1Джерела просторових даних та мета супроводження просторових даних

Найбільш поширені джерела просторових даних наступні:1 топографічні карти і плани аналогові; 2топографічні карти і плани цифрові;3 дані топографічних знімань, вимірів електронними тахеометрами і приймачами глобальної системи позиціювання;4матеріали дистанційного зондування Землі;5 базові набори геопросторових даних; 6інтернет-джерела цифрових просторових даних;7 загальногеографічні і тематичні карти;8 землевпорядна документація;9 містобудівна документація;

2Класифікакція, кодування та формати подання просторових даних

використовуються два основних способи подання просторових даних — растровий і векторний, відповідні двом принципово різним способам опису (моделям) просторових даних. У першому способі просторова інформація співвідноситься з комірками регулярної сітки як з елементамитериторії (растрове подання), у другому — використовується система елементарних графічних об'єктів, положення яких у просторі визначається за допомогою координат (векторне подання). Вибір способу формалізації визначається багатьма факторами, серед яких: характер просторової інформації, джерело одержання даних, специфіка розв'язуваних завдань, ємність вільної комп'ютерної пам'яті, швидкодія комп'ютера і деякі інші.Існує багато форматів представлення, що використовується в програмних засобах ГІС.Частина форматів, що підтримує конвертерами комерційних програм засоби ГІС, не є власне “геоінформаційними”. Вони обслуговують зв’язок із зовнішніми графічними засобами типу векторних систем автоматизованого проектування (DXF) або растрових графічних редакторів (TIFF, PCX, RIFF, PICT, EPSE, PAINT, POSTSCRIPT) або інструментальними засобами введення/виведення. Інші формати спеціально розроблені для середовища програмних засобів ГІС, є часто національними стандартами на цифрові представлення просторових даних. Різноманітність форматів вимагає від розробників ГІС включати в їх програмне забезпечення модулі, що обслуговують операції конвертування даних для зв’язку із зовнішнім середовищем. Найбільш популярними форматами експорту й імпорту даних є DLG, DXF, ISIF, DIME, IGES, TIGER, DEM, IGDS, ASII, ERDAS, LANDSAT та ін.

3Інфраструктура просторових даних

Інтеграційні процеси в галузі збору та обробки просторових даних кінця минулого століття призвели до утворення національних та міжнародних структур для здійснення проектів щодо об'єднання інформаційних ресурсів, в тому числі, геоінформаційних ресурсів регіонів, націй і планети. Це інфраструктури просторових (геопросторових) даних як сукупність відповідних технологій, політичних та організаційних (інституційних) заходів, які спрощують (полегшують) доступ до геопросторових даних та їх використання. Інфраструктури складають основу для пошуку (виявлення), оцінки придатності і застосування просторових даних їх виробниками і користувачами на всіх рівнях державного, комерційного і некомерційного секторів, в науковій сфері і громадянами взагалі

Інфраструктуру просторових даних необхідно розглядати більше аніж просто набори даних аббази даних. Вона включає географічні дані і атрибути, достатню документацію (метадані), засоби для пошуку, візуалізації, оцінки придатності даних (каталоги та картографічні сервери), а також відповідні методи забезпечення доступу до геоданих. Крім цього, це і додаткові служби або програми для підтримки прийнятих угод, необхідних для координування та адміністрування усіма процесами виробництва та використання геоданих на місцевому, регіональному, національному або транснаціональному рівнях .

Основні переваги створення інфраструктури просторових даних є: скорочення витрат на збір, обробку та підтримку геоданих, підвищення якості та оперативності актуалізації даних, додатковий ефект завдяки новим технологіям об'єднання даних з різних джерел та віддаленого доступу до них. Основними призначенням національних інфраструктур просторових даних (НІГІД) є забезпечення публічного і рівноправного доступу до

національних геоінформаційних ресурсів державним, комерційним організаціям і громадськості