11. Складіть і запишіть речення із запропонованими словами у ролі підметів. Одне з них розберіть за будовою.
Військовий, чотирнадцятий, Оксана з Наталкою.
12. Виберіть речення із складеним дієслівним присудком. Запишіть їх. Поясніть, чим виражені присудки.
Небо високе дзвенить і розгойдується. (Г. Тют.) Будуть шторми тривожити душу людську, і здійматиме хвиля високу дугу, буде берег чекати грози з долини, буде ріллю жбурляти дно з глибини, будуть рватись громи. (М. Ткач)
«Другорядні члени речення»
Другорядні члени речення |
||
ДОДАТОК |
ОЗНАЧЕННЯ |
ОБСТАВИНА |
Означає предмет
ПИТАННЯ Непрямих відмінків( всі крім Н. і Кл): кого? чого? кому? чому? ким? чим? на кому? на чому? ПІДКРЕСЛЮЄТЬСЯ
(пунктиром)
|
Вказує на ознаку предмета
ПИТАННЯ який? чий? котрий?
ПІДКРЕСЛЮЄТЬСЯ
(хвилястою лінією) |
Вказує на ознаку дії (місце, час, причину, мету, спосіб ПИТАННЯ як? де? куди? звідки? коли? чому? для чого?
ПІДКРЕСЛЮЄТЬСЯ
(пунктиром з крапкою)
|
ЗАВДАННЯ НА ЗАКРІПЛЕННЯ
13. Порівняйте речення за тим, є чи немає у них другорядних членів. Поясніть, які це речення — поширені чи непоширені. Запишіть їх, розберіть синтаксично.
Гудуть дроти. (В. Сос.)
Пахне лугом і тихою річкою. (Б. Ол.)
Розтанув сніг. (В. Сос.)
Високе небо колосилося загравами. (О. Гонч.)
14. Запишіть речення. Розберіть їх за будовою. Охарактеризуйте додатки.
Хвались собою, а не батьками. (Нар. тв.)
Пахнуть сонцем дині спілі. (Б. Ол.)
Посадила стара мати три ясени в полі. (Т. Шевч.)
15. Запропоновані слова поставте у формі непрямих відмінків однини й множини. Складіть з ними речення, визначте, якими членами у реченнях виступають ці слова.
Сонце, глибина, вітрюган.
16. Запишіть речення, визначивши у них узгоджені і неузгоджені означення. Поясніть, якими частинами мови виражені неузгоджені означення.
Цвіли в полях весняноокі квіти, вітрець доносив пахощі здаля. (М. Ткач)
Молодь багата мудрістю батьків. (Нар. те.) Одні тільки бажання творити добрі діла і зосталися при мені на все життя. (О. Довж.)
17. Запишіть речення, попередньо замінивши неузгоджені означення узгодженими. Чи завжди це можливо? Чи змінилися смислові відтінки у реченні?
Ми живемо у світі звуків. (В. Шост.)
У вухах радістю видзвонювало курликання журавлів,
гортанні оклики лебедів, посвисти жайворонків.(Р. Іванч.)
18. Запишіть речення, визначте у них обставини. Якими частинами мови обставини виражені? До якого слова у реченні належать?
Коні, брьохаючись у заметах, потомились і стали. (М. Коц.)
На чистому теплому небі де-не-де біліли кущиками хмари. (М. Коц.)
Вдалині тихо війнули, наче зітхнули, червоні спалахи. (М. Стельм.)
19. Запишіть речення, визначивши у них прикладки. Поясніть, якою частиною мови вони виражені.
До колодязів-журавлів споконвіку ходять люди по воду.(Є. Гуц.)
Дуба-велетня я чую мову, він - сама історія жива.(О. Ющ.)
Переплету і обів'ю Вітчизну-матінку мою, що дня ; врочистого за руку вела до школи, у науку... (П. Ус.)
20. Запишіть речення. Знайдіть у них обставини, визначте їх вид за значенням, спосіб вираження.
Запахущі плоди колосистого липня, золотаві, як сонце, липневі сади. (П. Осад.)
Іде без втоми і вагання і не схиляючи чола. (Є. Петюк) Даремно ходиш стежкою крутою, шукаючи загублених слідів... (Б. Лепк.)