27. Сутність неналежної сторонни в адміністративному процесі та процедура її заміни

Неналежними сторонами в адмін процесі є особи ,відповідно яких є дані про те , що що вони не можуть бути субєктами спірних правовідносин . Належна сторона визначається судом на основі норм матеріального права на етапі прийому позовної заяви.

Неналежний позивач – це особа , якій не належить право вимоги по предявленому в суді позову .

Неналежний відповідач – особа , що не повинна відповідати по предявленому до неї в суді позову.

Стаття 52. Заміна неналежної сторони

1. Суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.

2. Якщо позивач не згоден на його заміну іншою особою, то ця особа може вступити у справу як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, про що суд повідомляє третю особу.

3. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні адміністративного позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.

4. Після заміни сторони, вступу третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку.

28. Процесуальне правонаступництво в адміністративному процесі

Стаття 55. Процесуальне правонаступництво

1. У разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Поняття процесуального правонаступництва

2. Процесуальним правонаступництвом є заміна у справі сторони чи третьої особи у разі переходу повноважень (для суб'єкта владних повноважень), прав і обов'язків від однієї особи до іншої (правонаступника) у відносинах, щодо яких виник спір.

Підстави для процесуального правонаступництва

3. Підставами для залучення до участі у справі правонаступника сторони або третьої особи можуть бути:

1) смерть фізичної особи або оголошення її померлою, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво;

2) ліквідація органу чи посади - суб'єкта владних повноважень;

3) звільнення з посади чи інше припинення повноважень посадової особи - суб'єкта владних повноважень;

4) припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення (див. статті 104 - 108 ЦКУ). При ліквідації юридичної особи, яка не є суб'єктом владних повноважень, у неї немає правонаступників, тому процесуального правонаступництва не відбувається;

4. Якщо під час розгляду адміністративної справи буде встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, які визначені позивачем як відповідач, припинили свою діяльність (наприклад, внаслідок ліквідації), то суд залучає до участі у справі їх правонаступника, тобто суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого належить вирішення питання про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача. У зазначеному випадку спірні правовідносини допускають правонаступництво, а тому не можна відмовляти у відкритті або закривати провадження у такій справі з підстав ліквідації (припинення діяльності, звільнення з посади, скорочення посади) суб'єкта владних повноважень (див. пункт 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" від 6 березня 2008 року N 2).

5. У разі передання частини компетенції від одного суб'єкта владних повноважень іншому (часткове правонаступництво) обидва ці суб'єкти залучаються як співвідповідачі, оскільки перший несе відповідальність за згідність із правом своєї минулої діяльності, у тому числі й матеріальну, а другий уповноважений усунути порушення та поновити права, свободи чи інтереси особи.

Порядок залучення правонаступника

6. Процесуальне правонаступництво допускається на будь-якій стадії адміністративного процесу - під час розгляду справи у суді першої інстанції, суді апеляційної інстанції, суді касаційної інстанції, під час перегляду справи за винятковими чи нововиявленими обставинами. Правонаступництво допускається і на стадії виконання судового рішення в адміністративній справі (див. статтю 264 КАСУ).

7. Суд вирішує питання щодо залучення до участі у справі правонаступника за своєю ініціативою чи ініціативою заінтересованих осіб своєю ухвалою, яку не може бути оскаржено окремо від постанови суду у справі.

8. Вирішуючи питання про залучення правонаступника, суд обов'язково повинен з'ясувати, чи допускають спірні матеріальні правовідносини правонаступництво.

9. У разі смерті або оголошення померлою фізичної особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво, а також у разі ліквідації органу, злиття, приєднання, поділу, перетворення юридичної особи, яка була стороною у справі, суд своєю ухвалою зупиняє провадження у справі, якщо це необхідно для встановлення правонаступника, - до визначення і залучення його до участі у справі (пункт 1 частини першої статті 156 КАСУ).

10. Заміна сторони чи третьої особи правонаступником не має наслідком розгляд справи спочатку. Для підготовки до справи правонаступник має можливість ознайомитися з матеріалами справи, у тому числі із аудіозаписом судового засідання, якщо таке вже відбулося.