3. Теорія розвивального навчання з.І.Калмикової.

Теорія розвивального навчання З.І.Калмикової – система навчання, спрямована на розвиток і формування продуктивного (творчого) мислення.

Основні показники творчого мислення :

• Оригінальність думки, можливість отримання відповідей, що відмінні від звичних.

• Швидкість і плавність виникнення асоціативних зв’язків.

• «Сприйнятливість» проблеми, її незвичне вирішення.

• Швидкість думки як кількості асоціацій, ідей, що виникають за одиницю часу у відповідності з деякими вимогами.

• Здатність знайти нові незвичні функції об’єкта чи його частин.

Продуктивне мислення характеризується високою новизною свого продукту, своєрідністю процесу його отримання і істотним впливом на розумовий розвиток.

Дидактичні принципи розвивального навчання:

• Проблемність навчання.

• Індивідуалізація і диференціація навчання.

• Гармонійний розвиток різних компонентів мислення (конкретного, абстрактно-теоретичного).

• Формування алгоритмічних і еврістичних прийомів розумової діяльності.

• Спеціальна організація мнемічної діяльності.

Прийоми мнемічної діяльності :

• Пряма настанова на запам’ятовування.

• Свідоме застосування таких прийомів як групування, класифікація, складання смислових опор.

• «Зжаття», «стиснення» матеріалу.

• Накладання інформації на наочно представлені «опори» - умовні знаки, символи, що відображають не тільки окремі елементи цих знань, але і взаємозв’язок між ними.

• Багаторазове повернення до матеріалу і т.п.

4.Теорія розвивального навчання м.М.Поспелова.

Теорія розвивального навчання М.М.Поспелова – навчання, зорієнтоване на формування мислитель них операцій, які виступають умовою і засобом розвивального навчання.

Навчання учнів аналізу і синтезу передбачає формування у них умінь мислити практично : розкладати об’єкти на складові; виділяти окремі істотні сторони об’єкта; вивчати кожну частину (сторону) окремо як елемент єдиного цілого; з’єднувати частини об’єкта в єдине ціле.

Мислительна операція порівняння, пов’язана із встановленням схожості і відмінності в предметах, явищах, процесах, є частковим проявом операцій аналізу і синтезу.

Для виконання узагальнення істотну роль грають абстрагування і конкретизація. Так, при узагальненні предметів чи явищ проходить виділення спільного. Схожі ознаки ніби відділяються від предмету і розглядаються поза ним (абстрагування). Після абстрагування думка повертається до конкретного вже не в попередньому вигляді, а збагачена більш глибокими знаннями. Узагальнення – сам процес переходу від менш до більш загального.

В теорії М.М.Поспелова зазначається, що неможливо одночасно і паралельно навчати всім мислитель ним операціям . Система такого навчання потребує їх поступового введення. При цьому необхідно мати на увазі, що діючи тільки за заданим алгоритмом, учень стає обмеженим у розвитку самостійності, гнучкості і продуктивності мислення. Однак таке обмеження знімається при умові залучення учнів у «створення» цих алгоритмів (правил), в обґрунтування як власних, так і вже готових рішень, і аналізу помилок.