препарати для місцевого застосування при захворюваннях порожнини носа (деконгестанти). α-1,2-адрено-міметики (пролонгованої дії). |
Стимуляція α-адренергічних рецепторів. |
Протинабряковий. |
Риносинусит. |
Сухість або дискомфорт з боку слизової оболонки носа, чхання, реакції гіперчутливості (ангіоневротичний набряк, висипання, свербіж). |
Гіперчутливість, атрофічний риніт, підвищений внутрішньоочний тиск, застосування інгібіторів моноаміноксидази (МАО) (не можна застосовувати і протягом 2 тижнів після припинення лікування інгібіторами МАО) та при застосуванні інших препаратів, що підвищують АТ; серцево-судинні захворювання, феохромоцитома, метаболічні порушення, гіперплазія передміхурової залози, порфірія, вік до 6 років. |
Препарат |
Група |
Механізм дії |
Ефект |
Показання |
Побічна дія |
Протипоказання |
Йод |
Галогени і галогеномісткі сполуки |
Заміщення водню йодом, виділення атомарного кисню, денатурація білка, |
Бактерицидний Місцевопозразню- ючий Протимікробний |
зовнішньо як антисептичний засіб при запальних та інших захворюваннях шкіри та слизових оболонок, для обробки операційного поля, для профілактики інфікування невеликих ушкоджень цілІсності шкіри. |
При тривалому застосуванні йоду можлива поява нежитю, кропив’янки, набряку Квінке, слино- та сльозотеча, висипи на шкірі |
Підвищена чутливість до йоду. Також препарат протипоказаний при діабетичних, трофічних виразках. |
Хлоргексидин |
Галогени і галогеномісткі сполуки |
Заміщення водню хлором, виділення атомарного кисню, денатурація білка, |
Бактерицидний Протимікробний Фунгіцидний
|
Внутрішньо лікарняна інфекція, туберкульоз, кишечка палочка, стафілокок, стрептокок, сальмонела Ефективний до інфекцій, що передаються статевим шляхом (Treponema pallidum, Trichomonas vaginalis, Chlamidia spp., Ureaplasma spp |
Препарат може спричиняти швидкоминучу сухість і свербіж шкіри, дерматити, липкість шкіри рук, яка спостерігається протягом 3-5 хв.
|
Підвищена чутливість до хлоргексидину. Схильність до алергічних реакцій і алергічних захворювань, дерматити, вірусні захворювання шкіри. |
Перекис водню |
Неорганічні сполуки окисники |
полягає в здатності вивільнювати під впливом каталази атомарний кисень і окиснювати субстрат мікробної клітини, |
бактерицидний, кровозупинний, дезодоруючий |
Промивання та полоскання при стоматитах, парадонтозі, ангінах, гінекологічних захворюваннях, обробка гнійних ран та опіків тощо. |
виникнення відчуття печії вмомент обробки рани. |
Підвищена чутливість до препарату |
Ципрофлоксацин |
Фторхінолони |
Пригнічує бактеріальний фермент ДНК-гіразу, що робить неможливим подальший поділ (розмноження) бактеріальних клітин |
Антибактеріальний (бактеріцидний) Проти широкого спектру Г+ і Г- бактерій: |
Інфекції нижніх дихальних шляхів, сечового тракту, статевої системи, шлунково-кишкового тракту (наприклад діарея мандрівника), |
Реакції гіперчутливості, розриви сухожиль, рабдоміоліз, розриви м’язів, хондротоксичність* |
Підвищена чутливість до препарату |
Калію перманганат |
Окиснювачі Антидоти |
Атомариний кисень, що вивільнився, зумовлює протимікробний і дезодорацій ний вплив. |
бактерицидний дезодоруючий в’яжучий подразливий припікаючий |
Інфіковані рани, опіки, виразки шкіри, дерматомікози, вагініт, уретрит, цистит, фарингіт, ларингіт, тонзиліт. для промивання шлунка при отруєнні опіоїдами, алкалоїдами |
подразнення тканин, при підвищеній чутливості тканини – опік. При потраплянні внутрішньо у людей зі зниженою кислотністю шлункового соку спричиняє гемотоксичну дію (метгемоглобінемія). |
Підвищена чутливість до калію перманганату |
Левофлоксацин |
Фторхінолони |
Пригнічує бактеріальний фермент ДНК-гіразу, що робить неможливим подальший поділ (розмноження) бактеріальних клітин |
Антибактеріальний (бактеріцидний) Проти Г+ і Г- бактерій: |
-гострі бактеріальні синусити; загострення хронічних бронхітів; - негоспітальні пневмонії; - ускладнені та неускладнені інфекції сечовивідного тракту (у тому числі пієлонефрити); |
Реакції гіперчутливості, розриви сухожиль, рабдоміоліз, розриви м’язів, хондротоксичність, астенія, набряки, біль у спині, підвищення температури тіла, анорексія, біль у животі, нудота, блювання, діарея, ентероколіт |
Підвищена чутливість до левофлоксацину, інших фторхінолонів або до будь-якого іншого компонента препарату. Епілепсія. Хворі зі скаргами на побічні реакції з боку сухожилля після попереднього застосування хінолонів |
Ко-тримоксазол |
Комбінований препарат. Сульфаніламід середньої тривалості дії |
Виступає конкурентним антагоністом ПАБК і конкурентно пригнічує дигідроптероатсинтетазу, що призводить до порушення синтезу тетрагідрофолієвої кислоти. А також блокує дигідрофолатредуктазу, внаслідок чого порушується синтез та обмін білків |
Антибактеріальний (бактеріцидний) Проти широкого спектру Г+ і Г- бактерій. |
Інфекції верхніх та нижніх дихальних шляхів та вуха, сечостатевої системи. |
Гіперкаліємія, гіпонатріємія, гіпоглікемія, висипання, нейтропенія, нудота, блювання, діарея, анорексія |
Підвищена чутливість Гострий гепатит Тяжка ниркова недостатність Захворювання крові, порушення гемопоезу не можна призначати у комбінації з дофетилідом.
|
Мірамистин |
Антисептичні та дезінфікуючі засоби. Детергенти. |
В основі дії мірамістину лежить пряма гідрофобна взаємодія молекули з ліпідами мембран мікроорганізмів, що призводить до їх фрагментації і руйнування. інгібуючи ферментні системи, що призводить до пригнічення життєдіяльності мікроорганізмів та їх цитолізу. |
антимікробний |
місцеве лікування інфікованих ран різної локалізації та етіології; профілактика вторинної інфекції гранулюючих ран. лікування опіків II і III А ступенів; підготовка опікових ран до дерматопластики. профілактика та лікування нагноєння післяпологових ран, післяпологових інфекцій, ран промежини та піхви; запальні захворювання зовнішніх статевих органів і піхви (вульвовагініт). |
при підвищеній чутливості можуть виникати явища місцевого подразнення шкіри: свербіж, гіперемія, відчуття печіння, сухість шкіри. |
Індивідуальна чутливість до мірамістину. |
Ніфуроксазид |
Протимікробні засоби, що застосовуються при кишкових інфекціях |
пригнічує активність дегідрогеназ і порушує синтез білків у патогенних бактеріях |
Антимікробний Протипаразитарний |
Гостра діарея інфекційної етіології. |
можливі алергічні реакції, як правило шкірного типу індивідуальні випадки гіперчутливості до ніфуроксазиду проявляються болями в животі, нудотою, блюванням і загостренням діареї |
Гіперчутливість до ніфуроксазиду та до інших похідних нітрофурану або до будь-якої з допоміжних речовин. |
Офлоксацин |
Фторхінолони |
Пригнічує бактеріальний фермент ДНК-гіразу, що робить неможливим подальший поділ (розмноження) бактеріальних клітин |
Антибактеріальний (бактеріцидний) Проти широкого спектру Г+ і Г- бактерій: |
Гострі та хронічні інфекції дихальних шляхів; верхніх та нижніх відділів сечовивідних шляхів; шкіри та м’яких тканин; неускладнена уретральна або цервікальна гонорея; уретрит і цервіцит негонококової етіології |
Реакції гіперчутливості, розриви сухожиль, рабдоміоліз, розриви м’язів, хондротоксичність (дітям до 18 років не застосовувати), |
|
Лінезолід |
Похідний оксазолідинонів |
Селективно пригнічує синтез білків, шляхом перешкодження утворенню функціонального 70 S ініціюючого комплексу рибосом, який є важливим компонентом процесу трансляції. |
Антибактеріальний (бактеріостатичний бактерицидний проти стрептококів) Проти Г+ і Г- бактерій: |
– госпітальна та негоспітальна пневмонія; – інфекції шкіри та м’яких тканин; – інфекції, спричинені ентерококами |
Тромбоцитопенія, нейтропенія, анемія, кандидоз, серотонінів синдром (Л. є слабким інгібітором МАО) |
|
Биклотимол |
Антисептик Дезінфікуючий засіб |
Коагулює білки стінки мікроорганізма |
Антисептичний Антибактеріальний При застосуванні у вигляді спрею: місцево анестезуючий, протизапальний. |
Інфекційно-запальні захворювання слизової оболонки порожнини рота, глотки і гортані, тонзиліт, ларингіт, фарингіт. |
|
|