11.Точність мови. Причини порушення точності. Шляхи досягнення точності мови.

Точність великою мірою залежить від глибини знань та ерудиції особистості, а також від активного словникового запасу. Висловлюючи власні думки, слід добирати слова, які найбільше відповідають

змісту, зокрема варто користуватися словником синонімів, тлумачним словником тощо.

Отже, точність - «це уважне ставлення до мови, правильний вибір слова, добре знання відтінків значень слів-синонімів, правильне вживання фразеологізмів, крилатих висловів, чіткість синтаксично-

смислових зв'язків між членами речень»

Точність передбачає 1) вживання в мові слів і словосполучень, звичних для людей, які володіють нормами літературної мови; 2) оформлення і вираження думки адекватно предмету або явищу дійсності, тобто несуперечність предмета і його назви.

Точність досягається в контексті і реалізується, першою чергою, лексичними ресурсами мови. Найбільше можливостей для точного співвіднесення предмета і його назви мають синоніми, омоніми, пароніми, полісемантичні слова.

Добираючи слово з метою досягнення точності висловлювання, враховуємо:

1) стильову приналежність слова (офіційно-діловий стиль нормативного акта, науковий стиль визначень, напівофіційний стиль в ході спілкування: слідчий - підозрюваний, свідок, потерпілий тощо). Наприклад: адвокат - юрист, який захищає обвинуваченого на суді; захисник - особа (може бути не юрист), що здійснює судовий захист обвинуваченого; оборонець, оборониш (рідковживані)-той, хто відстоює інтереси обвинуваченого під час судового процесу; речник (застаріле, рідковживане в значенні "адвокат"). Отже, синонімічний ряд, відповідно до сфери вживання, вибудовується таким чином: адвокат (юрид.) - захисник (юрид.) - оборонець (розм.)-оборонник (розм.) - речник (заст.);

2) емоційно-експресивне значення слова (урочисте - буденне, піднесене - офіційне - нейтральне - знижене - іронічне і под.). Наприклад: документ (офіційне) - папір (розм.) - папірчик (ірон;)-бумага (розм., заст.);

3) приналежність слова до певної групи лексики поза літературною мовою (діалектне, просторічне, жаргонне, сленг і под.);

4) місце слова у словниковому запасі (активний - пасивний словниковий запас).

12.Логічність мови як ознака культури мови. Причини порушення логічності мови та шляхи їх усунення.

Важливим критерієм бездоганності мовлення є його послідовність, себто логічність. Щоб виклад думок був послідовним (логічним), насамперед треба скласти план або тези висловлювання, в яких була би внутрішня закономірність, послідовність, вмотивованість, що відповідають законам логіки.

Причини логічних помилок:

• тавтологія: моя автобіографія, захисний імунітет, висловити свою думку;

• поєднання логічно несумісних слів: убивчо щедрий, страшно красивий;

• порушення порядку слів у реченні: Гнів зумовлює біль (чи Біль зумовлює гнів);

• неправильне вживання похідних сполучників української мови: не стільки..., скільки (треба не так..., як); чим..., тим (треба що..., то); у той час як (треба тоді як):

1. Страшні не стільки процеси, скільки провокації (правильно: Не так страшні протести, як провокації.)

2. Чим далі, тим гірше (правильно: Що далі, то гірше?)

3. Уряд України намагається подолати кризу, у той час як його опоненти ускладнюють цю проблему (правильно: Уряд України намагається подолати кризу, тоді як опоненти ускладнюють цю проблему);

• помилкове поєднання дієслівних зв'язок української мови становить і являє собою, утворюючи зв'язку становить собою замість є {становить): Реформа становить собою частину державного процесу (правильно: Реформа є частиною державного процесу. Реформа становить частину державного

процесу).

• вживання пасивних конструкцій, до складу яких входять дієслова на -ся, замість активних конструкцій: Президент обирається народом (правильно: Народ обирає Президента).

Можна продовжувати перелік логічних помилок, що виникаютьвнаслідок порушення хронологічної точності, не розмежуванням конкретного і абстрактного понять, розширенням і звуженням понять,

недоречним вибором синтаксичних конструкцій тощо. Більшість таких помилок мають логічне підґрунтя, тому мову треба вивчати впродовж усього життя. Логічність мовлення перебуває в тісному

зв'язку з точністю.