IOOD_Lab
.pdfвнює двом. Тоді електронна таблиця буде мати вигляд:
Рисунок 1.5 – Електронна таблиця після введення вхідних даних завдання
10. Якщо змінити значення в комірках А2 і В2, то й імовірність автома-
тично зміниться в комірці С2, тому що в ній утримується формула, дані якої не є конкретними числами, а посилаються на значення інших комірок.
11. Щоб зберегти дані розрахунків імовірностей для інших завдань, бу-
демо вводити вихідні дані завдання в наступні рядки таблиці. Тому що форму-
ла для підрахунку імовірності знаходиться у комірці С2, скопіюємо її на наступні рядки. Для цього лівою кнопкою мишки необхідно нажати на нижній правий кут комірки та, утримуючи кнопку, тягти вниз до необхідної комірки.
Формула з комірки С2 автоматично скопіюється на наступні рядки, причому таким чином, що адреси комірок, за значеннями яких будуть робитися обчис-
лення, автоматично зміняться, тому що ми маємо справу з відносною адресаці-
єю.
12. З використанням шаблона вирішити наступні завдання: 1). Монета кинута один раз. Знайти імовірність появи гербу.
2). У коробці 4 синіх і 5 червоних футболок. Навмання витягають одну футболку. Знайти імовірність того, що вона виявиться синьою.
9
Рисунок 1.6 – Вигляд електронної таблиці при копіюванні формули
Рисунок 1.7 – Вигляд електронної таблиці після копіювання формули
3). Студент вивчив тільки 5 квитків з 20 можливих. Яка імовірність того,
що навмання витягнутий квиток виявиться вивченим?
4). Задумано двозначне число. Знайти імовірність того що задуманим числом виявиться: а) випадково назване число; б) випадково назване число,
цифри якого різні.
5). В урні знаходиться 6 однакових, ретельно перемішаних куль, причо-
10
му 2 з них - червоні, 3 - сині й 1 - біла. З урни навмання виймають одну кулю.
Яка імовірність того, що витягнута куля: а) червона; б) синя; в) біла?
6). Кинуто гральну кістку. Знайти імовірність того, що на верхній грані з'явиться:
а) число «2»; б) парне число; в) число «7»; г) не більше 6-и очок.
Завдання 2. Основні формули комбінаторики
Теоретичні відомості
Формули комбінаторики становлять теоретичну базу при використан-
ні класичного визначення імовірності, що у прикладних завданнях відіграє важ-
ливу роль.
Залежно від правил складання можна виділити три типи комбінацій:
Перестановки;
Розміщення;
Сполучення.
I. Перестановки
Комбінації з n елементів, які відрізняються друг від друга тільки поряд-
ком елементів, називають перестановками.
Позначаються символом Ðn ;
Ðn n!
Приклад. У змаганні брало участь 4 команди, скільки існує варіантів ро-
зподілити місця між ними.
Рішення. Кількість варіантів розподілу чотирьох команд по місцях дорі-
внює числу перестановок із чотирьох елементів: Р4 4! 1 2 3 4 24 .
Приклад. У ящику п'ять однакових пронумерованих кубиків. Навмання по одному витягають всі кубики з ящика. Знайти імовірність того, що номера витягнутих кубиків з'являться в зростаючому порядку.
11
Рішення. Позначимо A подію, що складається в тім, що номера витяг-
нутих кубиків з'являться в зростаючому порядку.
Сприяє події A тільки один результат, m 1 (із всіх можливих комбі-
націй номерів тільки одна з порядком зростання номерів).
Загальна кількість можливих результатів – кількість комбінацій з 5 но-
мерів, n P5 5! 1 2 3 4 5 120 .
Шукана імовірність: P( A) mn 51! 1201 .
ІІ. Розміщення
Комбінації з n елементів по k елементів, які відрізняються друг від друга
або самими елементами, або порядком елементів називають розміщеннями.
Позначаються символом Аnk
n - кількість всіх наявних елементів;
k – кількість елементів у кожній комбінації k n .
Ak |
n! |
||
|
|
||
n k ! . |
|||
n |
|||
|
|
Приклад. Скільки існує варіантів розміщення 3-х призових місць, якщо в
розіграші беруть участь 7 команд?
Рішення. Необхідно прорахувати число можливих комбінацій витягну-
тих з 7 елементів і що включають по 3 елемента (причому {I–«Таврія», II– «Динамо», III–«Спартак»} і { I–«Динамо», II–«Таврія», III–«Спартак»} – різні
комбінації). Використовуємо число розміщень із 7 елементів по 3:
А3 |
|
7! |
|
4! 5 6 7 |
210 |
|
|
|
. |
||||
7 |
4! |
4! |
|
|||
|
|
|
Приклад. З п'яти карток з буквами О, П, Р, С, Т навмання одну за іншою вибирають три й розташовують у ряд у порядку появи. Яка імовірність того, що вийде слово «ТОР»?
12
Рішення. Позначимо A подію, що складається в тім, що вийде слово
«ТОР».
Сприяє події A тільки один результат, m 1 (комбінація букв «ТОР»).
Загальна кількість можливих результатів дорівнює числу способів, яки-
ми можна відібрати 3 картки з наявних 5, одержуючи при цьому комбінації букв що відрізняються або самими буквами (СОР – ТОР), або їхнім порядком
(РОТ – ОРТ). Воно визначається числом розміщень із 5 елементів по 3:
n A3 |
|
|
5! |
|
|
5! |
|
2! 3 4 5 |
3 4 5 60 |
|
|
|
|
|
|
. |
|||||
5 |
(5 |
3)! |
2! |
2! |
|
|||||
|
|
|
Шукана імовірність:
P( A) |
m |
|
1 |
|
1 |
. |
|
|
|
||||
n |
A3 |
60 |
||||
|
|
|
5 |
|
|
|
ІІІ. Сполучення
Сполученнями називають всі можливі комбінації з n елементів по k
елементів, які відрізняються друг від друга принаймні хоча б одним елементом.
Позначаються символом Сnk
n - кількість всіх наявних елементів;
k – кількість елементів у кожній комбінації k n .
С k |
n! |
||
|
|
||
k! n k ! . |
|||
n |
|||
|
|
Приклад. Скількома способами можна вибрати 3 студентів, із групи чисельністю 30 чоловік.
Рішення. Необхідно прорахувати число можливих комбінацій витягну-
тих з 30 елементів що включають по 3 елемента (причому комбінації: {Пархо-
менко, Сергієнко, Божок} і {Сергієнко, Божок, Пархоменко}– однакові комбінації). Використовуємо число розміщень із 30 елементів по 3:
C3 |
|
30! |
|
|
30! |
|
|
27! 28 29 30 |
4060 |
3! 30 3 ! |
|
|
|
||||||
30 |
|
|
3! 27! |
|
1 2 3 27! |
||||
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
13 |
|
|
|
|
Приклад. В урні 5 білих і 4 червоних кулі. З урни навмання витягають 3
кулі. Знайти імовірність того, що витягнуті кулі - білі.
Рішення. Позначимо A подію, що складається в тім, що всі 3 кулі бу-
дуть білими.
Усього в урні 5 4 9 куль.
Загальне число можливих елементарних исходов випробування дорів-
нює числу способів, якими можна витягти 3 кулі з 9:
n C 3 |
|
|
9! |
|
|
9! |
|
6! 7 8 9 |
84 |
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
9 |
|
3!(9 3)! |
|
3! 6! |
1 |
2 3 6! |
|
||||||||||||||
|
|
|
|
||||||||||||||||||
Число результатів, що сприяють події A , дорівнює числу способів, яки- |
|||||||||||||||||||||
ми можна відібрати 3 білих кулі з наявних 5 білих: |
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
m C 3 |
|
5! |
|
|
|
|
5! |
|
|
|
3! 4 5 |
10 |
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
. |
||||||||||||
5 |
|
|
3!(5 3)! |
|
|
3! 2! |
|
|
|
3! 1 2 |
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
Шукана імовірність дорівнює: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
P( A) |
C53 |
|
|
10 |
|
|
5 |
|
|
|
|
||||||||
|
|
C 3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
84 |
|
|
|
|
42 |
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
9 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Приклад. У ящику є 11 однакових куль. Причому 4 з них пофарбовані в синій колір, а інші білі. Навмання витягають 5 куль. Знайти імовірність того,
що серед них 2 сині.
Рішення. Позначимо A подію, що складається в тім, що серед витягну-
тих 5 куль 2 сині.
Загальні кількість можливих елементарних результатів випробування дорівнює кількості способів, якими можна витягти 5 куль із 11, тобто
n C 5 |
11! |
|
|
11! |
|
|
6! 7 8 9 10 11 |
462 |
|
|
|
|
|
||||||
11 |
5!(11 5)! |
|
5! 6! |
|
2 3 4 5 6! |
||||
|
|
|
|||||||
Підрахуємо кількість результатів, |
що сприяють події A : 2 синіх кулі |
||||||||
можна взяти з 3 наявних синіх куль C42 |
способами; при цьому інші 5 2 3 |
14
кулі повинні бути білими, взяти ж 3 білих кулі з наявних 7 можна C73 спосо-
бами. Отже, кількість сприятливих результатів дорівнює:
m C 2 |
C 3 |
|
|
4! |
|
|
|
7! |
|
|
|
4! |
|
7! |
|
|
3! 4 5 6 7 |
210 |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
4 |
7 |
|
2!(4 2)! |
|
3!(7 |
3)! |
|
2 2 |
|
3! 4! |
|
4 3! |
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
|
|
|
|
P( A) |
C 2 |
C 3 |
|
210 |
|
35 |
|
|
|
|
|
||||||||
Шукана імовірність: |
4 |
7 |
|
|
|
|
|
|
. |
|
|
|
|
||||||||||
C 5 |
462 |
77 |
|
|
|
|
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
11 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
У загальному випадку, для розв’язання завдань типу: У партії з N дета-
лей є n стандартних. Навмання відібрані m деталей. Знайти імовірність того, що серед відібраних деталей рівно k стандартних. Можна використовувати форму-
лу:
Ck Cm k p n N n .
CNm
З використанням засобів пакета MS Excel реалізувати можливості обчи-
слень за основними формулами комбінаторики (сполучення, розміщення, пере-
становки).
Хід виконання завдання
1. У раніше створеному файлі (при виконанні завдання 1) перейменува-
ти «Аркуш 2» в «Комбінаторика».
2. Сполучення. Довільна k-елементна підмножина даної множини з n
елементів називається сполученням з N елементів по k. Порядок елементів у сполученні не суттєвий. Приклад типового завдання на сполучення: є 2 черво-
них і 5 жовтих тюльпанів; букет складають із 3-х квіток; скільки різних варіан-
тів складання букета? Тут береться підмножина з 3-х елементів із множини, що складається з 7-ми елементів, порядок зовсім не важливий.
3. Кількість сполучень можна обчислити за допомогою функції ЧИС-
ЛОКОМБ(n;k), що відноситься до математичних функцій.
4. На відповідному аркуші введіть заголовок в комірку А1 («Сполучен-
ня»).
15
5. В комірку А2 введіть текст «Загальна кількість елементів», в комірку В2 - «Кількість елементів підмножини», в комірку С2 - «Кількість сполучень».
Рисунок 1.8 – Зовнішній вигляд аркуша електронної таблиці після введення за-
головків
6. Об'єднайте комірки А1, В1 і С1. Для цього виділите відповідні комір-
ки й виберіть пункт «Формат комірок» з меню «Формат», або з контекстного меню. У вікні, що відкрилося, активуйте пункт «Об'єднання комірок». Натис-
ніть ОК.
7. Змініть формат комірок із заголовками відповідно до попереднього завдання.
Рисунок 1.9 – Зовнішній вигляд таблиці після форматування заголовків
16
8. В комірку С3 введіть формулу для обчислення сполучень: =ЧИСЛКОМБ(А3;В3)
Цю формулу ви можете ввести двома способами: або вручну, набравши її із клавіатури, або з використанням майстра функцій, піктограма для якого перебуває в рядку формул вікна електронної таблиці.
Рисунок 1.10 – Вигляд електронної таблиці після введення формули
9. Підставте значення, зазначені в прикладі вище, для обчислення кіль-
кості сполучень.
Рисунок 1.11 – Вигляд електронної таблиці після введення значень
17
10. Скопіюйте дану формулу на 10 рядків нижче.
Рисунок 1.12 – Вигляд електронної таблиці після копіювання формули
11. Розміщення. Різні впорядковані k-елементні підмножини множини з n елементів називаються розміщеннями з n елементів по k. Розміщення відріз-
няються один від одного або елементами, або їхніми порядками проходження.
Приклад типового завдання на обчислення розміщень: у групі 5 дівчин і 8 юна-
ків. Для представництва цієї групи на конференції вибирають 4 людини, яким привласнюються номери для виступу на даній конференції. Скільки різних ва-
ріантів складання такої групи можна побудувати? У даному завданні буде мі-
нятися як склад підмножини, так і порядок елементів даної підмножини. Тому застосовується формула для обчислення розміщень.
12. Обчислення розміщень засобами MS Excel можна реалізувати із за-
стосуванням функції ПЕРЕСТ(n;k), де n– кількість елементів ісходної множи-
ни, а k – кількість елементів обраної підмножини.
13. Виділіть в аркуші «Комбінаторика» діапазон комірок А1:С2. Скопі-
юйте їхній зміст у буфер (або сполученням клавіш Ctrl+C, або Виправлення -
Копіювати).
14. Встановіть курсив миші в комірку Е1. Вставте вміст буфера (сполу-
18