45.Методологічні підходи у визначенні психічної норми і патології

Підходи:

• Біологічний-нормою поведінки є поведінка визначена природою

• Природно – науковий-заснований на синтезі об’єктивних фактів(патологія пологів,виявленння ↑ судомноїготовності на ЕЕГ)

• Соціальний – будь-яке явище соц.декомпенсації, антисоціальна поведінка діагностується як психічний розлад

• Експериментально-ψ-ненормативність психічних функцій, відхилення від норми приводить до виявлення ненормальності, яка ототожнюється з хворобою

46.Порушення особистості:формування патологічних потреб і мотивів

Формування патологічних потреб і мотивів. Спотворене відображення свідомості власної особистості може призвести до специфічних розладів, прийняти характер зміни фізичного образу "Я". Перетворення соціальної потреби в патологічний потяг може бути проілюстровано станом хворих нервовою анорексією.

Порушення смыслообразования. Вже діти молодшого шкільного віку усвідомлюють мотиви, заради яких вони повинні вчинити дію. Проте часто ці мотиви залишаються лише знаемыми і не спонукають до дії (К. І. Божович). Дитина може знати, що для оволодіння майбутньою професією треба добре вчитися, але, незважаючи на це розуміння, мотив до навчання не має достатньої спонукальної сили і доводиться підключати якісь додаткові мотиви

Порушення контролю над поведінкою. Одним з найбільш яскравих проявів порушень особистості є порушення підконтрольності, критичності поведінки. Порушення критичності може набувати різні форми і виступати в структурі різних процесів: мислення, сприйняття. Воно може полягати у неправильній оцінці своєї особистості, власних дій, проявитися в некритичності до своїх психопатическим переживань. Критичність утворює вершину особистісних якостей людини" (В. І. Кожуховська). Які б форми некритичності не брала, вона означає порушення діяльності в цілому.

Порушення критичності може бути тісно пов'язане з порушенням регуляції діяльності. Наприклад, хворий здатний виконати експериментальне завдання, що вимагає від нього узагальнення (класифікацію на знайомому матеріалі він виконує), але навик виконання завдання залишається нестійким, легко порушується і замінюється актуалізацією випадкових асоціацій.

47.Патопсихологічна хар-ка порушень пам’яті

1. амнезія:

   1. Ретроградна-неможливість відтворювати інфо набуту до епізоду порушення свідомості

   2. Антероградна-труднощі відтворення інфо набуту після епізоду порушення свідомості

   3. Антероретроградна-і до, і після порушення свідомості

2. часткові порушення пам’яті:

   1. гіпомнезія

   2. гіпермнезія

   3. парамнезії

   4. конфабуляції(здатність запам’ятовувати події, які призводять до відтворення видуманих подій)

   5. превдоремінісценції (порушення хронології подій)

3. криптомнезії

За причинами виникнення:

1. дисоціативні(не викликається фізіологічними причинами)

• дисоціативна амнезія(не згадується неприємна подія)

• дисоціативна фуга(забуває минули, йде у незнайоме місце)

2. органічний дисоціативний розлад особистості(2 чи більше особистості, які не пригадують вчинки,думки одинодного)

3. фізіологчні:

• черепно-мозкові травми

• органічні захворювання

• дезорієнтація деменції