5. Кредитна політика банку.

Кредитна політика-це стратегія і тактика банку щодо залучення коштів та спрямування їх на кредитування клієнтів банку на основі таких принципів кредитування, як строковість, платність,забезпеченість,цільовий характер, поверненість. В кредитній політиці відображені пріоритети, принципи, цілі банку на кредитному ринку. Крім цього, кредитна політика банку включає до свого складу сукупність інструментів, за допомогою яких досягаються цілі банку, порядок організації кредитного процесу,принципи кредитування тощо.

У вузькому розумінні кредитна політика – це комплекс заходів в сфері кредитування клієнтів, що здійснюється банком з метою реалізації загальної стратегії в певному часовому інтервалі.

Кредитна політика розробляється банками самостійно з урахуванням факторів операційного середовища та наявних ризиків.

Чинники, що визначають політику банку:

1. зовнішні-загальний стан економіки країни, темп ВВП, дефіцит бюджету, суттєвий вплив здійснення ГКП НБУ, соціальна напруженість,рівень доходів населення, політизованість суспільства, регіональна та галузева специфіка функціонування банку;

2. внутрішні-кредитний потенціал банку, стабільність депозитів, клієнтська база банку, існуючий банківський кредитний портфель,досвід працівників банку.

Етапи формування КП- це формування цілей і завдань КП, визначення основних елементів КП, розробка стратегічних напрямів діяльності банку з врахуванням зовнішніх і внутрішніх чинників,визначення технологічних засад кредитування і асортименту кредитних послуг і встановлення критерії оптимальної кредитної політики і порядку контролю за їх дотриманням.

Розрізняють 3 типи кредитної політики:

• агресивна – метою є максимізація прибутку,яка досягається за рахунок збільшення обсягів кредитування, та прийняття високого рівня ризиків. Для агресивної політики характерні зниження вартості кредиту до максимально можливого рівня, збільшення строків кредитування, збільшення обсягів кредитів, що надаються

• поміркована – відзначається типовими умовами здійснення кредитування, прийнятими в банківській практиці. Орієнтується на середній рівень кредитного ризику

• консервативна – пріоритетною метою є мінімізація кредитного ризику. Для консервативної політики характерною є наявність більш жорстких вимог до позичальників; зменшення строків кредитування та розміру кредиту, що надається; підвищення вартості кредиту; наявність жорстких процедур ліквідації проблемної заборгованості.

6. Організаційна структура й функції кредитних підрозділів банків

Організаційна структура кредитного підрозділу в кожному конкретному банку має свої особливості, що визначаються розмірами, можливостями банку, а також потребами клієнтури. У великих банках організаційна структура може складатися з кількох департаментів, які включають розгалужену мережу відділів, секторів, комітетів, груп, економічних рад тощо. Ці структурні підрозділи спеціалізуються на виконанні певних функцій кредитної процедури, наприклад, відділ попереднього контролю та розгляду кредитних заявок, відділ кредитного аналізу, відділ галузевого аналізу, відділ кредитних ризиків, відділ кредитних продуктів, відділ кредитної документації, відділ економічних прогнозів, відділ кредитного моніторингу тощо. У невеликих банках виконання всіх функцій сконцентровано в кількох структурних підрозділах.

Загальні правила, яких має додержуватись менеджмент банку при організації роботи кредитних підрозділів банку:

• Функцію надання кредитів необхідно відокремити від функції контролю за наданими кредитами.

• Функцію кредитного аналізу доцільно відокремити від власне процесу надання та оформлення позики.

• Обов’язковим є організація роботи кредитного комітету.

До стратегічного рівня управління кредитними операціями відносяться загальні збори акціонерів, спостережна рада, правління банку, а також кредитний комітет.

Обов’язковим є створення кредитного комітету в банку.

До складу кредитного комітету входять керівники та провідні спеціалісти банку, які періодично збираються для колегіального вирішення поставлених завдань:

• формування кредитної політики банку в частині тактики;

• встановлення напрямків диверсифікації КП та відповідних лімітів за країнами, галузями, кредитними інструментами, позичальниками;

• оцінка адекватності резервів на можливі втрати за кредитами;

• аналіз кредитного ризику портфеля та інших суттєвих ризиків, що пов’язані із кредитуванням

• затвердження критеріїв прийняття ризиків

• ухвалення введення нових кредитних інструментів, включаючи встановлення допустимого рівня ризику за такими інструментами;

• затвердження кредитів;

• періодичне списання безнадійних кредитів.

На тактичному рівні знаходиться кредитний департамент банку, служба внутрішнього аудиту. Кредитна діяльність банку здійснюється через кредитний департамент банку, який в своїй діяльності керується чинним законодавством України, нормативними актами НБУ, статутом банку, рішеннями загальних зборів акціонерів, ради і правління банку, рішеннями кредитного комітету.

Кредитний департамент банку - це структурний підрозділ банківської установи, який здійснює такі функції:

• проведення кредитного інтерв'ю;

• попереднє погодження умов кредитування;

• збір документів на кредит;

• аналіз повноти та якості наданої клієнтом інформації;

• формування висновку щодо доцільності подальшого розгляду кредитного проекту;

• здійснення оцінки фін. стану позичальника;

• супроводження клієнта на стадії розгляду питання про кредит до вирішення цього питання;

• презентація кредитного проекту на розгляді кредитного комітету відповідного рівня.

Для здійснення ефективної банківської кредитної діяльності та проведення процесу кредитування банківські установи здійснюють поділ та запроваджують спеціалізацію структурних підрозділів залежно від напрямів та етапів кредитування.

У вітчизняній банківській практиці найбільш поширеним є розподіл кредитного департаменту банку на: підрозділ кредитування юридичних осіб та підрозділ кредитування фізичних осіб.

До оперативного рівня відносяться наступні служби: фронт-офіс та бек-офіс. До фронт-офісів належать підрозділи з кредитування. Вони зобов’язані проводити банківські операції з дотриманням установлених лімітів. Підрозділи бек-офісу супроводжують активні операції банку та виконують функцію безпосереднього контролю за дотриманням установлених лімітів у процесі управління ризиками.