- •© Закалик г. М., 2016 © ну «Львівська політехніка», 2016 передмова
- •1. Теоретична основа підготовки до практичних (семінарських занять) студентів
- •Основні типи практичних (семінарських) занять і відповідні до них види діяльності та вимоги до рівня підготовленості студентів
- •Рекомендації щодо підготовки до виступу на семінарського заняття:
- •2. Критерії оцінювання навчальної роботи студентів
- •3. Зміст дисципліни за темами Практичне (семінарське) заняття № 1 Завдання, предмет та методи патопсихології. Розвиток патопсихології. Етичні принципи патопсихології
- •Практичне (семінарське) заняття № 2 Патопсихологічне дослідження. Організація роботи патопсихологічної лабораторії
- •Практичне (семінарське) заняття № 3 Аномалій психічного розвитку дитини: шляхи діагностики
- •Практичне (семінарське) заняття № 5 Розлади мислення та мовлення. Порушення свідомості та самосвідомості
- •Практичне (семінарське) заняття № 4 Проблема порушень сприйняття, відчуттів, пам’яті та уваги
- •Практичне (семінарське) заняття № 6 Психометричнi методи дослiдження iнтелекту. Порушення розумової діяльності.
- •Практичне (семінарське) заняття № 7 Патопсихологічні регістр-синдроми
- •Практичне (семінарське) заняття № 8 Тривожні розлади та суїцид. Розлади харчування та порушення психіки при зловживанні психоактивними речовинами
- •5. Питання до іспиту
- •Список рекомендованої літератури
2. Критерії оцінювання навчальної роботи студентів
Критерії оцінювання розроблені за чотирибальною системою («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно») з урахуванням повноти і правильності виконання завдань та обов’язковим переведенням оцінок у шкалу ECTS і 100-бальну шкалу Університету для оцінювання інтегрованих знань студентів із кожного модуля.
При цьому враховується:
- здатність диференціювати, інтегрувати й уніфікувати знання;
- вміння застосовувати правила, методи, принципи у конкретних ситуаціях;
- навики співвідношення причин і наслідків; спроможність аналізувати й оцінювати факти, події, явища та прогнозувати бажані результати від прийнятих рішень;
- здатність викладати письмову відповідь граматично і стилістично грамотно, логічно, послідовно з використанням наукових термінів понять (три останні критерії стосуються й усної відповіді).
Оцінка знань студентів повинна відповідати наступним вимогам:
Оцінка «відмінно» – коли студент демонструє знання всього програмного матеріалу; системно, послідовно, грамотно і логічно його викладає; здатний пов'язати теорію з практикою; правильно відповідає на додаткові запитання в контексті теми заняття; спроможний обґрунтувати, аргументувати власні висновки; проявляє вміння самостійно узагальнювати матеріал.
Із загального обсягу студент правильно виконує 91 – 100 % завдань.
Оцінка «добре» – коли студент володіє програмним матеріалом; грамотно і по суті викладає його; не допускає суттєвих помилок у відповіді на запитання; правильно використовує теоретичні положення і володіє необхідними навиками з узагальнення й систематизації матеріалу що вивчається.
Із загального обсягу студент правильно виконує 72 – 90 % завдань.
Оцінка «задовільно» – коли студент засвоїв основний матеріал поверхово, але не знає окремих деталей; допускає неточні відповіді чи недостатньо чіткі формулювання; порушує послідовність у викладенні програмного матеріалу та має певні труднощі в узагальненні й систематизації матеріалу, що вивчається.
Із загального обсягу студент правильно виконав 53 – 71 % завдань.
Оцінка «незадовільно» – коли студент не знає значної частини програмного матеріалу; допускає суттєві помилки у його викладі; не здатний узагальнити навчальний матеріал.
Із загального обсягу студент правильно виконав не більше 53 % завдань.
Знання студентів під час поточного контролю на практичних (семінарських) заняттях оцінюються таким чином:
- усна відповідь - оцінка від «задовільно» до «відмінно»;
- доповнення з місця до усної відповіді на підставі аналізу рекомендованої літератури – оцінка від «задовільно» до «відмінно»;
- виконання та захист індивідуального науково-дослідного завдання у вигляді реферату (від руки чи друкованому варіанті, але власним проектом) (два індивідуальних завдання за семестр) – оцінка від «задовільно» до «відмінно».
Якщо студент пропустив практичне заняття, або отримав за відповідь на занятті «незадовільно» – він повинен відпрацювати пропущене заняття в усній формі на кафедрі та виконати в зошиті для практичних занять письмово із записом передбачених завдань.
За відпрацювання студент може отримати оцінку від «задовільно» до «добре».
Студент, який під час практичного заняття отримав оцінку «задовільно» чи «добре» також може покращити її до «відмінно» шляхом відпрацювання відповідної теми.
Перед кожним змістовим модулем отримані студентом оцінки сумуються, діляться на кількість отриманих оцінок під час практичних занять та множаться:
- якщо 1 оцінка на 2;
- якщо 2 оцінки на 3;
- якщо 3 оцінки на 4;
- якщо 4 оцінки на 4.
При цьому, якщо студент не відпрацював пропущене заняття або оцінку «незадовільно» вони враховуються при діленні як нулі, а при множенні не враховуються.
Наприклад:
Студент «А» за час практичних занять отримав такі оцінки:
3 + 3 = 6; 6 : 2=3; 3 х 3 = 9 балів.
Студент «Б» отримав:
3 + н/б + 2 + 3 = 6; 6 : 4 = 1,5; 1,5 х 3 = 4.5, у підсумку 5 балів.
Якщо б студент «Б» відпрацював пропущене заняття та «незадовільно» навіть на «задовільно», його поточна оцінка була б наступна:
3 + 3 +3 + 3 = 12; 12 : 4 = 3; 3 х 4 = 12 балів.
Отже, за результатами поточної успішності студент за семестр може отримати – 40 балів.
Якщо робочим планом для ЗФН передбачена контрольна робота, то вона може оцінюватися так:
КР розбивається на 4 частини, кожна з яких оцінюється за шестибальною еквівалентною шкалою – 0, 1, 2, 3, 4 і 5, а загальна сума за КР обчислюється як сума всіх еквівалентних балів. При використанні цього способу контрольну роботу оцінюють в 20 балів.
Приклад 1. НПП студенту ЗФН виставляє максимум 20 балів (тут ваговий коефіцієнт k=20/5=4) під час лекційних, практичних, семінарських та індивідуально-консультативних занять, 20 балів – за контрольну роботу.
Підсумкова оцінка за семестр – поточна успішність в сукупності за семестр + екзамен (40+60=100).
Максимальна кількість балів, яку можна отримати на екзамені – 60 балів.
Екзамен проводиться у письмовій формі у вигляді тестових запитань трьох рівнів складності та двох описових питань.
