172

Загальні питання охорони праці та правове регулювання.

1. Дисципліна „охорона праці” та ії задачи.

Охорона праці – це система правових, соціально – економічних, організаційно – технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереже6ння здоров’я та працездатності людини в процесі праці.

Основна задача охорони праці – створення таких умов праці , яки сприяють підвищенню продуктивності праці , запобіганню професійних захворювань, виробничого травматизму та аваріям.

2.Охорона праці як суспільно-економічний чинник і галузь науки.

Коли люди гинуть на війні або вмирають від невиліковних хвороб, з цим злом хоча і важко примиритись , однак його неминучість ще можна зрозуміти. Коли ж у мирний час у звичайній повсякденній праці люди отримують каліцтва, від яких стають інвалідами або вмирають, якщо це трапляється з сотнями, тисячами здорових людей найчастіше молодого і середнього віку, то подібне явище сприймається не тільки трагічно ,воно просто не вкладається у свідомість.

Людство впоралося з епідеміями чуми, віспи, холери та інших хвороб, знайшло способи боротьби з багатьма захворюваннями, шукає шляхи продовження життя, стримування війн, але дотепер не навчилося надійно захищати людину, ії здоров’я в процесі повсякденної праці. Міжнародна статистика свідчить, що в наш час травматизм може бути прирівняний до епідемії. Так, за даними Всесвітньої організації охорони праці смертність від нещасних випадків на сьогодні займає третє місце після серцево-судинних і онкологічних захворювань, причому переважно гинуть працездатні люди віком до 40 років (30 – 35%).

Тому розуміло, що охорона праці відіграє важливу роль, як суспільний чинник, скільки, якими б вагомими не були трудові здобутки, вони не можуть компенсувати людині втраченого здоров’я , а тим більше життя – те і інше дається лише один раз. Необхідно пам’ятати , що через нещасні випадки та аварії гинуть на виробництві не просто робітники та службовці, на підготовку яких держава витратила значні кошти, а перш за все люди – годувальники сімей, батьки та матері дітей.

Окрім соціального, охорона праці має, безперечно, важливе економічне значення це і висока продуктивність праці, зниження витрат на оплату лікарняних, компенсацій за важкі та шкідливі умови праці тощо. За розрахунками наслідки нещасних випадків коштують у 10 разів дорожче, ніж вартість заходів щодо їх попередження.

Економічні витрати, пов’язані з нещасними випадками, складають 1% світового валового національного продукту. На ці кошти, орієнтовно, можна забезпечити харчування протягом року близько 75 млн. людей.

3.Основні етапи розвитку охорони праці

Питання щодо забезпечення безпечних умов праці завжди супроводжували розвиток цивілізації людства.

Умови праці розглядалися в працях Аріситиеля (387-322 рр. до н.е.), Гіппократа (400-377 рр. до нашої ери). Ще за 379 років до нашої ери Гіппократ звернув увагу на шкідливий вплив шилу на організм рудокопів, який утворюється при видобуванні руди.

Лікарі епохи Відродження (Агрікола, Парацельс) докладно описали важки умови праці, якими вирізнялися гірничорудні та металургійні підприємства того часу. У 1700 р. Вийшла книга Бернардино Рамацині „Роздуми про хвороби ремісників”, в котрій були детально розглянуті питання гігієни праці і патологічних змін, що виникають в осіб різних професій.

М.В. Ломоносов (1711-1765 рр.) написав основоположні праці про безпеку в гірництві.

Питання гігієни праці були висвітлені Ф. Ф. Ерисманом (1842—1915 рр) в його книзі „Професійна гігієна фізичної та розумової праці” (1877 р.).

Значний вклад у розвиток гігієни праці вніс І. М. Сєченов (Ї829—1906рр.), який у своїй праці „Нарис робочих рухів людини” (1907 р.) науково обґрунтував цілу низку питань щодо ролі центральної нервової системи та органів чуття людини в процесі праці.

Багато робили для наукового вивчення і вдосконалення гігієни та безпеки праці в умовах інтенсивного розвитку промисловості вчені Д. П. Нікольський (1855—1918 рр.), О. О. Прес (1857—1930 рр.), В. О. Левицький (1867-1918 рр.).

Науково-технічний прогрес вносить принципові нововведення у всі сфери сучасного матеріального виробництва, при цьому докорінним чином змінюються знаряддя та предмети праці, методи обробки інформацій, що в свою чергу змінює умови праці.

В Україні питаннями подальшого вдосконалення охорони праці сучасних умовах, проведенням фундаментальних та прикладних наукових досліджень а вищеназваних питань займаються: Національний науково-дослідний інститут (НДІ) охорони праці , Державний НДЇ техніки безпеки хімічних виробництв, Інститут медицини праці, Український НДІ пожежної безпеки, галузеві НДЇ, проектно-конструкторські установи, навчальні заклади.