23.Феномен глобал корпор.

приділяючи особливу увагу економічній глобалізації як базі глобалізму, окремо виділяє інтернаціоналізацію, транснаціоналізацію і універсіалізацію. А Ч. Морісон у своїй концепції глобалізації провідну роль відводить мікроекономічному рівню, оскільки економічна глобалізація, на його погляд, - це особлива довгострокова стратегія корпорацій, спрямована на подолання обмежень, пов'язаних із національними кордонами і національними економіками. Цей процес відбувається, головним чином, шляхом перенесення виробництва в інші країни, розширення ринків збуту і швидкісного електронного обороту фінансових ресурсів. Очевидно, що в результаті реалізації подібної стратегії корпорації досягають таких результатів: а) перетворюються в глобальні корпорації; б) виходять з-під контролю держав; в) беруть під контроль економіку країн перебування; г) використовують силу своїх держав для подальшої експансії; д) взаємодіючи між собою, створюють автономну "нову глобальну економіку". Визначаючи глобалізацію як зденаціоналізовану "нову капіталістичну економіку", американський соціолог М. Кастельс підкреслює, що глобальний капіталізм при виборі країн, держав і галузей індустрії керується тільки інтересами отримання монопольного прибутку і надприбутку корпорацій. Суть глобалізації як результат реалізації стратегії корпорацій бачать і японські дослідники - учасники проекту "Планета Земля ХХІ". При цьому вони об'єднують можливості міжнародної економічної інтеграції, з дного боку, і локальні (національні) фактори - з іншого.

24.Міжн ек макроінт (регіоналізм)

Ек інтеграція є процесом об”єдн та взаємного структурн наближ нац. ек-к, який приводить до появи спільного ринк. простору, створення інтернаціон форм госп-ння, збільш взаємозалеж в-х комплексів, все більш широкого узгодж ек. політики та спільн регул на основі міждерж угод і за мікроек. підприєм взаємодії. Основні форми міжнар інтеграції на макрорівні є: *Зона преференц торгівлі - зону з пільг торг режимом, коли дві або декілька країн зменш взаємні тарифи з імпорту товарів, зберіг рівень тарифів в тор з ін країнами. (Преференц система Брит Співтов (1932 р.), що об'єдн 48 держав) *У зонах вільної торг -особл пільг торг режим для країн-учасниць за рах усун вн тарифів при їх збер в торгівлі з ін країнами. (Пн-амер угода про вільну торгівлю (НАФТА)."*Митний союз являє собою угоду двох або декількох держав, що передбач зону вільн торг+ усун вн тарифів та встановл спільного зовн тарифу. ( ЄС-з 1968 р.).*У рамках спільного ринку забезп митний союз+ вільний рух не тільки товарів, а й послуг, капіталів та громадян (робочої сили( ЄС).*В ек союзі спільн ринок+вільний рух ф-рів і рез-тів в-цтва доповн гармоніз вн та зовн ек політики. В країнах-учасницях функціонує, як правило, єдина грош одиниця. На основі ек створ політичні союзи, в яких поряд з ек забезпеч й політ інтеграція. На макрорівні інтеграція набуває форми регіоналізації. Регіо­налізація – процес поступового формспільного ринк та вир-чого простору між геогр, істори­ч, структурно спорідн народами, який супроводж зближ умов торгово-ек діяльності, зниж та взаємоскас обмежень з метою підвищення ек ефектив­ності та розв’язання спільних проблем. Ефективність міжн регіон ек інтеграц досяг за рахунок таких чинників: * усун дискримінації та бар’єрів між країнами-учасницями інтеграц угрупувань у русі товарів та послуг, капіталу, *стандартизація та уніфікація у в-чо-комерц сфері, *динам ефекту завдяки розшир ринку та економії на масштабах вир-цтва, *забезпеч достатнього рівня конкуренції.Для зрілих інтегр угруп (спільний ринок, ек та політичні союзи) хар-ні:* синхронізація процесів відтворення; * створення господарського комплексу з тісними взаємозв'язками національних економік з пріоритетом власного розподілу праці; *особливі механізми регулювання, переважно через наднац органи; *узгоджена політика як у взаємних економічних відносинах, так і у відносинах з іншими країнами та групами країн.Проте, незважаючи на очевидні ек переваги, процеси міжна регіональної ек інтеграції відбуваються на тлі складного переплетіння політичних і соціально-економічних проблем. Основні чинники, що зумовлюють виникнення й існування згаданих проблем, такі: * політико-правові, економічні та соціально-культурні відмінності країн-учасниць; *зростання затрат при реалізації регулівних функцій на наднац рівні; *суперечності розширення складу інтеграційних угруповань, *ідеологічні розходження. Регіоналізація показала, що *вона є більш млявою та менш ефективн, ніж система багатостор торгівлі. *не спроможна принести більш вагомі результати, ніж система багатосторонньої торгівлі. Таким чином, регіоналізація, з одного боку, стимулює (у своїх межах) процеси економічного зближення країн, але, з іншого боку, уповільнює процеси глобалізації, посилюючи відокремленість економічних угрупувань країн, а також суперечності та конкуренцію між ними.Шляхами: * “знизу-догори”, - міжн ек зв’язків на рівні підприємців, корпорацій. Ці зв’язки активно підтрим на держ рівні і водночас розробл й реалізуються широкомасшт двосторпроекти поглибл міжн ек співроб. (між США та Канад) *“згори-донизу”, коли з різних політ та соц- ек причин створ інтегр угруп країн, які ще не повністю відповідають критеріям інтегр сумісності, але в процесі подальш регул і скоордин на наднац рівні співробітн досягають тієї чи ін форми міжн ек інтеграції, (в Європі через дво- і багатосторонні переговори і асоційовану участь окремих країн у д,яльності інтегр угруповань, як, вже функціонують)