43. Юрисдикція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ

Справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважен

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

2. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема:

1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;

2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;

4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;

5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України;

6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;

7) спори фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації;

8) спори фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за виключенням спорів, пов’язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю.

3. Юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи:

1) що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України;

2) що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства;

3) про накладення адміністративних стягнень;

4) щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) об'єднання громадян віднесені до його внутрішньої діяльності або виключної компетенції.

44. Зміст підсудності справ адміністративної юрисдикції

Підсудність – це сукупність адміністративних справ , які підлягають розгляду та вирішенню по суті в даній конкретній ланці судової системи й у данному конкретному суді цієї ланки .

Система адміністративних судів України складається з ланок: а) місцеві суди; б) апеляційні суди; в) Вищий адміністративний суд України;) г Верховний Суд України.

Визначити підсудність означає встановити, якої ланки, який суд згідно із законом повинен здійснювати судочинство в тій чи іншій справі у підвідомчих йому провадженнях.

Підсудність згідно із законом поділяється на три види:

а) предметну;

б) територіальну;

в) інстанційну.

Г) підсудність кількох повязаних між собою вимог .

Предметна підсудністьвизначає компетенцію різних ланок судової системи щодо розгляду адміністративних справ по першій інстанції залежно від предмета спору або суб'єктного складу сторін спірних правовідносин.

Територіальна підсудність розмежовує повноваження щодо розгляду адміністративними судами справ між однорідними адміністративними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція .Територіальну підсудність можна поділити на такі види, як загальна, альтернативна, , виключна.

Інстанційна підсудністьвизначається повноваженнями окремих ланок судової системи на підставі виконуваних ними функцій (розгляд у першій інстанції, апеляційний розгляд, касаційний тощо)

Підсудність кількох повязаних між собою вимог визначає суд , який розглядатиме спір , виходячи із первісного спору , що є предметом судового розгляду.

Критерієм визначення законодавцем компетентного адміністративного суду для розгляду і вирішення адміністративної справи є правила, в основу яких покладені наступні юридичні ознаки та властивості:

1) юридична природа і характер публічно-правового спору, його предметна спрямованість;

2) суб´єктивний склад сторін спірних правовідносин;

3) місцезнаходження позивача та відповідача;

4) компетентність органу владних повноважень за його

ієрархічною структурою побудови, приналежністю до держав-

них чи громадських органів;

5) рівень і повноваження адміністративних судів;

6) особливості проваджень окремих видів публічно-право-

вих спорів тощо.