1. Опишіть мовні ситуації, використовуючи речення з прямою мовою і потрібні формули ввічливості.

1. Ви запізнилися на заняття (роботу).

2. Ви не можете підготувати матеріали для звітної доповіді.

3. Вас запросили на наукову конференцію до Львова.

4. Вам виплатили заборговану заробітну плату і компенсацію за завдані моральні збитки.

5. Ви отримали призначення на відому фірму.

2. Запишіть прийменникові сполучення українською мовою. Які з них ви використовуєте у професійному мовленні?

Прийти по делу; по закону; по указанию; по заказу; по всем правилам; врач по призванню; по моим сведениям;работать по схеме; речь по вопросу; по возможности; добрий по природе; по истечение времени; по причине.

3. Перепишіть речення, поставте розділові знаки при звертаннях. Схарактеризуйте звертання за морфологічними вираженнями, за будовою, за місцем у структурі речення.

1. Гордою сміливою бурею бурхливою встань народе зраджений як один устань з гімном — перемогами новими дорогами підемо на брань (В. Чумак). 2. Але ж мабуть ми правди не зурочим що світ вже так замішаний на злі що як платити злочином за злочин то як же жити люди на землі (Л. Костенко). 3. Боюсь твоїм очам відкрити душу. Ти чорнобривий пильно не дивись! Тепер із болем забувать я мушу того хто так як ти дививсь колись (В. Ткаченко). 4. Ой сонечку-батечку догоди догоди! А ти земле-матінко уроди уроди! (О. Олесь). 5. Мій рідний сину бійся нічиїх вони завжди безликі і холодні (В. Крищенко). 6. Моя біографія друзі сягає в далекі ті дні коли мене бусол на лузі підкинув батькам навесні (Д. Білоус).

4. Випишіть парами слова, які різняться наголосом (омографи). Яку роль відіграє наголос у цих словах?

Хай не переводяться Васильки у роду, як васильки у полі. (В. Василенко) Розминаєш між пучок пучок полину і приходить Вітчизна (П. Вольвач). Із городів укинулись в городи (Г. Білоус). Давай, дорога, завертай правіше! Петляє, скаче, знов на бік ляга... Нерівна — але тим вона пряміша і тим навіки рідна, дорога (А. Бортняк). У далі покликав Далі, покликав у сині простори, ніщо нас тепер, Сальвадоре, не втримає вже на землі (О. Башкирова).

Практичне заняття № 14

Тема: Мовлення як предмет вивчення стилістики та культури мовлення. Стилі мовлення.

Мета:узагальнити знання студентів про стилі мовлення: розмовний, науковий, офіційно-діловий, художній і публіцистичний;про вимоги до культури мовлення (змістовність, логічність, точність, виразність, доречність),закріпити вміння

розрізняти стилі мовлення та характерні мовні засоби; визначати мовлення правильне і комунікативно доцільне, нормативне і ненормативне ;навчити

аналізувати тексти вивчених стилів мовлення з погляду змістовності, логічності, точності, виразності, доцільності мовлення;

складати власні усні, письмові висловлювання різних стилів; знаходити і виправляти помилки, пов'язані з порушенням стильової єдності, змістовності, логічності, доречності, виразності.

Обладнання:

-мультимедійний ком пакт-диск «Українська мова»(інтерактивні вправи і завдання),

таблиці «Стилі мовлення», «Мова і мовлення», «Ситуації спілкування».

План:

1.Стилі мовлення .

2.Мовлення розмовне і книжне,їх співвідношення та особливості.

3.Нормативне та ненормативне мовлення.

4.Використання мовних засобів.

5.Робота над текстами різних стилів мовлення.

Стилі мовлення

Стилі Мовлення	Мовленнєва ситуація			Стильові ознаки
	Місце (де?)	Адресат мовлення (з ким?)	Функція (для чого?)
Розмовний	неофіційні обставини	1 — 1	спілкування (бесіда, роз­мова)	невимуше­ність, емо­ційність, експресив-­ ність

	Науко­вий	офіційні обставини	1 — багато	повідомлен­ня (пояснення)	абстракт­ність, точ* ність, ло­гічність
ні стилі	Офіцій­но-діло­вий	офіційні обставини	1 — багато	повідомлен­ня (інструк­таж, доку­ментація)	офіцій­ність, точ­ність
Книжжж	Публіци­стичний	офіційні обставини	1 — багато	вплив (діян­ня, переко­нання)	закличність, емо­ційність
	Худож­ній	офіційні обставини	1 — багато	вплив (діян­ня, зобра­ження)	конкрет­ність, образ­ність, емо­ційність

Дайте відповіді на питання:

— Що лежить в основі стилістичного розшарування української мови?

— На основі яких ознак протиставляються усне і писемне, розмовне і книжне мовлення?

— Що лежить в основі поділу книжного мовлення на чотири стилі?

— Які функції виконують стилі?

— Які стильові ознаки властиві різним стилям?

— Які мовленнєві ситуації характеризують вибір стилю мовлення? Чому для твору-роздуму найбільш придатний публіцистичний стиль?

— Яка функція публіцистичного стилю?

— Що означає термін «публіцистичний»?

— Які характерні ознаки стилю?

— Яка сфера вживання публіцистичного стилю?

Публіцистичний стиль

Основна функція	діяння, вплив на читача або слухача, переконання в правильності висловлених думок
Обставини мовлення	передача інформації з метою пропаганди певних ідей, впливу на широкі верстви населення
Сфера вживання	публіцистичні статті, виступи в газетах, журналах, по радіо, телебаченню, на зборах, мітингах тощо
Загальні ознаки	пропагандистський характер, точність, логічність доводів, урочистість, піднесеність, офіційність, екс­пресивність
Мовні ознаки		писемна й усна форми мовлення. Суспільно-політи­чні слова, емоційно забарвлені слова і вирази, газет­ні штампи, речення різної структури. Монологічна (рідше діалогічна) форма тексту. Типи мовлення-роз-повідь, опис, роздум

Слово публіцистичний (від латинського риblicas — суспіль­ний, народний) послужило для утворення слова публіцисти­ка — особливого жанру літературних творів, у яких висвіт­люються актуальні питання суспільного життя людей.

Завдання стилю — агітація, активний вплив на чи­тача і слухача.

Мета публіцистичних творів полягає в з'ясуванні певних суспільно-політичних питань, переконанні чи­тачів Та слухачів у правильності висунутих думок, а також в активності впливу цих думок на них.

Дайте відповіді на питання:

— яка функція публіцистичного стилю?

— Коли вживаються тексти публіцистичного стилю?

— Які особливості цього стилю?

— Які жанри публіцистичного стилю ви можете на­звати?

— Що спільного в текстах публіцистичного, науко­вого й офіційно-ділового стилів?

ЗАВДАННЯ НА ЗАКРІПЛЕННЯ