7.Основні законодавчі документи

ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ.

Правовою основою законодавства щодо охорони праці є :

1.Конституція України (26 червня 1996 р.),

2.Закони України:

- „Про охорону праці",

-„Про охорону здоров'я",

- „Про пожежну безпеку",

-„Про використання ядерної енергії та радіаційний захист",

-„Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення",

- Кодекс законів про працю України (КЗпроП).

В ст. 43 Конституції України записано: „Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає, або на яку вільно погоджується", „Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом", „Використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров'я роботах забороняється".

Кожен, хто працює, має право на відпочинок (с. 45 Конституції України). Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час.

У тексті ст. 46 Конституції України вказано на те, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основоположним законодавчим документом в галузі охорони праці є Закон України „Про охорону праці", дія якого поширюється на всі підприємства, установи і організації незалежно від форм власності та видів їх діяльності, на усіх громадян, які працюють, а також залучені до праці на цих підприємствах. Цей Закон визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян про охорону їх життя і здоров’я в пресі трудової діяльності, регулює за участю відповідних державних органів відносини між власником підприємстві, установи і організації або уповноваженим ним органом і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в України.

Галузеві документи про охорону праці :

1. Правила безпеки у вугільних шахтах .К.2005.

2. Збірник інструкцій до правил безпеки у вугільних шахтах.К.2002.(том 1, 2.).

3. Гірничий закон України. К.

4. Система управління охороною праці у вугільний промисловості України . К 2002.

5. Інструкції з охорони праці за професією.

Крим цього : колективний договір, трудовий договір, та інші.

8. Органи нагляду та контролю за охороною праці.

Нагляд та контроль за дотримуванням законодавства України про охорону праці здійснюють державні органи та інспекцій, а також професійні спілки. Окрім, цього, дотримування законодавства про працю контролюють Верховна рада ,Мінвуглепром, а також Генеральна прокуратура.

Державний нагляд :

1. Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду (Держгірпромнагляд);

2. Державний комітет України з ядерної та радіаційної безпеки;

3. Органи державного пожежного нагляду управління пожежної охорони Міністерства внутрішніх справ України;

4. органи та заклади санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров’я України.

Органи державного нагляду мають право :

• безперешкодно в будь-який час відвідувати підконтрольні підприємства для перевірки дотримання законодавства про охорону праці, одержувати від власника необхідні пояснення, матеріали та інформацію з даних питань;

• надсилати керівникам підприємств , а також їх посадовим особам обов’язкові для виконання розпорядження (приписи ) про усунення порушень і недоліків в галузі охорони праці;

• зупиняти експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць і обладнання до усунення порушень

• вимог щодо охорони праці, які створюють загрозу життю або здоров’ю працюючих;

• надсилати власникам, керівникам підприємств подання про невідповідальність окремих посадових осіб займаній посаді, передавати в необхідних випадках матеріали органам прокуратури для притягнення їх до кримінальної відповідальності.

Органи державного нагляду за охороною праці встановлюють порядок опрацювання і затвердження власниками положень, інструкцій та інших тактів про охорону праці, що діють на підприємствах ,розробляють типові документи з цих питань.

Власник повинен безплатно створити необхідні умови для роботи представників органів державного нагляду за охороною праці.

Нагляд з боку профспілки здійснює технічна та правова інспекція праці.

Громадський контроль здійснюється профспілковими комітетами, цей контроль на практиці здійснюється громадськими інспекторами і комісіями з охорони праці.

Технічна інспекція праці миє такі ж самі права як і держнагляд.

Громадський інспектор з охорони праці здійснює контроль за виконанням законодавства про працю , дотримуванням правил та інструкцій з техніки безпеки, а також за забезпеченням робітників спецодягом, спецвзуттям і засобами захисту. Всю цю роботу він виконує у неробочий час.

Комісія з охорони праці затверджується профспілковим комітетом. Комісія контролює виконання адміністрацією законодавства про працю,пе5ревіряє умови техніки безпеки, вивчає заподій нещасних випадків , та професійних захворювань, а також контролює забезпечення робітників спецодягом, спецвзуттям та засобами захисту. Комісія систематично проводить звіт про виповнену роботу перед профспілковим комітетом.

Відомчий контроль здійснюється керівниками підприємств, виробничих об’єднань та Мінвуглепром .