МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ

ОСНОВИ ПАТОПСИХОЛОГІЇ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до проведення практичних (семінарських) занять

для студентів денної та заочної форм навчання

освітнього рівня «Бакалавр»

спеціальності 053 «Психологія»

Затверджено

на засіданні кафедри теоретичної

та практичної психології

Протокол № 1 від 31 серпня 2016 р.

Львів - 2016

Основи патопсихології: Методичні вказівки до проведення практичних (семінарських) занять для студентів денної та заочної форм навчання освітнього рівня «Бакалавр» спеціальності 053 «Психологія» / Укл. Г. М. Закалик. – Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2016. – 20 с.

Укладач: Г. М. Закалик, ст. викладач

Відповідальна за випуск: М. Й. Варій, д.пс.н., проф.

Рецензент: М. Й. Варій, д.пс.н., проф.

© Закалик г. М., 2016 © ну «Львівська політехніка», 2016 передмова

Прискорення темпу життєдіяльності сучасної людини, зростання обсягів інформації, що здатні зумовлювати невротичні зриви в результаті інформаційного перенавантаження, емоційне напруження. Ускладнення соціально-економічних умов і політичної ситуації в сучасному суспільстві зумовлюють збільшення випадків психічної патології, особливо межової, що в свою чергу вимагає від психолога незалежно від його професійних орієнтацій, знань основ психіатрії, вмінь і навичок діагностувати психічну патологію. Не випадково, що в західній психології звично вживають термін clinical psyсhology стосовно обов’язків практичного психолога. Вивчення курсу «Основи патопсихології» сприяє поглибленому розумінню структури і закономірностей психічної діяльності, дає змогу індивідуалізувати систему діагностичних, лікувальних, психопрофілактичних та експертних заходів.

Мета дисципліни «Основи патопсихології» — підготувати студентів-психологів до практичної роботи з людьми, реалізуючи індивідуальний підхід та враховуючи внутрішню і зовнішню детермінацію, співвідносячи природні та соціальні чинники поведінки людини.

Засвоєння основ патопсихології, вміння користуватись широким арсеналом діагностичних прийомів і методик надасть можливість практичному психологу оволодіти знаннями психологічних механізмів виникнення і динаміки психопатологічних розладів, що створить фундамент для успішної діагностики та психологічної корекції найбільш поширених форм психічної патології. У результаті вивчення курсу студенти повинні опанувати методологічні принципи та основні напрями патопсихологічних досліджень, закономірності та механізми порушень психічних процесів.

Основними завданнями вивчення навчальної дисципліни «Патопсихологія» є:

1. Засвоєння знань з теоретико-методологічних засад патопсихології.

2. Засвоєння вмінь та навичок, необхідних для діяльності психолога-практика у сфері психіатрії.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студенти повинні знати:

• визначення категоріального апарату сучасної патопсихології;

• завдання патопсихології;

• головні методи дослідження;

вміти:

• застосовувати патопсихологічні знання на практиці;

• добирати адекватні методи патопсихологічного обстеження;

• проводити патопсихологічне обстеження та інтерпретувати отримані дані.

На вивчення дисципліни «Основи патопсихології» заплановано 2 кредити ECTS / 60 годин.Навчальна програма розроблена на основі сучасних підходів до розуміння залежної поведінки та з урахуванням Закону України «Про психіатричну допомогу» та прийняття Україною Міжнародної класифікації хвороб 10 перегляду.

Міждисциплінарні зв’язки. Знання дисципліни «Основи патопсихології» застосовуються у «Судовій психології», «Психіатрії», «Психогенетиці», «Дефектології».

.

1. Теоретична основа підготовки до практичних (семінарських занять) студентів

Лекція є теоретичною основою для подальшого самостійного вивчення студентами курсу та підготовки до практичних (семінарських) занять,.

Самостійна робота студента над лекцією умовно поділяється на три основні етапи: підготовка до лекції, її сприйняття і конспектування та подальша робота над лекцією. На першому етапі – підготовці до лекції, студент заздалегідь знайомиться з рекомендованою навчальною літературою за тематикою пропонованої лекції; публікаціями, що розкривають актуальні питання за конкретною темою в умовах сучасного суспільства. На другому етапі – сприйняття і конспектування лекції, студент здійснює короткі записи (конспектування), що сприяють оптимальному засвоєнню усного матеріалу. При конспектуванні реалізується необхідний аналіз та «переробка» інформації; виділяється основна думка лектора і здійснюється стислий її виклад. Лекція не підлягає дослівному запису, за винятком формулювань, визначень, імен, списку рекомендованої літератури, хронологічних і статистичних даних, підсумкових висновків за темою. Заключний, третій етап – подальше доопрацювання лекції передбачає додаткове самостійне вивчення рекомендованої навчальної та наукової літератури.