18 Реляційна модель даних

Найбільше поширена реляційна модель даних (РМД), яку в 1970 р. запро­понував англійський математик Кодд. Реляційною БД називається БД, що містить інформацію, подану у відповідних прямокутних таблицях. Така таблиця називається відношенням (англійською relatіon означає «відношення»). Таблиця складається з рядків, які у термінології РМД на­зивають записами (або кортежами). Таблиця має заголовок (назву відношення) і стовпці, або поля таблиці, що також мають заголовки. Кожен рядок таблиці містить інформацію про один окремий об'єкт системи (про конкретну книжку, співробітника установи тощо), а кожен стовпчик — певні характерис­тики (властивості, атрибути) цих об'єктів. Наприклад, атрибутами об'єк­тів можуть бути автор книжки, посада співробітника, відділ, в якому він працює, тощо. Рядки такої таблиці називаються — записами, а стовпчи­ки — полями. Кожен запис повинен відрізнятися від інших значеннями головного ключа — певного поля або сукупності полів, що ідентифіку­ють запис, роблять його унікальним. Для кожного поля визначається тип і формат.  Основне обмеження РМД є таким: будь-яка таблиця не має містити однакових записів. Для дотримання цього обмеження у РМД вводять поняття ключа. Ключ — поле таблиці або сукупність полів, в яких значення не повторюють­ся і таким чином забезпечують унікальність кожного запису таблиці. Реляційна модель БД має такі властивості: Кожен елемент таблиці – один елемент даних, Усі дані в одному і тому ж стовпчику таблиці мають один тип., Кожний стовпчик має унікальне ім’я, Однакові рядки в таблиці відсутні. Ключ, що складається з одного поля, називають простим, а з кількох по­лів — складеним.

19 Растрове подання зображень у гіс

Растровий спосіб формалізації просторових даних, чи растрова модель просторових даних, у найпростішому випадку полягає в зображенні просторових об'єктів у вигляді мозаїки, що суцільно покриває територію. Ця мозаїка і називається растром. Кожен елемент растра називається чарункою (коміркою) растра або пікселем (від англ. pixel, що є скороченням від picture element — елемент зображення).

20 Векторне подання зображень у Гіс

• Векторний спосіб: Дискретні об'єкти та безперервні поля величин представляють за допомогою сукупності геометричних фігур — векторних об'єктів. Найпоширенішими типами векторних об'єктів є:

  1. Точки — Використовуються для позначення географічних об'єктів, для яких важливо розташування, а не їхня форма або розміри. Можливість позначення об'єкта точкою залежить від масштабу карти. У той час як на карті світу міста доцільно позначати точковими об'єктами, то на мапі міста саме місто представляється у вигляді безлічі об'єктів. У ГІС точковий об'єкт зображується у вигляді деякої геометричної фігури невеликих розмірів (квадратик, гурток, хрестик), або піктограмою, що передає тип реального об'єкта.

  2. Полілінії — Служать для зображення лінійних об'єктів. Полілінія — ламана лінія, складена з відрізків прямих. Полілінією зображуються дороги, залізничні колії, річки, вулиці, водопровід. Допустимість зображення об'єктів полілінією також залежить від масштабу карти. Наприклад, велика річка в масштабах континенту цілком може зображуватися лінійним об'єктом, тоді як вже в масштабах міста потрібно її зображати просторовим об'єктом. Характеристикою лінійного об'єкта є довжина.

  3. Багатокутники (многокутники чи полігони) — Служать для позначення просторових об'єктів з чіткими кордонами. Прикладами можуть служити озера, парки, будівлі, країни, континенти. Характеризуються площею і довжиною периметра.

Векторні дані добре підходять для передачі інформації про дискретні географічні об'єкти, але можуть описувати також безперервні поля величин. Поля при цьому зображуються у вигляді ізоліній або контурних ліній. Одним із способів подання рельєфу є нерегулярна триангуляційна сітка. Така сітка формується безліччю точок з прив'язаними значеннями (в даному випадку висота). Значення в довільній точці всередині сітки виходять шляхом інтерполяції значень у вузлах трикутника, в який потрапляє ця точка.

Векторні дані зазвичай мають набагато менший розмір, ніж растрові. Їх легко трансформувати і проводити над ними бінарні операції. Векторні дані легко перетворити на растрові в той час як обернена операція набагато складніша. Векторні дані дозволяють проводити різні типи просторового аналізу, наприклад пошук найкоротшого шляху в дорожній мережі. Проте з растром простіше проводити оверлейний аналіз.

22. Растрова модель - це цифрове представлення просторових об'єктів у вигляді сукупності осередків растра (пікселів) з присвоєними їм значеннями атрибута. Кожному осередку растрової моделі відповідає однаковий за розмірами, але різний за характеристиками ділянку поверхні об'єкту. При необхідності координати кожного просторового об'єкта, відображеного набором пікселів, можуть бути обчислені. Точність в растрових форматах, в більшості випадків, визначається в половину ширини і висоти пікселя (рис. 4).

Основне призначення растрових моделей - безперервне відображення поверхні. Іншими словами, якщо векторна модель дає інформацію про те, де розташований той чи інший об'єкт, то растрова - показує, що розташоване в тій чи іншій точці території.