Практичне заняття № 4

Тема: Пунктограми при відокремлених другорядних членах речення.

Відокремлення узгоджених і неузгоджених означень. Відокремлені додатки.

Мета:

узагальнити знання студентів про пунктограми при відокремлених другорядних членах речення;закріпити вміння правильно розставляти розділові знаки

при відокремлених другорядних членах речення й обґрунтовувати їх;

застосовувати набуті знання в практичній роботі; продовжувати роботу над удосконаленням мовлення; розвивати вміння всебічно,лексично та стилістично вправно викладати свої думки,використовуючи стилістичні засоби синтаксису.

Обладнання:

-мультимедійний ком пакт-диск «Українська мова»(збірка правил,навчальний курс,тренажер з тестування,схеми,таблиці),

-мультимедійний ком пакт-диск «Українська мова»(інтерактивні вправи і завдання),

-навчальний посібник «Практичні заняття з української мови»(для студентів ІІ курсу).

План:

1.Загальні ознаки речень з відокремленими другорядними членами.

2.Відокремлення узгоджених і неузгоджених означень

3.Відокремлені додатки.

Речення з відокремленими членами

Другорядні члени речення, які для підсилення їх смислової ролі виділяються в усному мовленні інтонацією й паузами, а на письмі — відповідними розділовими знаками, називаються відокремленими.

У реченні відокремлені члени набувають більшої самостійності (порівняно з невідокремленими), бо їх значення наголошується, відокремлюється, виникають нові смислові відтінки. На письмі вони відокремлюються комами, іноді — тире.

Відокремлюватися можуть лише другорядні члени речення. Головні члени не відокремлюються.

Умови відокремлення:

1) незвичайний порядок слів у реченні: Стояв липневий день, тихий, сонячний. Порівняй: Стояв тихий сонячний липневий день.

2) граматична несумісність слів (найчастіше це стосується випадків, коли поряд стоять займенник та прикметник): Розкуйовджений, похмурий, він зразу привертав на себе увагу. Або Він, розкуйовджений, похмурий, зразу привертав на себе увагу.

3) поширення другорядних членів за допомогою слів внаслідок, завдяки, за умови, всупереч, на випадок, згідно з, відповідно до тощо: Завдяки Володі, Василь не пропустив останнього рейсу.

4) внесення уточнюючого значення: Хлопці дивилися вниз (куди саме?), на селище.

5) Коли другорядні члени виражені дієприкметниковими та дієприслів­никовими зворотами або одиничними дієприслівниками: Василь Іванович ішов дуже поволі, посміхаючись сам до себе (Ю.Яновський)

Відокремлені означення Можуть відокремлюватися, виділяючись комами на письмі та інтонацією у вимові, як поширені, так і непоширені означення.

Відокремлення поширених та непоширених означень

Види за будовою	Означення відокремлюються	Приклади
Поширені, непоширені (виражені одним словом)	1. Коли стоять перед або після означуваного слова, вираженого особовим займенником:	А він іде,високий, посивілий, на схід, на захід - поле огляда (А.Малишко).
	2. Після означуваного слова, якщо перед ним теж є означення:	І тиха осінь, мрійна, яснолиста, несла в серця надію і тривогу (А.Малишко).

Поширені	3. Завжди, коли виражені дієприкметниковим зворотом, що стоїть після означуваного слова:	Поріг переступила жінка, закутана в сіру хустку.
	4. Перед означуваним словом тільки тоді, коли воно має додаткове значення причини:	Підняті з землі наказом, хлопці помчали що було сили.