79. Особливості провадження в адміністративних справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності

Стаття 171(2). Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності

1. Адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом п'яти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках з урахуванням особливостей розгляду справи суд ухвалою може продовжити розгляд справи, але не більш як на п'ять днів.

2. Рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає. Як вище було визначено, до адміністративних справ щодо ос­карження рішень, дій або бездіяльності суб'єктів владних пов­новажень належать: - адміністративні справи щодо оскарження нормативно-пра­вових актів (ст. 171 КАС України); - адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяль­ності державної виконавчої служби (ст. і 81 КАС України). Нормативно-правовий акт - офі­ційний акт-документ уповноважених суб'єктів правотворчості, який встановлює (змінює, скасовує) правові норми з ме­тою регулювання суспільних відносин. Або інакше: акт право-творчості, який містить юридичні норми. Отже, нормативно-правовий акт становить рішення правотворчого органу, спря­моване на встановлення, зміну або скасування дії норм права. Ознаки нормативно-правового акта: 1) приймається або санкціонується уповноваженими органами держави (правотворчими органами) або народом (через ре­ферендум); 2) завжди містить нові норми права або змінює (скасовує) чинні, чітко формулює зміст юридичних прав і обов'язків; 3) приймається з дотриманням певної процедури; 4) має форму письмового акта-документа і точно визначені реквізити:

5) публікується в офіційних спеціальних виданнях з обов'яз­ковою відповідністю автентичності тексту офіційного зраз­ка (у "Відомостях Верховної Ради України", газетах "Голос України" та "Юридичний вісник України";тощо)

Учасники виконавчого провадження (крім державного вико­навця) та особи, яких залучають до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із по­зовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або без­діяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший поря­док судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Учасниками виконавчого провадження є: сторони, представники сторін, експерти, спеціалісти, перекладачі, суб'єкти оціночної діяль­ності — суб'єкти господарювання. Як визначено у нормах вказаного закону, сторонами у ви­конавчому провадженні є стягувач і боржник. Отже, саме зазначені учасники виступають потенційними суб'єктами права на звернення до адміністративного суду із позовною заявою щодо рішень, дій або бездіяльності держав­ного виконавця чи іншої посадової особи державної виконав­чої служби. Вказані учасники — є позивачами в адміністратив­них справах з приводу рішень, дій або бездіяльності держав­ної виконавчої служби. Відповідачем у адміністративних справах з приводу рі­шень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.

Строки проведення виконавчих дій чітко визначені зако­ном і не мають перевищувати: 1) шести місяців з дня винесен­ня постанови про відкриття виконавчого провадження — якщо рішення майнового характеру; 2) двох місяців — якщо рішен­ня немайнового характеру.