31. Матеріали, що використовуються у виробництві непродовольчих товарів

У промисловому матеріалознавстві матеріали діляться на металеві і неметалеві. Металеві матеріали діляться на матеріали чорної металургії (сталі, чавуни, феросплави і сплави на основі заліза, леговані кольоровими металами, в кількості, що перевершує стали) і матеріали кольорової металургії (алюміній, цинк, свинець, олово, нікель і сплави на їх основі, а також благородні метали). Неметалічні матеріали: скло, кераміка, деревина, волокнисті матеріали рослинного та тваринного походження. Частина матеріалів має природне походження (деревина, рослинні і тваринні волокна, шкури, пісок, камінь, глини та ін.), Частина - штучне (пластичні маси, скло, кераміка та ін.). Металеві матеріали використовуються для виготовлення металлохозяйственних (посуд, ножові вироби, столові прилади та приладдя, прилади, що полегшують домашню працю, інструменти, садово-городній інвентар) і ювелірних товарів, будівельних матеріалів (прилади для вікон і дверей, конструкційні елементи, кріпильні вироби), є основним конструкційним матеріалом, використовуваним при виробництві транспортних засобів (велосипедів, мопедів, мотоциклів, автомобілів, човнів і катерів). Неметалеві матеріали: З керамічних матеріалів виготовляють будівельні матеріали (наприклад, цеглу, черепицю, облицювальну плитку), господарські товари (наприклад, посуд), художньо-декоративні вироби. Зі скла виготовляються будівельні матеріали (віконні, вітринні стекла, облицювальні плитки, склопластики, блоки, вата-утеплювач), господарські товари (склотара, посуд, дзеркала та ін.), Технічні вироби (оптичні, світло- та електротехнічні, хіміко-лабораторні, приладові скла та ін.). Деревні матеріали використовуються в якості палива, матеріалу для виготовлення будівельних виробів, сировини для виробництва паперу та картону, матеріалу для виготовлення меблів. Волокнисті матеріали є сировинним матеріалом для прядіння ниток, мотузок як частина композитних матеріалів, а також для виробництва паперу та повсті.

18. Матеріали порошкової металургії. Пористі порошкові матеріали, їх характеристика та галузі використання.

Сплави, які отримують з металевих порошків пресуванням і наступним спіканням без розплавлення, називають порошковими, а спосіб одержання — порошковою металургією.

Технологія порошкової металургії забезпечує одержання виробів із одного металу, наприклад заліза (такі вироби називають однокомпонентними), а також із суміші порошків металу або металів із неметалами (багатокомпонентні вироби). За цією технологією можна отримати сплави з металів, які не утворюють розчинів, не змішуються в рідкому стані, а також із металів з неметалами. Схема отримання виробів з порошків складається з таких основних процесів: одержання порошків і підготовка порошкової шихти, формування під тиском і спікання відформованих виробів. Така схема практично визначає технологію виробництва без відходів і можливість одержання виробів з різними властивостями. Ці вироби можуть бути дуже м'якими або дуже твердими, фрикційними або антифрикційними, магнітном'якими, магнітнотвердими, з високою електропровідністю і високим електроопором, жаростійкими і холодостійкими. До пористих порошкових матеріалів відносять вироби, що мають пористість у межах від 10 до 30%. Вироби з пористістю менш як 10% — малопористі, більш як 30% — високопористі.

Пористі підшипники. У машинобудуванні широко застосовують пористі підшипники, що мають високі антифрикційні властивості. їх виготовляють з антифрикційних матеріалів, що складаються із залізних, бронзових, алюмінієвих порошків, в які іноді додають графіт. Такі підшипники добре пристосовуються, безшумні в роботі.

Перед експлуатацією пористі підшипники добре просочують мастилами, через що вони, як правило, тривалий час не потребують мащення.

Для тривалої (протягом 2—3 років) роботи без мащення застосовують пористі підшипники з масляними карманами. У практиці застосовують підшипники, виготовлені з інших сплавів, наприклад залізо — мідь і залізо — графіт. В умовах підвищеної корозії застосовують бронзові і бронзо-графітові підшипники.

Добрі наслідки дає просочування пористих підшипників пластмасами, наприклад флюоном або тефлоном (торгові позначення пластмас). Коефіцієнт тертя такої пластмаси становить 0,04—0,05, а хімічну стійкість вони зберігають до 300° С.

Пористі підшипники досить широко застосовують в автомобілебудуванні, на залізничному транспорті, у сільськогосподарському машинобудуванні, приладобудуванні, верстатобудуванні, електропромисловості, текстильній та харчовій промисловості.