- •1.Гл як ключ тенд розв і процес.
- •2.Політ фактори гл.
- •3.Соціокульт фактори гл.
- •5.Протиріччя сучасн глоб процесу.
- •6.Позитиви і негативи гл.
- •9.Сусп-природ глоб пробл сучасн.
- •10.Глоб пробл розв і забезп майбутн людини.
- •12.Економ глобалізм,стр-ра,особл.
- •13.Глобаліз тенд у наук-техн сфері.
- •14.Глобал виробн процесів.
- •15.Торг глобал та її масшт.
- •16.Характер і особл фінанси глоб.
- •17.Передум і особлив інвест глобал.
- •19.Еволюція суч міжн ек мікроінтегр.
- •20.Стратег горизонт мікроінтегр.
- •21.Процеси і форми вертик мікроінтегр.
- •22.Цілі і принц напр. Реаліз змішан форм мікроінтегр
- •23.Феномен глобал корпор.
- •24.Міжн ек макроінт (регіоналізм)
- •25.Дезінтеграц і реінтеграц у глоб ек.
- •27.Тенденц постіндустр і новітня поляриз світу.
- •28.Глоб інформатизація і ек розв.
- •29.Концепція нової ек.
- •30. Інтелектуальний ресурс глобал екон поступу.
- •31. Глобал екон парадокси
- •32. Об’єкти та суб’єкти регулюв у глобал економіці
- •33. Характер глобал ринк саморегуляції
- •34. Роль держ в глоб умовах розвитку
- •35. Становлення глобал регулятивних інститутів.
- •36. Глобалізація кризових явищ і процесів
- •37. Економічні кризи в умовах глоба ліз.
- •38. Світові фін кризи
- •39. Антикризовий потенціал нац економік
- •40. Глобалізація та безпека екон розвитку
- •43. Державно-корпорат глобалізм і проблема силової глобаліз.
- •45. Національна конкурентоспроможн в глобал умовах розвитку
- •46. Проблеми відкритості економіки в глобал середовищі
- •47. Проблема конкурент-сті України в глобал економіці
- •48. Стан і проблеми транснаціоналіз укр. Економіки.
- •49. Геоекон вимір екон розвитку Укр.
- •51. Євроінтеграційна стратегія Укр і проблеми її реаліз
- •52. Наслідки розширен єс і проблеми геоекон статусу Укр
- •53.Укр і євроазійська регіон інтегр.
- •54. Інтеграційний потенціал снд
- •55. Масштаби та напрями реаліз укр.-рос економічн співробітн.
- •57. Субрегіон вектор інтеграл політ України. Очес, гууам.
- •58. Співробітництво України з міжнарод екон організ.
- •59. Стратегія мвф в Укр.
- •60. Співроб Укр – сот
- •61. Інновац-інтелектуал стратег розвитку Укр
- •1.Гл як ключ тенд розв і процес.
- •4. Цивілізаційні виміри глобалізації.
- •5,6. Позитиви та негативи
- •28 Глобальна інформатизація
- •1.1. Визначення глобалізації і проблема співвідношення понять глоб-я та глобалізм.
- •1.2. Основні якісні ознаки і риси глобалізації
- •1.3. Часові параметри та горизонти глоб-ї.
- •1.4. Сучасна теоретична база глобалістики.
- •2.1. Ідеологічне підґрунтя сучасних глоб концепцій.
- •2.2. Система критики глобальних трансформацій
- •2.3. Парадокси глобалізації
- •3.1. Тнк, глобальні корпорації і проблема корпоративної консолідації.
- •3.2. Статус держав в умовах глобалізації.
- •4. Альтерглобалізм
- •Тема 3: Основні суб’єкти глобальної економічної системи.
27.Тенденц постіндустр і новітня поляриз світу.
Постіндустр револ на Заході, яка почал в останню чверть ХХ ст, фактично ознамен перехід до - стадії інформ-інтелект роз, а за своїми можл й наслідками не має собі рівних в історії людства. У перспективі вона відкриває шлях до ноосферної стадії розв на основі нової якості людськ рес, а не матеріальних (фінансових) інтересів.Постіндустр ек-це ек знань,постійн змін,Інтернет ек. Уже нині США та інші країни-лідери глоб розв стали "країнами знань". Матер вир-во почало набувати інтелект, інформац-сервісний х-р,а осн осн в-ми рес стають інтелект, інформац та інновації (інформ-інтелекті технології). Інтелект-інформ ресурси не може бути монополізов(на відміну від її попередн) є практично необмеж і людина є не лише творцем знань, а й їхнім власником-носієм. Конкур в постінустр ек значною мірою переноситься в Інтернет і набуває рис моделі доскон конкур, тому що формує достаток інформації, необмеж кільк покупців та продавців, зводить до нуля операц витрати і ліквідує всі бар’єри для нових учасн ринку. Різновид торгових майданчиків відповідає потребам галузі або учасників ринку. Для взаємодії на них створюють каталоги і проводять аукціони, що дає змогу зводити велику кількість покупців та продавців з усього світу і вчасно ліквід надлишки продукції. Торгівлю стандартиз товаром однієї галузі здійсн на електронбіржах. При цьому Інтернет забезпечує велику прозорість, що образно назвати «оголено економікою».Уперше в країнах постіндустр стадії розв виникає можл поступово, хоч і не без конфліктів, забезпне форм, а реал рівні права кожному громадянинові. Постіндустр револ не призводить до заверш історії розвитку, а фіксує якісні зміни структури суспільного вир-цтва. Перша стадія постіндустр - глобалізм - не запезпеч повної свободи, бо має інші ек інтереси. Незалежність може дати лише вища - ноосферна стадія розвитку цивілізації. Ноосферизм - це майбутнє глобальне суспільство, де панують не нтереси, а людський розум і колективний інтелект. Глобальна постіндустріальна економіка з пануванням глобальних корпорацій підриває товарне виробництво, обмін і вартість, але не усуває їх.Отже,в основі постіндустріал лежить Зростання постання нового технол способу вир-ва, в основі якого інтелектуалізація, інформатизація, комп ютеризація.В суч глобалізов світі, крім країн-лідерів постіндустр глоб-цивіліз розв, дуже багато держав, які перебув лише в індустр (Рос, Україна, Китай,) і навіть доіндустстадії розв (країни Африки). Викреслити їх зі світової цивілізації неможливо. І так буде завжди. Нерівномірний, несинхронний розвиток у суч умовах є його закономірністю. Сучасною глоб парадигмою розв може бути лише глобально-цивіл підхід і нова постіндустріальна теорія й методологія, яка ґрунтується на інформаційно-інтелектуальному технологічному способі виробництва та його глобальній економічній організації. Дослідження постіндустріальної системи глобалізму ХХІ століття стає найвищим науковим пріоритетом.Отже,процес глобаліз протікає в умовах сильно поляриз світ системи в плані ек міці і можлив. Таке полож є потенц джерелом ризиків, проблем і конфліктів. Кілька ведучих країн контрол значну частину вир-тва і спож, навіть не прибігаючи до політ чи ек тиску. Їхні вн пріоритети і ціннісні орієнтири наклад відбиток на всі найбільші сфери інтернаціон. Глоб сприяє стиранню грані між вн і зовн політикою держав. Політика, що виход за рамки однієї країни, охоплює усе більш широке коло проблем. Енерг, наук-техн, транспор, соц, еколог політика усе сильніше інтернаціоналізується.
