- •Твердотільна електроніка
- •Передмова
- •1 Елементи фізики напівпровідників та електронно-діркових переходів
- •1.1 Загальні відомості про напівпровідники
- •1.1.1 Власна електропровідність напівпровідників
- •1.1.2 Електронна провідність напівпровідників
- •1.1.3 Діркова провідність напівпровідників
- •1.1.4 Рекомбінація носіїв заряду та тривалість їх життя
- •1.1.5 Види струмів у напівпровідниках
- •1.2 Електронно - дірковий перехід та фізичні процеси в ньому
- •Пряме включення переходу
- •Зворотне включення переходу
- •1.2.4 Теоретична вольт-амперна характеристика
- •1.2.5 Параметри переходу
- •Товщина переходу
- •Ємності переходу
- •1.2.6 Реальна вах переходу
- •Пряма гілка вах
- •Зворотна гілка вах
- •1.3 Різновиди електричних переходів та контактів
- •1.3.1 Гетеропереходи
- •1.3.4 Контакти металу з напівпровідниками
- •1.3.5 Омічні контакти
- •2 Напівпровідникові діоди
- •2.1 Класифікація та система позначень діодів
- •2.2 Випрямні діоди
- •Параметри випрямних діодів
- •2.3 Напівпровідникові стабілітрони
- •2.4 Універсальні діоди
- •2.5 Імпульсні діоди та перехідні процеси в них
- •2.6 Тунельні та обернені діоди
- •2.7 Варикапи
- •2.8 Діоди Шотткі
- •3 Біполярні транзистори
- •3.1 Будова та принцип дії біполярних транзисторів
- •3.1.1 Загальні відомості про біполярні транзистори
- •Класифікація транзисторів
- •Система позначень бт
- •Будова сплавних транзисторів
- •3.1.2 Способи вмикання й режими роботи біполярних транзисторів
- •3.1.3 Принцип дії біполярного транзистора в активному режимі
- •3.1.4 Вплив конструкції та режиму роботи транзистора на h21б
- •3.1.5 Схема вмикання транзистора зі спільним емітером та спільним колектором
- •3.1.6 Модель Еберса-Молла
- •3.2 Статичні характеристики і параметри біполярних транзисторів
- •3.2.1 Статичні характеристики біполярного транзистора у схемі зі спільною базою
- •Вхідні характеристики
- •Вихідні характеристики
- •Характеристики прямої передачі
- •Характеристики зворотного зв’язку
- •3.2.2 Статичні характеристики біполярного транзистора у схемі зі спільним емітером
- •Вхідні характеристики
- •Вихідні характеристики
- •Характеристики прямої передачі
- •Характеристики зворотного зв’язку
- •3.2.3 Статичні характеристики біполярного транзистора у схемі зі спільним коллектором
- •3.2.4 Вплив температури на статичні характеристики транзисторів
- •3.2.5 Граничні режими транзистора
- •Пробої транзистора
- •Максимально допустима потужність, що розсіюється колектором
- •3.2.6 Диференціальні параметри біполярного транзистора
- •Зв'язок між h-параметрами для різних схем увімкнення бт
- •3.2.7 Фізичні параметри та еквівалентні схеми біполярних транзисторів
- •3.3 Робота біполярного транзистора у динамічному режимі
- •3.3.1 Принцип дії підсилювального каскаду на біполярному транзисторі
- •3.3.2 Способи забезпечення режиму спокою транзисторного каскаду
- •Емітерному колі
- •Оцінка транзисторних каскадів з точки зору температурної нестабільності
- •3.3.3 Динамічні характеристики біполярного транзистора та їх використання
- •Вихідна навантажувальна характеристика
- •Вхідна навантажувальна характеристика
- •Параметри режиму підсилення та їх розрахунок за динамічними характеристиками транзисторного каскаду
- •3.3.4 Частотні властивості біполярних транзисторів
- •Вплив ємностей переходів і розподіленого опору бази на частотні властивості транзистора
- •3.3.5 Робота біполярного транзистора у ключовому режимі
- •3.4 Деякі різновиди біполярних транзисторів
- •3.4.1 Одноперехідний транзистор
- •3.4.2 Високочастотні малопотужні транзистори
- •3.4.3 Потужні транзистори
- •4 Польові транзистори
- •4.1 Польові транзистори з керувальним переходом
- •Статичні вхідні характеристики
- •Статичні прохідні (стокозатворні) характеристики
- •Статичні вихідні (стокові) характеристики
- •Диференціальні параметри польових транзисторів
- •4.2 Польові транзистори з ізольованим затвором (мдн - транзистори)
- •4.2.1 Ефект поля
- •4.3 Залежність характеристик і параметрів польових транзисторів від температури
- •4.4 Динамічний режим роботи польових транзисторів
- •4.4.1 Каскад на польовому транзисторі: розрахунок у статиці та динаміці
- •4.4.2 Частотні властивості польових транзисторів
- •4.5 Потужні польові транзистори
- •Потужні мдн – транзистори
- •Транзистори зі статичною індукцією
- •4.6 Польові прилади із зарядовим зв’язком
- •5 Тиристори
- •5.1 Будова, принцип дії та режими роботи тиристора
- •5.1.1 Загальні відомості
- •5.1.2 Диністорний режим
- •5.1.3 Триністорний режим
- •5.1.4 Симістори
- •5.2 Способи комутації тиристорів
- •5.2.1 Увімкнення тиристорів
- •Увімкнення за допомогою струму керування
- •Увімкнення тиристора за допомогою імпульсу анодної напруги
- •5.2.2 Вимкнення тиристорів
- •Вимкнення за допомогою подачі напруги на керувальний електрод (за допомогою струму керування)
- •5.3 Біполярні транзистори з ізольованим затвором
- •6 Оптоелектронні напівпровідникові прилади
- •6.1 Загальні відомості
- •6.2 Випромінювальні діоди
- •6.3 Напівпровідникові фотоприймачі
- •6.3.1 Фоторезистори
- •6.3.2 Фотодіоди
- •6.3.3 Фотоприймачі з внутрішнім підсиленням
- •6.4 Оптрони та їх застосування
- •7 Основи мікроелектроніки
- •7.1 Основні поняття і визначення
- •Історична довідка
- •7.2 Гібридні інтегральні схеми
- •7.3 Напівпровідникові інтегральні схеми
- •7.3.1 Технологія
- •Планарно-дифузійна технологія виготовлення біполярних напівпровідникових інтегральних схем
- •7.3.2 Технологія виготовлення інтегральних
- •Ізоляція
- •7.3.3 Біполярні транзистори
- •Багатоемітерні транзистори
- •Супербета - транзистори
- •Біполярні транзистори з бар'єром Шотткі
- •7.3.4 Мон (мдн)- транзистори
- •7.3.6 Резистори
- •7.3.7 Конденсатори
- •7.4 Інтегральні схеми з інжекційним живленням
- •Позначення основних величин
- •Список літератури
- •3 Біполярні транзистори 69
- •3.1 Будова та принцип дії біполярних транзисторів 69
- •3.1.1 Загальні відомості про біполярні транзистори 69
- •6 Оптоелектронні напівпровідникові
- •Твердотільна електронікА
3.4 Деякі різновиди біполярних транзисторів
3.4.1 Одноперехідний транзистор
Одноперехідний
транзистор, або двобазовий діод (рис.
3.62), - це біполярний прилад, що працює в
режимі перемикання. P-n перехід,
що відокремлює високолеговану область
емітера від низьколегованої базової
області, поділяє останню на дві частини:
нижню з довжиною
і верхню базу з довжиною
.
Струм емітера при прямому ввімкненні
цього переходу містить здебільшого
лише діркову складову, і тому перехід
називається інжектором. Принцип дії
приладу ґрунтується на зміні об’ємного
опору бази під час інжекції.
На
омічні контакти верхньої і нижньої баз
подається напруга, що викликає протікання
через прилад струму
.
Цей струм створює на опорі нижньої бази
спад напруги
,
який вмикає
перехід
у зворотному напрямі.

Рисунок 3.62 – Будова одноперехідного транзистора
Через
закритий перехід протікає його зворотний
струм
(рис. 3.63).
Під час прикладення до входу транзистора
напруги
перехід не відкривається, і малий струм
залишається практично незмінним.
Транзистор перебуває у закритому стані.
При
перехід вмикається прямо, і починається
інжекція дірок до баз, внаслідок чого
їх опори зменшуються. Це приводить до
зменшення спаду напруги
,
подальшого відкривання переходу,
збільшення струму
,
подальшого зменшення опорів баз і т.д.
Починається лавинний процес перемикання
транзистора, що супроводжується
збільшенням емітерного струму
і зменшенням спаду напруги між емітером
і нижньою базою (
).
На вхідній статичній характеристиці
виникає ділянка з негативним
диференціальним опором (рис. 3.63 а).
Внаслідок процесу перемикання транзистор
переходить до відкритого стану. У цьому
стані прилад перебуватиме доти, поки
інжекція дірок через перехід буде
підтримувати у базі надлишкову
концентрацію носіїв, тобто поки струм
буде більшим за величину
(рис. 3.63 а).
На
рисунку 3.63 б показано вихідні
характеристики одноперехідного
транзистора
.
При
вихідна характеристика лінійна, бо
прилад діє як звичайний резистор. При
вихідні характеристики набирають
нелінійного характеру, оскільки
результуюча напруга на переході
змінюються при зміні вихідного струму
.

а) б)
Рисунок 3.63 – Вхідна (а) і вихідна (б) статичні характеристики одноперехідного транзистора
Одноперехідні транзистори використовуються у різноманітних імпульсних схемах (генератори релаксаційних коливань, підсилювачі тощо).
3.4.2 Високочастотні малопотужні транзистори
Як
відомо з п. 3.3.4, частотний діапазон
БТ має задовольнити вимогу
![]()
![]()
,
з якої випливає, що для роботи на високих
частотах БТ повинен мати малий
розподілений опір бази
і малу бар’єрну ємність КП
.
При виготовленні високочастотних
транзисторів сплавний спосіб не
застосовують, оскільки він не дозволяє
отримати вузьку базу (малий опір
)
і малу площу переходів. Тому такі
транзистори виготовляють за технологією
дифузійного введення домішок. Глибина
проникнення атомів домішок у
напівпровідниковий кристал залежить
від тривалості процесу дифузії та виду
дифундуючих домішок. При цьому в кристалі
створюється нерівномірний розподіл
домішок від поверхні до глибини. Це
сприяє збільшенню концентрації домішок
у базі біля ЕП і, як наслідок, зменшенню
.
Відносне зменшення концентрації домішок
біля КП приводить до зменшення його
бар’єрної ємності за рахунок розширення
переходу в бік бази, а також до збільшення
пробивної напруги колектора.
Прикладом транзисторів, виготовлених за дифузійною технологією, є дрейфові транзистори. У базах цих транзисторів створюється експоненціальний розподіл донорних домішок, концентрація яких зменшується від емітера до колектора (рис. 3.64).

Рисунок 3.64 – Розподіл концентрації донорних домішок у базі дрейфового БТ
Внаслідок іонізації атомів домішок у базі виникає так зване вбудоване електричне поле, спрямоване від емітера до колектора. Це поле збільшує швидкість руху дірок через базу. Завдяки цьому усувається суттєвий недолік сплавних транзисторів з точки зору частотних властивостей, тобто зменшується час прольоту дірок через базу. Ємність КП у таких транзисторах мала, тому що він має велику товщину.
Існують також дифузійно-сплавні транзистори, в яких області колектора і бази виготовляють шляхом дифузії домішок, а ЕП – вплавленням домішок. Розподіл концентрації донорів у базі таких транзисторів подібний до розподілу домішок у базі дрейфового транзистора. Різновидністю таких транзисторів є мезатранзистори із столоподібною структурою (рис. 3.65).

Рисунок 3.65 – Структура мезатранзистора
Поширеним сучасним способом виготовлення високочастотних транзисторів є так звана планарна технологія, яка розглядатиметься докладно у розділі з мікроелектроніки.
